Відносини України і Росії останнім часом складаються не найкращим чином. У відповідь на обмеження імпорту українських товарів з боку Росії, офіційний Київ заговорив про можливість підвищення квот на імпорт нафтопродуктів з країн - членів Митного союзу (МС). Вступ України до МС заморожено і, схоже, на дуже довгий період. Судовий процес над екс-прем'єром Юлією Тимошенко і наміри Києва розірвати газові контракти з «Газпромом» можуть призвести до чергової газової війни. І в російських ефірах знову з'явилися призабуті звинувачення України в крадіжці російського газу. Більш того, за словами вітчизняної опозиції, Росія розв'язала на південному сході Україні розв'язала кампанію з дискредитації Президента України Віктора Януковича.В інтерв'ю РБК-Україна Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні, спецпредставникові Президента РФ з розвитку торгово-економічних відносин з Україною Михайло Зурабов вніс деяку ясність у питання майбутнього газових контрактів, а також розповів про інвестиційний клімат в Україні з точки зору великих російських інвесторів.
РБК-Україна: Михайло Юрійович, наскільки комфортно сьогодні відчуває російський бізнес у зв'язку з новим російсько-українським конфліктом?
Михайло Зурабов: Знаєте, я не думаю, що становище російського бізнесу на Україну серйозним чином відрізняється від положення бізнесу на Україні взагалі як такого. Те, що на сьогоднішній день інтерпретується, як конфліктна ситуація між РФ і Україною з питання співпраці в енергетичній сфері, в практичному плані все ж доки ніяк не впливає на взаємини двох країн.
Це всього лише риторика, публічне висловлювання позицій і її позначення. Таке нерідко буває, навіть у тих випадках, коли в кінцевому підсумку переговори закінчуються успіхом. Не треба плутати переговорний процес, стилістику, хід його розвитку та деякі реальні практичні дії, які виробляють у відношенні бізнесу інвесторів з тієї чи іншої країни.
Потрібно сказати, що в РФ український бізнес теж представлений досить активно. І я припускаю, що ніколи нікому не прийде в голову погіршувати інвестиційний клімат незалежно від того, звідки приходять капітали. Особливо в тих умовах, коли і перед однією, і перед іншою країною стоять такі важливі завдання, як оновлення технологічної бази та модернізація. Якщо ви створите неприйнятні і некомфортні умови для представників російського бізнесу, то, я говорю абсолютно гіпотетично, це не буде непоміченим представникам тих бізнес-кіл, які на Україні діють від імені інших держав.
РБК-Україна: Іншими словами Ви хочете сказати, що від комфортності стану російського бізнесу в Україну залежатиме обсяг інвестицій вкладених бізнесом інших країн, зокрема країн ЄС?
Михайло Зурабов: Ментально і історично українці та росіяни - я маю на увазі українців у Росії та росіян на Україні - відчувають себе з точки зору розуміння особливостей ведення бізнесу досить комфортно. Цього, наприклад, не можна сказати відносно представників інших бізнес-кіл, припустимо з Південно-Східної Азії. Тому завжди, кажу вам з усією відповідальністю, більшість посольств, торгових представництв, компаній в першу чергу орієнтовані на те, наскільки впевнено почуває себе тут російський бізнес.
І я можу підтвердити, що до мене неодноразово з проханням оцінити бізнес-клімат зверталися представники провідних компаній, провідних економік розвинених країн. І ми завжди переконували їх у тому, що в цілому ми оцінюємо кроки, які робляться в останні півтора-два рік керівництвом Україні, як спрямовані на позитивні зміни, щоб зробити привабливим прихід іноземних інвестицій на Україну.
Ще раз підкреслю, без іноземних інвестицій, без серйозних капіталів модернізація української економіки є дуже важкою. Навіть говорячи про таку чутливу тему, як енергетика, бачимо, що українське керівництво зацікавлене в активному розвитку видобутку корисних копалин - газу, нафти - на території Україні.
Але ж без залучення технологій і фінансових коштів цю проблему вирішити неможливо. Незалежно від того, будете ви намагатися добувати газ на шельфі або займатися видобутком газу з покладів сланцю. Це досить фінансово фондомісткі і технологічно складні проекти. І зрозуміло, що якщо найближчим часом зміна бізнес-середовища почне відбуватися в негативному ключі, то складно очікувати, що сюди прийдуть Shell, Exxon Mobile, «Газпром» або British Petroleum з великими інвестиціями. А без модернізації в сфері енергетики, думаю, українській економіці і державі в цілому обійтися буде складно.
РБК-Україна: А хіба інформація про те, що можуть бути розірвані газові контракти між Росією та Україною не впливає негативно на цей клімат?
Михайло Зурабов: Я пропоную не керуватися заявами, а вивчити найуважнішим чином правову базу, про яку йде мова. Справа в тому, що розірвання подібних контрактів може статися, про що вже й українські керівники, і російські керівники казали, тільки в судовому порядку. Але тут теж все дуже непросто.
Мова йде навіть не про розірвання контрактів як таких. Мова йде про взаємини в енергетичній сфері. Ці взаємини настільки планові та багатогранні, що цінами на газ вони не обмежуються.
По-перше, потрібно розуміти, що розгляд такого питання в судових інстанціях абсолютно не виключає того, що рішення буде не винесено на користь українського заявника. І що в позовній заяві українського боку не буде достатніх підстав для того перегляду контрактів. Як я розумію, позиція української сторони у відповідному позовній заяві буде міститися, в першу чергу, в оцінці несправедливості формули ціни на газ і того рівня ціни, який сьогодні має місце щодо України. Може з'ясуватися при судовому розгляді, що це не так, оскільки російська сторона, у тому числі - на вищому політичному рівні, підкреслювала, що і формула ціни, і рівень ціни абсолютно відповідають європейським.
Українські колеги мають з цього приводу іншу точку зору. Вони вважають, що ціна на газ для України на 200 дол. перевищує ціну для Німеччини та Італії. Ми допускаємо, що розрахунки, які були зроблені експертами, можуть мати неточності.
РБК-Україна: Ви допускаєте, що розрахунки РФ могли бути помилковими?
Михайло Зурабов: Припускаємо таке... Таким чином потрібно розуміти, що кожна зі сторін прийде до суду з певною позицією, з певними аргументами. Запевняю, не все, що відомо широкій громадськості й експертам, цілком достатньо для того, щоб зрозуміти особливості ціноутворення.
Ще раз хочу зауважити, що питання ціни на газ не є єдиним, я б навіть сказав ключовим. Це важливий елемент - з точки зору збалансованості українського бюджету. Але є маса інших проблем. Вони носять, можливо, трохи більш віддалений характер. Можливо, вони не настільки актуальні з точки зору збалансованості сьогоднішнього бюджету, але вони можуть мати істотно більш серйозне значення, ніж ціна на газ через два-чотири роки.
Тому я вважаю, що ще раз при пошуку компромісу доведеться зважити всі фактори. А їх по суті справи три: ціна на газ, обсяг прокачування газу через українську ГТС і обсяг споживання газу Україні за формулою. Коли мова йде вже про три параметри, існує, як мінімум, більше 15 варіантів рішення, серед яких можна шукати оптимальне. Тому це не тільки питання ціни на газ.
Спілкувався Олексій Біловол