Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле виключив можливість прямого кредитування банків з коштів європейських стабілізаційних механізмів.
Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле виключив можливість прямого кредитування банків з коштів європейських стабілізаційних механізмів. "Договори вельми конкретні і не мають інших тлумачень. Оскільки все закріплено на папері, ніяких дискусій на цю тему бути не може", - зазначив німецький політик на засіданні Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні. Він пояснив, що довіра фінансових ринків пов'язана в тому числі з виконанням даних обіцянок і з дотриманням прийнятим рішенням, передає Reuters.
Зазначимо, що дискусії щодо можливості прямого кредитування банків з коштів європейських стабілізаційних механізмів почалися на тлі скрутного фінансового становища іспанських банків. Раніше голова МВФ Крістін Лагард заявила, що можливість кредитувати комерційні банки з коштів фондів безпосередньо, а не через уряди країн, існує вже зараз.
Раніше повідомлялося, що між Іспанією та Німеччиною розгорілася суперечка на тему розподілу ресурсів Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Країни не можуть прийти до єдиного знаменника щодо умов, на яких EFSF надає фінансову допомогу. Окремі держави зони євро і деякі представники Європейського центрального банку (ЄЦБ) наполягають на пом'якшенні цих умов, кажучи про те, що EFSF повинно бути дозволено кредитувати комерційні банки безпосередньо, а не через уряд країни. Такі зміни були б на руку Іспанії, чий банківський сектор досі не може відновитися після обвалу на ринку нерухомості.
У разі якщо EFSF буде дозволено кредитувати іспанські банки напряму, це позбавить уряд країни на чолі з прем'єр-міністром Маріано Рахоєм від необхідності вводити додаткові заходи жорсткої економії понад вже запланованих реформ. Для ЄЦБ розширення повноважень EFSF також могло б стати позитивним моментом, оскільки позбавило б Європейський Центробанк від необхідності тягти все навантаження по виведенню єврозони з боргової кризи (наприклад, за допомогою надання комерційним банкам дешевих кредитів) на собі. В той же час основні країни-донори EFSF (Німеччина) виступають категорично проти будь-яких заходів, які можуть побічно або безпосередньо вплинути на мотивацію держав єврозони проводити програму фіскальної консолідації.
"Зараз Іспанія не потребує міжнародної допомоги. А навіть якщо б і потребувала, фінансування могло б бути надано тільки на певних умовах", - прокоментував ситуацію один з представників німецького уряду, який побажав залишитися невідомим. Він уточнив, що в даний момент EFSF не може кредитувати комерційні банки напряму. За його словами, Іспанії необхідно ретельніше проводити реформи і програму економії бюджетних коштів, що в кінцевому підсумку повинно дозволити країні повернути довіру інвесторів.
В інтерв'ю німецьким ЗМІ міністр економіки Іспанії Луїс де Гіндос раніше спростував припущення про те, що банки країни не зможуть обійтися без фінансової підтримки і будуть змушені звернутися до ресурсів EFSF, щоб покрити потреби в рефінансуванні, однак визнав наявність проблем в іспанській економіці.
Іспанський уряд оцінює потребу банківського сектора в рефінансуванні в 50 млрд євро. Однак інвестори сумніваються в об'єктивності цієї цифри. Як повідомив де Гіндос, причини сумнівів інвесторів пов'язані з можливістю ескалації боргової кризи в єврозоні. "Такий розвиток подій ускладнить проведення бюджетної програми консолідації і надасть безпосередній вплив на банківський сектор", - пояснив він.
Нагадаємо, 17 квітня ЦБ Іспанії оголосив про повторну рецесію в країні. У IV кварталі минулого року іспанська економіка скоротилася на 0,3%. В I кварталі цього року ситуація повторюється, заявив без уточнення підсумків I кварталу 2012 р. президент ЦБ Іспанії Мігель Фернандес Ордоньєс. А падіння ВВП протягом мінімум двох кварталів і вважається технічною рецесією. Це, а також збільшення прибутковості по іспанських облігаціях говорить про можливий новий виток боргової кризи, на цей раз саме в Іспанії.
Для подолання боргових проблем країн єврозони європейська влада раніше запустила два фінансових механізми - тимчасовий і постійний стабфонди. Очікується, що незабаром вони будуть об'єднані в один постійно діючий механізм з ресурсом близько 1 трлн євро.