Під головуванням заступника міністра аграрної політики України Сергія Мельника і за участі представників Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, фахівців підвідомчих організацій відбулася нарада, на якій обговорювався стан використання генетично модифікованих (ГМ) сортів рослин в Україні. Про це сьогодні повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики.
За підсумками наради ухвалено рішення провести з питань використання ГМ-рослин робочі зустрічі за участі зацікавлених науково-дослідних установ, міністерств і органів виконавчої влади, а потім і наукову конференцію на тему: "Генетично модифіковані організми - стан, розповсюдження і перспективи розвитку в Україні". Учасники наради дискутували навколо таких питань як наявність і напрацювання законодавчої і нормативно-правової бази щодо розповсюдження ГМ-рослин в Україні, наявної ситуації і перспектив використання, створення і акредитації лабораторій з визначення ГМ-організмів у сільськогосподарських культурах.
На початку березня були оприлюднені результати першого в Україні дослідження "природності" продуктів. Київський інститут стандартизації перевірив 42 найменування продуктів і з'ясував, що половина з них зроблена з ГМ-сировини. Кілька популярних в Україні торгових марок чаю і меленої кави зроблені з ГМ-рослин. З написів на напівфабрикатах, банках тушкованого м'яса, ковбасній оболонці дізналися, що більше половини з них містить соєвий білок. А в Україні практично вся соя генетично модифікована. Це ж стосується і кукурудзи. У нашій країні виробники не зобов'язані оповіщати покупця написами на упаковці, що у складі продукту є плоди генної інженерії. З іншого боку, орієнтуючись на прихильників здорового харчування, деякі компанії добровільно маркують продукти написом: "до складу не входять генетично модифіковані компоненти". Координатор з екоосвіти Кримської республіканської асоціації "Екологія і світ" Олексій Тохтомиш розповів "К1", що за кілька останніх років він лише двічі зустрічав такі написи на товарах. "Іноземні виробники вже давно ввели у себе подвійні стандарти: те, що йде на експорт до Європи, оповіщає споживача про частку ГМ-компоненті написами на упаковці, а для України штампують окремі банки і пакети, на яких подібних написів взагалі немає", - відзначив О.Тохтомиш. "ГМ-рослини несуть в собі загрозу для навколишнього середовища, - переконаний О.Тохтомиш. - По-перше, це ризик для сільського господарства, можливість безконтрольного розповсюдження ГМ-рослин, поява за допомогою перехресного запилення гібридів "нормальних" і "змінених" рослин. Сою ми вже втратили, не здивуюся, якщо те ж станеться з українськими сортами пшениці. По-друге, ряд компаній вже приглядаються до нашої землі - щоб вирощувати тут змінені рослини. А тоді у нас є реальний шанс втратити грунт. Адже від картоплі, якою труїться навіть колорадський жук, гине і грунтова мікрофлора".
Законопроект з ГМ продуктів і сировини зараз очікує на друге читання у ВР України. Він був зареєстрований у прламенті ще наприкінці грудня 2005 р. Згідно з документом, пропонувалося заборонити ввезення і використання ГМ-рослин з промисловою метою, для продажу на ринку України і введення обов'язкової держекспертизи імпорту-експорту трансгенних продуктів. У пояснювальній записці до законопроекту його автор - народний депутат Олександр Ткаленко - підкреслював, що законодавче регулювання у сфері біобезпеки ГМ-сортів в Україні вимагає істотних змін і доповнень. Фахівці вважають, що законопроект спрямований на те, щоб проштовхувати в нашу країну ГМ-рослини, і не дає споживачам ніяких гарантій, що вони знатимуть, що їдять і п'ють, - якщо маркування і буде введене, то виробників не зобов'яжуть надавати повну інформацію. Українські лікарі говорять про те, що ГМ-продукти викликають численні алергічні реакції, знижують імунітет, можуть впливати на репродуктивну систему.
Квітень-місяць 8 років тому був оголошений міжнародним співтовариством місяцем боротьби з експансією трансгенів у світі. Цього року Дні дій проти ГМ-рослин відзначаються з 1 по 15 квітня. Впродовж двох тижнів у всьому світі пройдуть акції, їх завдання - привернути увагу людей до проблеми виробництва і використання трансгенів, нагадати всім про те, що промислове вирощування ГМ-рослин - передчасне. А ризики, пов'язані з виробництвом і використанням цих продуктів, невиправдано великі і можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
Тема переходу на масове вирощування ГМ-культур широко дискутується в світі. У лютому французький уряд подав на розгляд черговий законопроект, який лібералізує умови вирощування ГМ-рослин, повідомляє сайт консалтингового агентства ААА. Документ звільняє місцевих фермерів, які спеціалізуються на виробництві продукції ГМ-сортів, від фінансової відповідальності у разі зараження сусідських посівів своїми ГМ-культурами. Законопроект жорстко розкритикований захисниками навколишнього середовища. У листопаді 2005 р. в Швейцарії встановили п'ятирічний мораторій на вирощування будь-яких ГМ-рослин і тварин.
Фермери Євросоюзу аргументували застосування табу необхідністю люфта для вивчення можливих ризиків ГМ-продуктів перед тим, як почати їх використовувати. Водночас в Єврозоні діють рекомендації Європейській комісії із взаємного співіснування звичайних і ГМ овочевих і плодових культур, які призначені для розробки стратегії впровадження такого матеріалу в сільське господарство країн Євросоюзу. Документ де-факто визнає неминучість присутності в сільському господарстві ГМ-рослин.
Перші трансгенні продукти в світі були розроблені американською фірмою Monsanto наприкінці 80-х рр.. Промислове виробництво і розповсюдження почалося в 1994 р. Загальний обсяг посівних площ під трансгенними культурами в світі з 1996 р. зріс більше, ніж у 50 разів і досяг 100 млн га. Домінуючими трансгенними культурами, що використовуються як продовольча сировина, є білкові зернові: соя, рапс і кукурудза. Відсоток ГМ-сої на планеті вже становить 80% від загального обсягу площ. За даними уряду США, наразі майже 90% урожаю в США складає трансгенна соя, більше 45% - трансгенна кукурудза і більше 75% - трансгенна бавовна. Сьогодні ГМ-рослини промислово вирощують майже в півтора десятках країн, серед яких США, Аргентина, Канада, Китай, Австралія. З 2003 р. частково до них долучилася Європа.