Міхеїл Уклеба: "Україна і Грузія в процесі євроінтеграції не конкуренти, а партнери"

РБК-Україна: Сьогодні Україна і Грузія роблять паралельні кроки щодо вступу в ЄС. У разі якщо мета обох наших країн буде досягнута, чи не виникне конкуренції між Україною та Грузією?

Міхеїл Уклеба: Сьогодні в Євросоюзі 28 країн і з часом їх кількість буде розширюватися. Чому ми будемо конкурентами? У нас свої інтереси, свій ринок, свої товари. Ми не можемо порівнювати потенціали України і Грузії. Ми не конкуренти, ми - партнери.

У сфері туризму ми повинні зробити додаткові авіарейси, щоб вони були привабливі за якістю обслуговування, за цінами. Чим більше міст буде охоплено авіарейсами, тим більше збільшиться потік туристів. Також ми повинні налагодити регулярне морське пасажирське сполучення між нашими портами.

Читайте також: Грузія сподівається на підписання Україною в листопаді 2013 р. УА з ЄС

Нам необхідно підвищити якість обслуговування туристів, щоб українці відчували себе комфортно в нашій країні. Також необхідно поліпшити і інфраструктуру, адже та країна, яка буде більш привабливою в сфері туризму, займе передові позиції. У цій сфері може виникнути конкуренція. Ну, давайте будемо в цьому конкурентами (сміється).

РБК-Україна: Яким на сьогоднішній день є обсяг товарообігу між Україною та Грузією?

Міхеїл Уклеба: За даними грузинської статистики, за січень-червень 2013 р. товарообіг склав 341,6 млн дол., у тому числі, 69,2 млн дол. - експорт з Грузії до України, а імпорт до Грузії з України - 272,4 млн дол.

За даними грузинської статистики 2012 р., товарообіг між нашими країнами склав 764 млн дол. Основна експортна продукція в 2012 р. - етиловий спирт, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої на суму близько 35,8 млн дол., включаючи мінеральні, газовані та інші - 18,6 млн дол., вино - 27,4 млн дол., феросплави - 25,1 млн дол., залізничні локомотиви з Грузії - 16,8 млн дол.

Читайте також: Грузія збільшила експорт вина та алкоголю на 43% за рахунок відкриття російського ринку

Основна імпортна продукція з України до Грузії в 2012 р. - сигари та сигарети, вироби за тютюну на суму 70,3 млн дол., масло різного походження - 39,7 млн дол., вироби зі сталі - 37,2 млн дол., кокс та напівкокс з кам'яного вугілля, лігніту, торфу - 34,110 млн дол., вироби з чорних металів для залізничних та трамвайних колій - 25,2 млн дол., харчова продукція, що містить какао - 17,4 млн дол.

РБК-Україна: Відомо, що за останній час суттєво збільшилася кількість українських туристів, які відвідують Україну.

Міхеїл Уклеба: Це дійсно так. За 7 місяців поточного року Грузію відвідали в абсолютних цифрах 64 тис. візитерів, таким чином, у порівнянні з аналогічним періодом 2012 р., зростання склало 71%. У цілому ж, упродовж 2012 р. більш 76 тис. чоловік побували в нашій країні, що, в свою чергу, на 29% більше, ніж в 2011 р.

РБК-Україна: Скільки грузинських туристів відвідало Україну?

Міхеїл Уклеба: За підсумками 2012 р., Україну відвідали понад 70 тис. громадян Грузії. Це дуже високий показник.

РБК-Україна: Які великі інвестиційні проекти реалізовуються в Грузії і в Україні, і які плануються?

Міхеїл Уклеба: З питань інвестиційних проектів можу сказати тільки, що за 2013 р. були, в основному, невеликі інвестиції - 426 тис. дол. з України, а з Грузії - 5 млн дол.

РБК-Україна: На які проблеми при веденні бізнесу в Україні найбільше скаржаться грузинські бізнесмени?

Міхеїл Уклеба: Я не пригадую, щоб хтось із грузинських бізнесменів звертався з серйозними проблемами ведення бізнесу в Україні.

РБК-Україна: Навіть податкова система України, на яку скаржаться багато іноземні бізнесмени, не створює складнощів?

Міхеїл Уклеба: Це специфіка кожної країни. У Грузії, як Ви знаєте, проведені значні реформи з точки зору легкості ведення бізнесу - і Грузія займає одне з передових місць у світі, адже у нас дуже відкрита банківська система. Звичайно, різниця є.

РБК-Україна: У контексті останніх подій, пов'язаних зі зловживаннями в українській міліції та вчиненням кримінальних злочинів міліціонерами, Україні рекомендують провести реформування органів внутрішніх справ. Як ви вважаєте, чи варто Україні переймати грузинський досвід?

Міхеїл Уклеба: Початок реформи поліції в Грузії був дуже нелегким. Тоді більше 35 тис. поліцейських, озброєних людей, були відпущені додому. Вони залишилися без роботи і без зарплати, але це було зроблено - відрізано в один момент і, на диво, це принесло результат.

Вийшло, що тотальну корупцію на дорогах в Грузії припинили в один день. І сьогодні навіть ті люди, у яких є гаражі, спокійно залишають машини на вулиці, тому що вони впевнені, що їх ніхто не вкраде.

Так що, на мою думку, досвід Грузії цікавий.

РБК-Україна: Нещодавно Саакашвілі заявляв, що відновлення дипломатичних відносин між Тбілісі і Москвою можливе «лише в тому випадку, якщо грузинський народ відмовиться від частини своєї території, євроатлантичного вибору і надії на майбутнє». Ви поділяєте цю думку?

Міхеїл Уклеба: Свого часу, під моїм керівництвом між Грузією і Росією були підписані десятки угод. У тому числі, і політичний, всеосяжний Договір про дружбу і співпрацю - в рамках єдиного на сьогоднішній день офіційного візиту президента РФ до Грузії в 1994 р. Парламент Грузії ратифікував цю угоду, а Держдума Росії - ні.

У 2001 р. ми знову почали переговори з Росією про підготовку нової всеосяжної політичного документа, але і ця спроба не принесла результатів.

Читайте також: Росія може відновити дипломатичні відносини з Грузією, - Медведєв

Новий уряд Грузії створив новий формат двосторонніх переговорів з Росією. І ми сподіваємося, що здоровий глузд і цивілізовані відносини допоможуть побудувати добросусідські відносини, як нам і личить.

А що стосується євроатлантичного вибору, то це вибір народу Грузії, який повинен поважати будь сусід. У своєму виборі країна повинна бути незалежною і вільною, бо залежна і не вільна країна не може бути успішною. Це факт.

РБК-Україна: Ви недавно піднімали питання необхідності врегулювання грузино-абхазького і грузино-південноосетинського конфліктів, говорили, що для цього необхідно ввести міжнародних спостерігачів. Україна, як країна, головуюча в ОБСЄ, може допомогти Грузії у врегулюванні цих конфліктів?

Міхеїл Уклеба: Міністр закордонних справ України Леонід Кожара в ранзі голови ОБСЄ відвідав Грузію з офіційним візитом в червні поточного року. У рамках даного візиту піднімалося питання і про врегулювання цих конфліктів.

Як відомо, на сьогоднішній день діє формат Женевських дискусій, в якому беруть участь Євросоюз, ООН, ОБСЄ. На жаль, поки не вдалося досягти позитивної динаміки в даному напрямку, оскільки Російська Федерація і керівництво самопроголошених республік і раніше ігнорують ці переговори. Але ми сподіваємося, що здоровий глузд переможе, оскільки Росія свого часу взяла на себе міжнародні зобов'язання.

Йдеться про підписану за посередництва Євросоюзу Угоду про припинення вогню від 12 серпня 2008 р. У ньому чітко регламентовано, що Росія зобов'язується повернути свої збройні сили на довоєнні позиції та залишити територію Грузії. Замість цього, армійські частини розташувалися на окупованих територіях, розмістивши там свої військові бази і близько 10 тис. солдатів.

Що стосується міжнародних спостерігачів, звичайно, їм повинні надати доступ в зону конфлікту. Адже, наприклад, спостерігачі ЄС здійснюють моніторинг поточного становища зі сторони не окупованій території Грузії.

Більше того, всі біженці, які були вигнані в ході декількох етапів етнічної чистки з 1992 р., вже повинні були повернутися в свої будинки. Зауважте, що мова йде про декілька сотень тисяч осіб. Але для здійснення задуманого необхідно вжити відповідні заходи безпеки, які і передбачаються форматом Женевських дискусій. Хоча зрушення в цьому напрямку ще не досягнуті.

Читайте також: Зростання ВВП Грузії після підписання УА з ЄС має скласти 4,3% - близько 292 млн євро, - посол Грузії

Незважаючи на ці труднощі, новий уряд Грузії прийняв рішення почати двосторонні переговори з Росією, тобто, був створений ще один формат переговорів. З боку Грузії спецпредставником призначений колишній Посол Грузії в Москві, а також у країнах Бенілюксу і при Євросоюзі, Зураб Абашидзе. А з російського боку - заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін.

Переговори почалися без попередніх умов, з налагодження культурних та економічних зв'язків. Зараз вирішується питання відновлення авіаційного сполучення, а російський ринок знову відкритий для грузинських продуктів. Дозволено ввезення винної продукції і мінеральних вод, а найближчим часом, найімовірніше в серпні, буде вирішено питання про повернення на російський ринок грузинської сільськогосподарської продукції.

Ми також сподіваємося, що Росія прийме рішення про скасування візового режиму для наших громадян, адже російським громадянам вона не потрібна для поїздки до Грузії. І це незважаючи на те, що 20% території Грузії окуповані російськими військовими і між нашими країнами немає дипломатичних відносин.

РБК-Україна: Скоро в Грузії мають відбутися президентські вибори. Як думаєте, що чекає Грузію в разі перемоги кандидата Маргвелашвілі (від правлячої партії) або ж яким буде сценарій розвитку країни в разі перемоги Ніно Бурджанадзе?

Міхеїл Уклеба: Відносно курсу опозиція і влада вже визначилися - це євро- і євроатлантична інтеграція. До того ж, за новою Конституцією, Грузія стає парламентською республікою - і розширюються повноваження прем'єр-міністра. Тобто, першою особою в державі стає прем'єр-міністр.

РБК-Україна: Але що принесе Грузії перемога кожного зі згаданих кандидатів на президентський пост?

Міхеїл Уклеба: Я можу сказати, що вибір народу зроблений на користь європейської та євроатлантичної інтеграції. І хто б не був Президентом чи прем'єр-міністром, він повинен буде виконати волю грузинського народу.

РБК-Україна: Ви нещодавно казали, що мають бути внесені зміни до Конституції ...

Міхеїл Уклеба: ...Звичайно. Тому що, з додатковими положеннями до Конституції Грузії в 2010 р. затвердили новий статус прем'єр-міністра, він з жовтня 2013 р. отримає право втручатися в законодавчі процеси, формувати уряд без згоди парламенту - це недемократична концентрація влади, за оцінкою міжнародного співтовариства.

Саме тому в липні цього року діючий уряд і опозиція Грузії прийшли до угоди спільно розробити необхідні зміни та забезпечити конституційну основу для справжнього демократичного розвитку держави. Але на це потрібен час.

Стратегічний курс ясний, і тут позиції влади і опозиція абсолютно солідарні. 22 липня 2013 р. завершилися переговори щодо ЗВТ з Євросоюзом і дуже сподіваємося, що 29 листопада у Вільнюсі зможемо парафувати Угоду про Асоціацію. Ми покладаємо великі надії, оскільки це значний крок вперед на шляху до європейської інтеграції.

РБК-Україна: Яку позицію займає Грузія в питанні транзиту енергоносіїв?

Міхеїл Уклеба: Грузія за останні роки стала дуже важливою транзитною країною. Через нас проходять стратегічні нафто- і газопроводи, завдяки Каспійському морю і тим енергоресурсам, які знаходяться в сусідньому з нами Азербайджані. До речі, по нашій території здійснюється також транзит нафти з Туркменістану і Казахстану. У нас проходять два нафтопроводи: Баку-Тбілісі-Джейхан і Баку-Супса, а також газопровід Баку-Тбілісі-Ерзерум.

Як вам відомо, в Південному енергетичному коридорі пріоритет був відданий проекту будівництва Трансадріатичного газопроводу (ТАР), так що проект «Набукко» був відкладений на невизначений час. Але і в одному, і в другому випадку, через нас, як через транзитну країну газопровід проходить. Природно від цього ми отримаємо додаткову вигоду.

Звичайно, чим активніше буде розвиватися Південний енергетичний коридор, тим краще це буде для Грузії, адже ми транзитна країна, а це і робочі місця, і інвестиції, і інфраструктура. Також це надзвичайно важливо з точки зору енергетичної безпеки для нас і всього регіону.

РБК-Україна: Нещодавно глава Міноборони Грузії Іраклій Аласанія заявив про значущість створення тристороннього формату співпраці у сфері військової промисловості між Грузією, Азербайджаном і Туреччиною. Чи означає це, що в Чорноморському регіоні формується нове міжнародне освіту? Як воно буде взаємодіяти з програмою ЄС щодо Чорноморського співробітництва? Чи є місце в такому форматі співпраці для України?

Міхеїл Уклеба: Я не думаю, щоб це створювало якісь проблеми іншим форматам співпраці. Україна для нас - дружня країна і стратегічний партнер. У нас спільні інтереси. Україна скрізь вітається в Грузії. У будь-якому форматі.

РБК-Україна: Які перспективи співпраці України і Грузії в рамках ГУАМ? Намічено чи якісь зустрічі, що було зроблено за останній час? Чи не втрачає ГУАМ останнім часом свою ефективність, адже відомо, що востаннє зустріч на рівні Президентів була в 2007 р., а наступна зустріч президентів відбулася без участі Президента Молдови, якого замінив міністр внутрішніх справ цієї країни?

На це питання на запрошення Посла відповів постпред Грузії в ГУАМ Мераб Антадзе: Як вам відомо, головним органом організації є Рада, яка проводить свою роботу як на рівні Глав держав (Саміт), так і на рівні міністрів закордонних справ та національних координаторів.

Зустрічі на вищому рівні проводяться в міру необхідності прийняття нових концептуальних рішень. Основоположні рішення по діяльності ГУАМ були прийняті під час зустрічей РГД в Ялті в 2001 р., 2002, 2003 рр., в Кишиневі в 2005 р., в Києві в 2006 р., в Баку в 2007 р., і в Батумі в 2008 р.

Виконання рішень Саміту та координація дій допоміжних органів ГУАМ розглядаються на засіданнях Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) 2-3 рази на рік і Ради національних координаторів (РНК) ГУАМ 3-4 рази на рік. Безпосередня діяльність з виконання рішень вищих органів ГУАМ ведеться на рівні постійно діючих галузевих робочих груп та експертів.

Читайте також: Гастрономічний тур до Грузії

Найважливішими напрямами співпраці в рамках організації є питання, пов'язані із здійсненням економічних, правоохоронних, сільськогосподарських і туристичних проектів.

У цьому плані інтенсивно розвивається співробітництво держав-членів ГУАМ з партнерами, такими як: Японія, США, Польща, країни «Вишеградської четвірки», а також з міжнародними організаціями (ООН, ОБСЄ), розвивається також співробітництво Парламентської Асамблеї ГУАМ з Балтійської Асамблеєю.

Якщо загалом оцінити динаміку взаємодії, обсяг і виконання поставлених завдань, то можна констатувати значне зростання активності в рамках співпраці ГУАМ і про його зрослу ефективність.

Спілкувалась Анна Писаренко