Мільйони на сумнівні контракти. Хто насправді розпоряджається коштами державних банків

Низка скандалів між державними структурами та бізнесом за останні кілька років неабияк підкосила і без того нестійкий інвестиційний клімат України. І йдеться в даному випадку не лише про податківців чи правоохоронні органи, які приходять до бізнесу з обшуками та перевірками аби "домовитися" чи здійснити політичний тиск. У сумнівних схемах, що заважають бізнесу, у тому числі з іноземним капіталом, беруть участь навіть державні банки.

Одним з яскравих прикладів подібної тенденції може слугувати ситуація довкола судового спору між державним "Укрексімбанком" та компанією з австро-німецькими інвестиціями "Палп Мілл Прінт" щодо заставного майна збанкрутілого "Бліц-Інформу".

Про те, що відомо про цю суперечку, чому є підстави підозрювати топ-менеджмент "Укрексімбанку" у непрозорих схемах з відмивання коштів та тиску на рішення суду за участю маловідомої юрфірми, й як ця ситуація обернеться для іміджу країни в очах українського бізнесу та іноземного інвестора – детальніше в матеріалі РБК-Україна.

Як купити, але не вступити у право власності

Вже третій рік компанія "Палп Мілл Прінт" намагається відстояти власні права на придбане на аукціоні майно збанкрутілого "Бліц-Інформ" – колишнього лідера поліграфічного ринку України.

Як відомо, 19 червня 2019 року Господарський суд Києва офіційно визнав "Бліц-Інформ" банкрутом і розпочав ліквідаційну процедуру.

"ТОВ "Палп Мілл Прінт" була одним з основних орендарів приміщень та виробничих потужностей "Бліц-Інформ". Тому після визнання "Бліц-Інформу" банкрутом, стала одним із трьох учасників аукціону із продажу її активів. В результаті торгів "Палп Мілл Прінт" отримала у своє розпорядження все майно банкрута з нерухомістю, обладнанням, автомобілями та дебіторською заборгованістю. "Переможна" сума аукціону склала близько 49,6 млн гривень, які компанія відразу сплатила. Але загальна сума вкладення в цей проект, звісно, є набагато більшою. Мільйони вкладено у ремонт та відновлення обладнання, що могло бути порізано на металобрухт. Сума сплачених "Палп Мілл Прінт" податків та зборів сягає 150 млн гривень. Ми створили робочий колектив з 450 високо фахових спеціалістів і маємо амбітні плани на розвиток підприємства, як флагмана поліграфічної галузі", – розповідає повідомив генеральний директор "Палп Мілл Прінт" Олег Дубровка.

Але виявилось, що разом з майном збанкрутілого "Бліц-Інформ", "Палп Мілл Прінт" придбав квиток на війну з державним "Укрексімбанком".

Наприкінці 2019-го "Палп Мілл Прінт" не зміг повністю вступити у право власності на придбане з аукціону майно банкрута через рішення Печерського суду.

Так, буквально перед проведенням торгів, слідчий суддя Печерського суду видав ухвалу про накладення арешту на майно "Бліц-Інформу", що перебувало у заставі державного "Укрексімбанку". Однак, у реєстрі судових рішень ухвала про арешт була зареєстрована вже після проведення аукціону.

І хоча 28 листопада 2019 року компанії вдалося домогтись в суді скасування рішення про накладення арешту в суді, і його було скасовано, ще досі "Палп Мілл Прінт" не зміг зареєструвати права на все придбане майно у зв’язку з триваючою судовою тяганиною.

(Не)державні схеми

На сьогоднішній день діяльність приватних банків максимально урегульована, а керівники всіх управлінських органів банків знаходяться під загрозою покладення особистої фінансової відповідальності за прийняті рішення.

Водночас діяльність найбільших державних банків максимально прихована для зовнішнього спостерігача, що нерідко створює сприятливі, для корупційних схем, умови. Одним з найлегших способів вивести гроші з державного банку є закупівля різноманітних консультативних послуг. Особливо, якщо для цього не проводиться жодного відкритого конкурсу на закупівлю послуг.

Щоб детальніше зрозуміти, як працює подібна схема, наведемо приклад. Так, восени минулого року журналісти розмістили доволі красномовну копію договору з адвокатським об’єднанням "А.Д.ХОК" та витяг з рішення колегіального органу "Укрексімбанку" з багатомільйонними гонорарами адвокатам. До речі, саме ця юркомпанія має повернути у власність банку майно збанкрутілого ПрАТ "Бліц-Інформ", що підтверджується даними в Єдиному реєстрі судових рішень.

Відповідно до умов договору, АТ "Укрексімбанк" мав сплатити адвокатському об'єднанню "А.Д.ХОК" до 11 760 000 гривень у разі задоволення або часткового задоволення касаційної скарги фінустанови та скасування рішення судів попередніх інстанцій щодо правомірності аукціону. До 3 920 000 грн отримає "А.Д.ХОК" у разі визнання результатів аукціону недійсними судом першої інстанції (у разі часткового задоволення касаційної скарги Верховним судом), "залучення погодженого з банком ліквідатора у справу про банкрутство" "Укрексімбанк" оцінює у 392 000 грн.

Максимальна сума, яку згідно з договором може отримати юркомпанія – 42 336 000 гривень. Така вартість послуг юристів в рази перевищує ринкові показники. Більше того, ця сума майже рівнозначна ринковій вартості майна "Бліц-Інформу", визначеній в процедурі публічних торгів.

Які ж вимоги мають бути до юридичної компанії, з якою державний банк заключає договір на такі багатомільйонні послуги?

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному вебсайті державного АТ "Укрексімбанк", вимоги фінустанови щодо взаємодії (співпраці) з юридичними компаніями серед іншого:

• Наявність ЮК, її керівників, партнерів у топ-10 у рейтингах, преміях (до уваги береться інформація за останні 3 (три) роки з Legal 500, Chambers, Who's Who Legal, видавництва "Юридична практика" та "Юридичної Газети") у галузях (практиках): банківське та фінансове право, комерційне та корпоративне право, ринки капіталу, кримінальне право, антимонопольне право, трудове та імміграційне право, податкове право;
• Наявність бездоганної ділової репутації ЮК та її співробітників (підтверджується, зокрема, відсутністю упродовж трьох останніх років інформації про порушення ними законодавства, а також про підготовку ними документів, що не відповідають вимогам законодавства, відсутність інформації про проведення відносно них слідчих дій по кримінальних провадженнях, про вчинення корупційних правопорушень, про спори із замовниками послуг, працівниками ЮК, іншої негативної інформації);
• Невідповідність ЮК хоча б одній умові, зазначеній у Вимогах, може бути підставою для відмови щодо взаємодії (співпраці) банку з ЮК.

Адвокатське об'єднання "А.Д.ХОК", з яким АТ "Укрексімбанк" уклав вищезгаданий договір, не відповідає вищезазначеним вимогам. Зокрема, нам не вдалося знайти ні офіційного сайту юркомпанії, ні згадок у міжнародних та національних рейтингах. Більше того, відповідно до даних YouControl статутний капітал юркомпанії становить 2 000 грн.

Однак, схоже, керівництво АТ "Укрексімбанк" аж ніяк не цікавив імідж обраного юридичного радника, його досвід, та й взагалі легальність його діяльності.

На звернення нашої редакції, ліквідатор ПрАТ "Бліц-Інформ", якого так намагається позбутись "Укрексімбанк, повідомив, що "на засіданнях комітету кредиторів обговорювалось питання "сумнозвісного контракту" з "А.Д.ХОК", та відповідні запити направлялись до "Укрексімбанк", однак всі запити керівництвом "Укрексімбанк" проігноровані. Це й не дивно, оскільки сплата юристу за отримання "потрібних" судових рішень є доказом неправомірного впливу на суди та правоохоронні органи, що є корупційним злочином".

11.01.2022 р., на адресу ліквідатора "Бліц-Інформ" надійшло три адвокатські запити без дати та номера за підписом адвоката Шкіптан Анни Іванівни, в інтересах Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", а також надано копію ордера, що був виданий адвокатським об’єднанням "А.Д.ХОК" та підписаний керівником адвокатського об’єднання Денисом Шкіптан.

Враховуючи те, що згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, інформація про адвоката Шкіптан Анна Іванівна була відсутня, до Ради адвокатів Київської області було направлено відповідний запит.

Листом № 0022/0/2-22 від 12.01.2022 р. Рада адвокатів Київської області повідомила, що згідно з відомостями Ради адвокатів Київської області, адвокат Шкіптан Анна Іванівна, не перебуває на обліку в Раді адвокатів області, заяв про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, зупинення або припинення адвокатської діяльності не подавав.

У зв’язку з порушеннями, виявленими в діяльності адвокатів Анни Шкіптан та Дениса Шкіптан, що здійснювали діяльність в складі адвокатського об’єднанням "А.Д.ХОК", на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області подано заяви щодо притягнення до відповідальності згаданих адвокатів.

Наразі триває розгляд дисциплінарних справ, але вже відомо, що після початку розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією справи, Анна Шкіптан сплатили щорічні внески за всі попередні роки та подала заяву про внесення відомостей щодо неї до ЄРАУ.

Постає просте запитання: по якій причині, окрім незнання законодавства, адвокату уникати реєстрації в Єдиному реєстрі адвокатів України? Відповідь на це питання напрочуд проста – для уникнення сплати обов’язкових щорічних внесків та проходження щорічного підвищення кваліфікації.

Проте, вочевидь, у державного банку, який функціонує на кошти платників податків та декларує прозорість у питаннях закупівлі юрпослуг, репутація та вартість "послуг" адвокатського об'єднання "А.Д.ХОК" не викликала запитань.

Більше того, зазначена компанія, знову ж таки без проведення тендеру, та незрозумілим способом обійшовши акредитаційні вимоги вже "Укргазбанк", в переддень нового 2022 року, уклала 30.12.2021 р. договір з надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва із іншим державним банком, а саме ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 20 150 871,91 грн.

Таким чином, виникає закономірне питання, яким чином зазначене об’єднання, яке зареєстровано з порушеннями, не маючи адвокатів, які здійснювали б діяльність в його складі, пройшли перевірку критеріям відбору юридичних радників, зокрема "Укрексімбанку" та без жодного тендеру змогли отримати багатомільйонний контракт? Та як довго в цілому буде продовжуватись співпраця державних компаній з "сірими" й непрозорими компаніями на кошти платників податків?

Перспективи судової тяганини

Влітку минулого року Північний апеляційний господарський суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції̈ щодо придбання ТОВ "Палп Мілл Прінт" на відкритому публічному аукціоні майна банкрута.

Однак 20 жовтня 2021 року Верховний суд відправив справу щодо законності аукціону з реалізації майна банкрута ПрАТ "Бліц Інформ" на повторний розгляд до суду першої інстанції, пославшись на неповне з’ясування судами всіх обставин справи.

Чим завершиться повторний розгляд справи та яка доля чекає майно "Бліц-Інформу" – поки невідомо. В "Палп Мілл Прінт" наголошують, що будуть продовжувати боротьбу у судах, але цей кейс має продемонструвати іноземним інвесторам усю "привабливість" України як "інвестиційної гавані".

"Кожного разу, коли мова заходить про державний "Укрексімбанк", мені здається, що це вже самісіньке дно. Але співробітники цієї фінустанови не перестають дивувати, щоразу стукаючи знизу. Виходить, саме ТОВ "Палп Мілл Прінт" став розмінною монетою в іграх держбанку, який виводить кошти платників податків під сумнівні юрпослуги. І заради того, аби державна фінустанова займалася "обналом" я маю провести ще декілька років у судах", – додає Олег Дубровка.

Як відомо, наразі триває конкурс на заміщення вакантної посади голови "Укрексімбанку", у зв’язку з скандальним нападом минулого року вже екс-керівника банку Євгенія Мецгера на журналістів програми "Схеми".

21 січня 2022 року завершився строк подання заявок на участь у конкурсі, однак, судячи з того, що неможливість оголошення списку претендентів пов’язуються з "ковідною" обстановкою в Україні, боротьба за місце у списку триває серйозна.

Разом з тим, станом на зараз невідомо – які шляхи вирішення цієї та подібних ситуацій бачать кандидати на посаду керівника "Укрексімбанку", як й те чи матимуть вони політичну волю на розірвання багатомільйонних фіктивних угод та боротьбу з корупційними схемами з відмивання державних коштів. Редакція й надалі триматиме на контролі діяльність цієї юркомпанії та її замовників.