Греція завершила переговори з трійкою міжнародних кредиторів - Євросоюзом, Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Європейським центральним банком (ЄЦБ) з питання надання країні чергового траншу кредиту (останнього в рамках першого екстреного пакету допомоги в 110 млрд євро) на 8 млрд євро, передає Reuters.
Греція завершила переговори з трійкою міжнародних кредиторів - Євросоюзом, Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Європейським центральним банком з питання надання країні чергового траншу кредиту (останнього в рамках першого екстреного пакету допомоги в 110 млрд євро) на 8 млрд євро, передає Reuters.
Очікується, що місія міжнародних інспекторів, які знаходилися в Афінах впродовж останнього часу, завершиться 11 жовтня 2011 р., повідомив міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос, додавши, що погодити залишилося лише окремі деталі.
Найближчим часом за підсумками інспекції експерти повинні почати підготовку доповіді, яка буде спрямована міністрам фінансів країн зони євро і раді керівників МВФ. Останні і повинні ухвалити остаточне рішення щодо виділення Греції чергового траншу.
Нагадаємо, 3 жовтня 2011 р. міністри фінансів зони євро перенесли виділення Афінам чергового траншу фінансової допомоги на середину листопада ц.р., щоб закінчити перевірку виконання країною своїх зобов'язань, узятих в обмін на отримання рятівних кредитів.
Зазначимо, сьогодні Греція в особі Центробанку країни активувала фонд екстреної допомоги банкам, щоб врятувати Proton Bank, фактично націоналізувавши невелику кредитну організацію, відносно якої ведеться перевірка за фактом можливого "відмивання" грошових коштів.
Таким чином, Proton Bank став першим банком, націоналізованим за рахунок коштів фонду фінансової стабільності (EFS), створеного владою Греції і її міжнародними кредиторами спеціально для допомоги банкам, яким необхідна рекапіталізація і які не можуть залучити кошти на фінансовому ринку.
Кошти грецького EFS, які підуть на рекапіталізацію банків країни, зараз складають 10 млрд євро. Ця сума повинна збільшитися до 30 мдрд євро після того, як парламенти всіх 17 держав, що входять в зону євро, схвалять розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).
Напомним, план порятунку європейської економіки включає серед іншого списання 50% суверенного боргу Греції, а також значне збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), що зараз становить 440 млрд євро, але може досягти близько 2 трлн.
21 вересня грецький парламент схвалив розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).
25 вересня міністр фінансів Греції Венізелос на зустрічі членів МВФ у Вашингтоні заявив, що влада Греції зробить все можливе, щоб утриматися в єврозоні та уникнути дефолту.
Як зазначав колишній член правління і ради керуючих ЄЦБ Юрген Штарк, Греція отримає новий кредитний транш, тільки якщо зможе виконати всі умови кредиторів.
У свою чергу, міністр фінансів Великобританії Джордж Осборн вважає, що Світовий банк (СБ) і Міжнародний валютний фонд (МВФ) так і не виробили план на випадок дефолту Греції. На думку Осборна, кроки з вирішення проблем світової економіки були зроблені, і весь світ готовий допомагати єврозоні. Однак ніхто не вніс пропозицій на випадок, якщо Греція не зможе повенути борги.
Нагадаємо, міністри фінансів і глави центральних банків країн, що входять до Міжнародного валютного фонду (МВФ), заявили, що країни єврозони і МВФ зроблять все, щоб вирішити боргову кризу та забезпечити фінансову стабільність в зоні євро в цілому. У той же час глава МВФ Крістін Лагард вважає, що грошей фонду не вистачить на вирішення проблем, що можуть виникнути через кризу.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було ухвалено рішення про надання Греції другого пакету фінансової допомоги понад діючу програму. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування у розмірі 109 млрд євро.
Взамін керівництво Греції зобов'язалося здійснити ряд заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи вкрай непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.