Мільйони на дорогах. Чи є прогрес у справах проти Олійника та Бондаренка
Колишній голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник більше як рік не ходить на роботу. З грудня 2020 року він не відвідав жодного засідання обласної ради. Восени 2021 року Олійник перейшов зі "Слуги народу" в Партію "УДАР", очоливши її обласну організацію, але і це ніяк не позначилося на його відвідуваності. Не було на переважній кількості засідань облради за останній рік і його соратника, екс-голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка.
Як раніше писало РБК-Україна, проти них відкрито кілька кримінальних справ, якими займається Національне антикорупційні бюро України. Що сьогодні відомо про хід слідства – в нашому матеріалі.
"Велике будівництво" Олійника
До приходу на посаду голови облради у 2019 році Святослав Олійник уже працював на посаді заступника голови Дніпропетровської ОДА у 2014-2015 роках. Водночас Олійник був бенефіціаром цілого ряду компаній, що займаються будівництвом, комунальними послугами тощо.
Саме в цей час він отримав контроль над 50% компанії "УПС", яка прославилася вічними проблемами з якістю будівництва доріг, що призводило до скандальних судових процесів. Службі автомобільних доріг області доводилося через суд змушувати компанію виправляти недоробки.
Після встановлення контролю Олійника над "УПС", компанія продовжила отримувати багатомільйонні підряди з бюджету, хоча якість її роботи тільки погіршилася. За деякими даними, компанія освоїла близько 1 мільярда бюджетних гривень.
Новим етапом для Олійника стала президентська програма "Велике будівництво". Екс-голові Дніпропетровської області вдалося встановити тісну взаємодію з екс-головою ДніпроОДА Олександром Бондаренком, призначеним восени 2019 року, і бюджетні гроші пішли компаніям, пов'язаним з Олійником.
"У кожному департаменті ОДА з'явився представник інтересів Олійника, через якого затверджувалися всі дії й документи. Начальники департаментів під ризиком звільнення погоджували свої плани з Олійником і його оточенням, платежі також проходили тільки після узгодження в екс-глави Дніпрооблради", — розповідає РБК-Україна обізнаний співрозмовник з оточення Олійника.
При цьому, незабаром з'ясувалося, що ці компанії продукують виключно брак і недобудову, безліч будівництв були згорнуті та заморожені, а виконання будівельних робіт саботувалося.
Таких недобудов за час каденції Олійника накопичилося багато: зал ігрових видів спорту в Дніпрі, який отримав з держбюджету 250 млн грн; парк, школа І ДЮСШ в Синельниковому, школа в Межовій і дитячий садок в Іларіоновому.
Станом на грудень 2020 року більшість об'єктів, які до вступу на посади Олійника та Бондаренка, перебували на високому рівні готовності, так і залишилися незавершеними й не введеними в експлуатацію.
Протягом тільки одного року в області були заморожені практично всі об'єкти будівництва зі списку "великого будівництва" (з 310 об'єктів залишилося тільки 30). Але обласна влада продовжувала проводити нові й нові тендери, де регулярно вигравали одні й ті ж компанії — "УПС"," ССА ЕНЕРДЖІ "і" Ніколь Індастрі", пов'язані з Олійником. На сайті Prozorro з'явилися десятки торгів, проведених немов під копірку.
Ось лише один із прикладів того, які суми могли йти в кишені Олійника. В рамках "великого будівництва" в травні 2020 року був оголошено тендер на суму понад 400 млн гривень на ремонт траси Р-73 (на Нікополь). Попри всі порушення начальник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області дав компанії Олійника "УПС" позитивний відгук про якість робіт. У підсумку компанія, перемогла в цьому тендері. І, швидше за все, ці гроші в Україні не затримувалися, а осідали на приватних банківських рахунках сім'ї Олійника в Словацькій Республіці.
У полі зору НАБУ
Основні пункти претензій НАБУ до Святослава Олійника — брехня в декларації, ухилення від податків і маса корупційних скандалів. Бондаренко також під прицілом правоохоронців за приховування доходів.
Одним з таких "підстав" став керівник компанії Investment Service Ukraine Іван Герасименко (разом з ним Олійник був кінцевим бенефіціаром ТОВ "Українські медіа системи" і ТОВ "Інвестмент сервіс Юкрейн"). За деякими даними, на Герасименка оформлені кілька квартир у Києві та Дніпрі, а також вілла в Одеській області.
Також Герасименко є бенефіціаром ПП "КОВО". На підприємство зареєстрована земельна ділянка та будинок (Київська обл., Бориспільський Р., С. Гнідин, вулиця Заводська, будинок 4-А). Герасименко також є бенефіціаром ТОВ "Ресурс ЕЛІТ Груп", на яке зареєстровано три земельні ділянки в Дніпропетровській області, і керівником адвокатського об'єднання" ІСУ ЛОЄРС", яке при Бондаренко виграло три держтендери на суму 564 млн грн. Крім того, компаньйон Олійника і Бондаренко значиться керівником компанії "Індастріал Солюшенс", на якого зареєстровано безліч квартир і нерухомості в Києві.
Олійник не задекларував майно своєї цивільної дружини Ірини Гунази, але слідчим стало відомо, що вона володіє безліччю земельних ділянок у Дніпропетровській та Київській областях, Дніпрі, домоволодіннями в Дніпрі, нежитловими приміщеннями в Павлограді.
Сім'я Олійника володіє земельними ділянками площею 0,2551 га в Солонянському районі, домоволодінням площею 67,6 кв. м і земельною ділянкою площею 0,0499 га на Балашівському узвозі в Дніпрі, нежитловим приміщенням площею 313 кв. м у Павлограді, будинком на вулиці Солончакової в Дніпрі, земельною ділянкою площею 0,055 га в Ювілейному, житловим будинком площею 63,5 кв. м і земельною ділянкою площею 0,12 га в Грушевато-Криничне, ще одним будинком площею 582,5 кв. м і земельною ділянкою площею 0,0376 га на Балашівському узвозі, 5, будинком і ділянкою площею 0,15 га в Вишеньках під Києвом та іншими об'єктами нерухомості.
Окремо варто згадати активи Олійника, записані на його дружину, в Словаччині. Гуназа має там будинки, земельні ділянки та бізнес. В Україні з 2015 року їй належить компанія ТОВ "Берег-А" з 2019 року — ТОВ "Власт 2020". А в Словаччині Гуназа володіє компаніями Arograf, s.r.o. і Proxima, s.r.o. на останню зареєстровано кілька земельних ділянок, нежитлова будівля площею 1019 кв м, Сільськогосподарська будова і земельна ділянка 7117 кв м.
Також відомо, що Proxima, s.r.o. була зареєстрована в Україні компанією ТОВ "Долина-Агро СК". Загалом, цивільна дружина Олійника володіє чималою кількістю майна, яке він не задекларував. Як писало словацьке видання Finančné Noviny, Олійник розглядає Словаччину як "запасний аеродром", у разі проблем з українськими податківцями та правоохоронцями.
У 2021 році Головне слідче управління Державної фіскальної служби також зайнялося цивільною дружиною Олійника Іриною Гуназою за статтями 209 "легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" і 212 "ухилення від сплати податків, зборів".
Крім того, НАБУ внесло до реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження щодо приватизації Аульської хлоропереливної станції, до якого як голова облради Святослав Олійник мав безпосереднє відношення. Це стратегічне підприємство-єдине в регіоні, яке займалося розфасовкою хлору для очищення питної води. Фактичні "Дніпроазот", на якому вироблявся хлор, постачав речовину на водоканали області виключно через аульську хлоропереливну станцію. Справу про приватизацію "АХП" кваліфікували за 364 статтею Кримінального кодексу — зловживання владою або службовим становищем. Якщо вина Святослава Олійника буде доведена в суді, йому загрожує 6 років за ґратами.
Деякими аспектами діяльності Олійника зацікавилося і СБУ. У липні 2021 року Служба безпеки почала викликати на допити колишніх народних депутатів, які голосували за так звані "Харківські угоди", розслідуючи справу про державну зраду. Серед них виявився і Святослав Олійник.