В Україні продовжують процвітати "скрутки" податку на додану вартість. За літо – з червня по серпень 2021 року – бюджет втратив на цих схемах ще близько 10 млрд грн. Про те, хто продовжує стояти за скрутками, яка в цьому відповідальність першого віце-прем'єр-міністра і міністра економіки Олексія Любченка і як правоохоронці можуть боротися з цими втратами – в матеріалі РБК-Україна.
Факт наявності "скруток" – тобто зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ, нарахованого з продажу одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого товару – фіксували й правоохоронні органи, і тимчасова слідча комісія Верховної ради з розслідування фактів зловживання податківців.
Як правило, схема полягає в тому, що два підприємства віртуально обмінюються податковими зобов'язаннями та кредитами. Тобто одне підприємство продає іншому документи на сплачений при імпорті ПДВ, а отриману продукцію продає за готівку, не оформляючи при цьому податкові документи.
Експерти дають невтішні оцінки масштабам "скруток". Зокрема, екс-міністр фінансів Ігор Уманський оцінював їх обсяги в 60 млрд грн на рік.
За даними самих фіскал, мова йде мінімум про 30 млрд грн щорічно. Згідно зі звітом ТСК Верховної ради, яка проводила оцінку діяльності податкових органів і розслідувала, в тому числі обсяги "ринку" скруток, у 2020 році учасники схем "скрутили" близько 27 млрд грн.
При цьому тільки в період з травня по грудень 2020 року – коли головою ДПС був нинішній перший віце-прем'єр-міністр і міністр економіки Олексій Любченко, обсяг "скруток" склав 19,6 млрд грн або близько 2,5 млрд грн щомісяця.
Максимум, який вдалося зафіксувати ТСК – 4,3 млрд грн в листопаді 2020 року. Крім того, в пресі публікували списки з більш ніж 1300 компаній, які причетні до "скруток" на 12,4 млрд грн з січня по травень 2021 року. А також переліки фігурантів схем та представників фіскальних органів, які їм сприяють у реалізації таких схем. Все це дало привід журналістам стверджувати, що за час управління податковою Любченком загальний обсяг "скруток" перевищив 30 млрд грн.
Втім, навіть після того, як Любченко став першим віце-прем'єром, "скрутки" не тільки не припинилися, але й продовжують рости.
Зокрема, в розпорядженні РБК-Україна опинилася чергове "зведення" з переліком з близько 1000 компаній, які брали участь в "скрутках" за червень-серпень 2021 року з помісячною розбивкою сум ПДВ, які їм вдалося "скрутити" за цей період.
Йдеться про суму близько 9,5 млрд грн, при чому обсяги щомісяця наростають – від 2,9 млрд грн у червні до 3,7 млрд грн у серпні. За ці три місяці "скрутки" були зафіксовані у всіх регіонах України, крім Чернівецької області. Лідерами за такими фактами є Львівська, Харківська області та м.Київ, а також Донецька та Київська області.
Сумарно в цих регіонах проведено більш ніж половина "скруток" ПДВ в країні. Так, по Львівській ДПС зафіксовані "скрутки" на 1,8 млрд грн, у Харківській на 1,7 млрд грн, у Києві на 1,6 млрд грн, у Донецькій області на 1,4 млрд грн, у Київській – на 0,9 млрд грн.
Вісім компаній зі списку "скрутили" понад 100 млн грн ПДВ кожна. З трійки лідерів всі підприємства знаходяться в юрисдикції Харківської обласної ДПС. Це ТОВ "Агроком грант" (139,7 млн грн, засновник Сергій Петраш, вирощування зернових), ТОВ "Аліканто сервіс" (138,5 млн грн, Вадим Баштецький, виробництво соняшникової олії), ТОВ "Флорео" (117,9 млн грн, Андрій Гончаренко, оптова торгівля відходами).
Крім того, понад 100 млн грн "скрутили" під носом у Львівської ДПС – ТОВ "Австер" (101 млн грн, Назарій Мінгальов, оптова торгівля), ТОВ "Партнер Дистриб'юшин" (100,9 млн грн, Ростислав Грабан, оптова торгівля напоями). Від Києва в топ-8 виявилося ТОВ "Алекс Обджект" (108,6 млн грн "скрута", Карина Сокуренко, оптова торгівля ширвжитком), від Запоріжжя ТОВ "Центр Нафта торг" (103,1 млн грн, Андрій Новіков, оптова торгівля паливом) і ПП "ЛТ тренінг" з Чернігова (109,3 млн грн, литовець Баніс ГІТІС, допоміжна діяльність у сфері транспорту).
Профілі навіть цих восьми компаній повністю відповідають середньостатистичному "портрету" підприємств, які займаються "скрутками": там, де можна продати товари за готівку, легко сформувати "віртуальний" податковий кредит і продати його потім за подібною ціною тим, хто його потребує.
За даними РБК-Україна, бенефіціарами схем продовжують залишатися все ті ж регіональні лідери тіньової економіки, про які писали раніше.
У Дніпропетровській області до переліку "скрутчиків", задіяних у схемах, в минулі періоди увійшли президент хокейного клубу "Придніпровськ" Сергій Грибков, засновник Інтеркредитбанку і ряду інших бізнесів в Дніпрі Володимир Тугай, підприємці Микола Кононов, Андрій Кузнєцов, Ілля Нікітін (група Комбат).
У Харківській області був названий Сергій Єськов (група Дігма), на Волині – Сергій Мостинець (імпортер автомобілів і запчастин). Серед інших регіонів одним з ключових бенефіціарів скруток, за даними аналітиків, є одеський підприємець Андрій Бобогло.
Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися.
Зокрема, ключову роль можуть відігравати Євген Олейников, нині голова ДПС, а також помічник Олексій Любченко Сергій Крамар, директор департаменту управління ризиками ДПС Антон Чиж, начальник управління ризиків Олександр Осаволюк.
Втім, глава Мінфіну Сергій Марченка вважає ДПС "однією з найпрофесійніших команд" в країні попри те, що тема "скруток" ПДВ є однією з найбільш резонансних в останні кілька місяців.
При цьому, нещодавно в одному з коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли Олейников і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".
За його словами, голові ДПС неодноразово вказували на корупційні схеми з ПДВ, але реакції на ці сигнали не було. Це може вказувати на те, що поточний стан справ всіх влаштовує.
Хай там як, на тлі розмов про можливе звільнення Любченка з уряду саме через причетність до "скруток" – є ймовірність, що правоохоронні органи все ж звернуть на це увагу і притягнуть до відповідальності причетних.
Зараз схемами з несплатою ПДВ збирається активно займатися новостворене Бюро економічної безпеки. Однак, для реальної ефективності необхідно спочатку побороти політичну першопричину існування схем – притягнути до відповідальності чиновників-організаторів. Цілком можливо, що в результаті необхідність притягувати до відповідальності бізнес, який користується жадібністю бюрократів, відпаде сама собою.