Нічого не залишається: Мінфін готовий збільшити випуск держоблігацій

Мінфін готовий збільшити випуск держоблігацій
Олександр Данилюк та Володимир Гройсман думають про те, як профінансувати дефіцит держбюджету (фото kmu.gov.ua)

Уряду не вистачає коштів для покриття дефіциту держбюджету в цьому році. Влади будуть змушені активно випускати держоблігації, щоб компенсувати недобір зовнішніх позик і коштів, неотриманих від приватизації. В інвесткомпаніях вважають, що запит уряду може бути задоволений банками і нерезидентами. Але, швидше за все, Мінфіну доведеться пом'якшити умови випуску паперів, щоб пожвавити попит. Детальніше про можливі ризики для бюджету - в матеріалі РБК-Україна.

Міністерство фінансів не виконало план по фінансуванню держбюджету в першому півріччі, випливає з висновку Рахункової палати, копію якого має РБК-Україна.

У серпні на цю проблему зазначила глава Держказначейства Тетяна Слюз, написавши доповідну записку прем'єр-міністру Володимиру Гройсману та міністру фінансів Олександру Данилюку. За підсумками майже дев'яти місяців Мінфін все ще відстає від графіка через недобір зовнішніх позик і невиконання плану приватизації.

Із запланованих майже 87 млрд гривень зовнішніх позик до кінця серпня зібрали близько 20 млрд гривень. Переважно, це кошти другого траншу від ЄС - 600 млн євро, отриманих в квітні. Ще 1,3 млрд доларів або близько 34,5 млрд гривень Мінфін залучив у вересні після випуску єврооблігацій.

Надходження в бюджет від приватизації із запланованих 17,1 млрд гривень на цей рік становили лише 1,5 млрд гривень. Мінфін оцінює шанси щодо приватизації до 4 млрд гривень, які цього року вдасться зібрати від продажу держмайна.

Недобір доведеться компенсувати облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП). Цю можливість владі раніше вже використали. "Ми можемо вільно змінювати джерело фінансування бюджету з зовнішнього на внутрішній, і навпаки. Зміни в бюджет для цього не потрібні", - пояснили в Мінфіні РБК-Україна.

Мінфін готовий збільшити випуск держоблігацій

Немає приводу для паніки

На початку року Мінфін не поспішав багато позичати, оскільки дефіциту бюджету як такого не було. За даними Рахункової палати, у січні-серпні держбюджет виконано з профіцитом 38,5 млрд гривень. Тоді як очікувався дефіцит трохи більше 57 млрд гривень. Існує дві причини, чому так вийшло - план за видатками не виконали, а по доходах перевиконали.

Традиційно для Мінфіну четвертий квартал - гаряча пора, оскільки витрати бюджету зростуть. Але через недобір зовнішніх позик і зриву плану приватизації в кінці року зростуть і ризики невиконання низки статей видатків, випливає з висновку Рахункової палати. Але в Мінфіні запевняють, що приводу для паніки немає.

"Є певний ризик, пов'язаний з сезонною грудневої проблемою. Нам потрібно буде розраховуватися з розпорядниками (бюджетними коштів, - ред.), коли всі хочуть використовувати те, що вони не використовували", - сказав РБК-Україна високопоставлений чиновник в Мінфіні. За його словами, до кінця року дійсно можливо недофінансування деяких статей витрат, але воно буде некритичним. "Штатна ситуація. Так відбувається щороку", - наголосив співрозмовник.

Представник міністерства запевнив, що загрози захищених статей бюджету немає. Під такими маються на увазі виплати зарплат бюджетникам, соціальні витрати, а також обслуговування держборгу. Крім того, будуть виконані зобов'язання по субвенціях місцевим бюджетам для виплати житлових субсидій та пільг. "Змін до держбюджету в цьому році більше не буде. На субсидії грошей вистачить. Ми розпочнемо опалювальний сезон "у бюджеті 2017 року", а продовжимо в наступному. Грудень будемо закривати бюджетом вже нового року. Це типова ситуація", - сказав співрозмовник видання в Мінфіні.

Як пояснив РБК-Україна виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, на даний момент по ряду субвенцій дійсно не обрані гроші. "Є ризик, що Фонд регіонального розвитку, інфраструктурну субвенцію та субвенцію соціально-економічного розвитку в повному обсязі не освоять. Ці гроші на наступний рік не переходять, вони повернуться до держбюджету", - говорить Слобожан.

За даними Держказначейства, за вісім місяців з передбачених 5 млрд гривень на субвенцію місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій виділили трохи більше 2 млрд гривень. По субвенції на формування інфраструктури територіальних громад вже профінансували 826 млн гривень з 1,5 млрд гривень передбачених. По Фонду регіонального розвитку ситуація складніше - з 3,5 млрд гривень профінансовано тільки 439,3 млн гривень.

Ще кілька субвенцій місцевим бюджетам повинні перерахувати до кінця року в повному обсязі. Зокрема, за словами Слобожана, мова йде про субвенції на розвиток сільської медицини на суму 4 млрд гривень, а також освітньої та медичної субвенції, за рахунок яких виплачуються зарплати. Казначейство також вже має близько 3,5-4 млрд гривень - це частина акцизу з продажу палива, яка призначена місцевим бюджетам. Зараз ці гроші "зависли" на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР).

Замістити паперами

Мабуть, найважливіше питання, чи вдасться Мінфіну компенсувати відсутню суму для фінансування держбюджету на внутрішньому ринку в стислий термін. "Будемо добирати стільки, скільки зможемо", - сказав співрозмовник у міністерстві, не став вдаватися в подробиці.

Начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко пояснив РБК-Україна, що інтерес банківського сектора на гривневі ОВДП вичерпався, і до кінця року особливого попиту на них не буде.

"По-перше, якщо подивитися на графік погашень, до кінця року їх вкрай мало. По-друге, банки багато купили паперів на попередніх аукціонах в цьому році. По-третє, вже місяць як ресурс у банківській системі перекосило - гривня почала трохи девальвувати, і люди почали знімати гривневі депозити і міняти їх на долари. Це вплинуло на прибутковість по ОВДП, вона стала трохи вище, і попит впав", - повідомив Товстенко.

У пошуку компенсаторів Мінфін може збільшити випуск не тільки гривневих, але і валютних ОВДП, говорить головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. "У комерційних банків досить валютної ліквідності - за нашими оцінками, близько 4,5 млрд доларів - і вони готові купувати валютні папери. Гривнева ліквідність банківської системи також залишається високою: на рахунках банків зосереджено 45 млрд гривень, і приблизно така ж сума вкладена в короткострокові депозитні сертифікати НБУ", - роз'яснила Бєлан.

Облігації Мінфіну поки не користуються особливим попитом з-за довгих термінів і низької ліквідності вторинного ринку. Депозитні сертифікати НБУ з цієї точки зору більш вигідні для банків, вважає експерт. "Щоб збільшити попит на гривневі ОВДП Мінфіну потрібно буде запропонувати більш короткі папери і збільшити ставку розміщення", - припустила головний економіст Dragon Capital.

Обидва співрозмовника з інвесткомпаній звернули увагу, що на останніх аукціонах Мінфіну ОВДП купували нерезиденти. "Хорошу цифру Мінфіну можуть дати нерезиденти. Яка вона буде - сказати складно", - зазначив Юрій Товстенко.

"Поки обсяги придбання нерезидентами були відносно невеликі, за останній місяць вони купили 2,7 млрд гривень, але на цей ресурс також можна розраховувати", - підтвердила Олена Бєлан.

 

Надія на Євросоюз

У Міністерстві фінансів також повідомили РБК-Україна, що крім ОВДП розглядають як мінімум два джерела, щоб перекрити недобір за зовнішніми запозиченнями. "У нас досі залишається можливість отримати третій транш макрофінансової допомоги від ЄС на суму 600 мільйонів євро. Також ми працюємо над отриманням фінансування від Світового банку", - випливає з відповіді Мінфіну на запит РБК-Україна.

На початку вересня посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі в інтерв'ю газеті "Сьогодні" заявив, що третій транш можливий тільки після того, як парламент зніме заборону на експорт лісу-кругляка. З-за чого шанси отримати 600 млн євро ще в цьому році невеликі. Дипломат припустив: якщо рішення щодо скасування мораторію буде прийнято до кінця року, гроші надійдуть вже в 2018 році. До речі, в кінці листопада минулого року президент Петро Порошенко обіцяв президенту Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру ініціювати скасування заборони, введеної на десять років. Поки з цього питання немає згоди у Верховній Раді. Від Мінфіну у вирішенні цього питання мало що залежить.

Побічно на позицію ЄС може впливати результат переговорів України з Міжнародним валютним фондом. Цікаво, що другий транш від ЄС Україна отримала в квітні через день після рішення МВФ виділити Україні 1 млрд доларів за програмою розширеного фінансування. На даний момент перегляд програми МВФ під великим питанням. Досі не визначено дату приїзду місії до Києва, про що в інтерв'ю РБК-Україна сказав постпред Фонду Йоста Люнгман. Якщо навіть вдасться отримати кредит від МВФ до кінця року, гроші надійдуть в НБУ для поповнення золотовалютних резервів. Їх не стануть витрачати на фінансування держбюджету.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся