Міф про митну реформу: що насправді ховається за ініціативами Кабміну

Уряд всерйоз взявся за реформування митної системи. За останній місяць прийнято ряд рішень - від запуску “єдиного вікна“ до формування міжвідомчих мобільних бригад, так званих “чорних сотень“. Все це, на думку Кабміну, істотно знизить корупційні ризики, обмежить можливості застосування контрабандних схем і спростить життя бізнесу. Самі учасники ринку не так оптимістичні. Як міф про реформу вже зараз розбивається об реальність - в матеріалі РБК-Україна.

Порядок і дисципліна

Не проходить і тижня, щоб прем'єр-міністр Володимир Гройсман не згадував про необхідність змін на митниці. То він особисто мирить голів Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля та Одеської митниці Юлію Марушевскую з керівником Державної фіскальної служби Романом Насировым, вивчає питання “податкових білок“ і “сірих“ схем при оформленні горіхів, обіцяє модернізацію митної системи, боротьбу з корупцією та оновлення кадрів. Для уряду Гройсана, реформування системи - один з пріоритетів.

До кінця 2016 року бізнес може розраховувати на зміни в українській митниці, що дозволить вивести з тіні “багатомільярдні грошові обороти“, обіцяє прем'єр. “Десятки мільярдів сьогодні недоплачиваются українською митницею до державного бюджету. Це безпосередньо пов'язано з макрофінансової стабільності нашої держави, з відкритим публічним ринком, на який повинні виходити "чесні" товари, чесно розмитнені“, - заявляв він у квітні.Також прем'єр-міністр уточнював, що наведення фінансового порядку і дисципліни в митній сфері допоможуть уряду впорається з дефіцитом Пенсійного фонду.

В плані пріоритетних дій Кабміну на цей рік митних питань не так і багато. Велика частина вже формально прийнята. За останній місяць Кабмін затвердив ряд рішень. Прийнятий законопроект про уповноважених економічних операторів, суть якого полягає у спрощеному режимі проходження митного контролю і оформлення товарів для “білого“ бізнесу.

Це європейський підхід і митниця, ще будучи окремою службою, вже багато років працювала над створенням законодавчої бази. Крім того, важливо, щоб країни ЄС в перспективі й у себе визнавали наявність у компанії такого статусу, наданого українськими органами контролю. Варто зазначити, що остаточна крапка у підготовці спільного з бізнесом законопроекту була поставлена при міністрі фінансів Наталії Яресько. Тому собі в заслугу уряд Гройсмана цей пункт точно поставити не може.

Останнє слово - за парламентом. Законопроект тільки на початку червня був зареєстрований у Верховній Раді. Але на швидке його розгляд розраховувати не варто. Фінансові та економічні питання не в пріоритеті у депутатів. Наприклад, більше півроку в парламенті знаходяться законопроекти по дерегуляції, фінансової реструктуризації кредитів фізичних та юридичних осіб.

Ще один законопроект з плану роботи Кабміну - впровадження пост-аудиту. Мова йде про перенесення частини митних перевірок з етапу контролю на пост-аудит протягом 3 років. Це б спростило процедуру митного оформлення. У графіку у Мінфіну і ГФС це питання стоїть на 3 квартал.

За словами радника міністра фінансів з митних питань Юрія Драганчука, робота буде розпочато найближчим часом. Однак, коли остаточна версія законопроекту буде винесена на розгляд уряду, поки прогнозувати складно. Впровадження і повномасштабне застосування пост-аудиту також обговорюється не один рік. Таке Право у митних органів є, але їм не користуються.

“Відділи в ГФС залишилися, але в них кількість людей для точкових завдань, - говорить директор компанії "Ламарин" (займається митним оформленням вантажів, Одеса, - ред.) Олександр Лазарєв. - У процедурах дописувати-переписувати нічого не треба. У нас практично скрізь так: кодекс хороший написали, а “в головах дух старих двох““.

За даними голови комітету з питань митної вартості та класифікації товарів при громадській раді ГФС Галини Вдовіна, з грудня 2012 року після створення Міндоходів і зборів був ліквідований за “непотрібність“ митний пост-аудит. А відповідний податковий аудит протягом усіх цих років демонструє свою неспроможність у цих питаннях. “Наявність дієвого митного пост-аудиту значно полегшить самий проблемний момент оформлення, а саме питання визначення митної вартості, - пояснює Вдовіна. - Це дасть можливість на кордоні пропускати товари за заявленою вартістю без тиску на бізнес“.

Досягненням і новацією в уряді вважають прийняті минулого тижня рішення про створення мобільних груп для попередження і виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи“ і фото-, відеофіксацію при митному оформленні товарів або огляді.

“Чорні сотні“

Про те, що оперативні бригади будуть працювати в Україні Володимир Гройсман заявив ще на початку травня на Львівській митниці. Він відразу охрестив їх “чорними сотнями“, основне завдання яких “припиняти будь-які прояви контрабанди“, також запобігати будь-які спроби порушення законодавства, як з боку бізнесу, так і посадових осіб.

Місяць “утрясали“ організаційні моменти. “Ми підготували перші варіанти (проекту постанови, - ред.) і пару тижнів тому з'явилися перші нюанси. На чому вони будуть їхати? Як зупиняти машини, які вже їдуть на трасі? Де буде знаходиться координаційний центр, як буде функціонувати зв'язок і які витрати? Ні в кого немає додаткового рядка витрат, а треба і засоби зв'язку, відрядження, харчування, проживання“, - розповідає голова ГФС Роман Насиров.

У результаті з 1 серпня в Україні запрацює 20 мобільних груп. У кожній - по 4 людини: 2 від ГФС, по одному - від Прикордонної служби та Патрульної поліції. Кожне відомство буде містити свого представника. Мінімальна зарплата співробітника мобільної групи 30 тис. гривень, старшого бригади - 40 тис. гривень. Це в 10 разів більше, ніж зараз отримує рядовий митник або податківець.

Крім цього, кожен крок “чорної сотні“ буде координуватися з Міжвідомчого цільового центру (МЦЦ) на базі ГФС. На основі аналізу баз даних, аналітики, оперативної інформації про можливі факти порушення митного законодавства, отриманих з будь-яких джерел, МЦЦ буде давати завдання мобільним бригадам. Керівник центру з зарплатою в 50 тис. гривень, призначається Кабміном з подання міністра фінансів, якому в результаті і підзвітний.

“Я буду подавати кілька кандидатур на Кабмін. Ми хочемо відібрати людей, які будуть більш мотивовані для боротьби з корупцією, і головне, відокремити їх від тих органів, які займаються розмитненням“, - каже міністр фінансів Олександр Данилюк. “Я з самого початку піднімав питання про підвищення зарплати, щоб тут були найкращі люди“, - додає Насиров.

Проте, яким буде критерій визначення “найкращого“, що це будуть за кандидатури, яким чином їх будуть відбирати у постанові не йдеться. Ні в ГФС, ні в Мінфіні також не можуть чітко розповісти про процедуру відбору. Зате в документі більш ніж конкретно виписані повноваження.

Представники мобільної групи можуть “безперешкодно“ знаходиться в зоні митного контролю та пунктах пропуску, а також створювати тимчасові зони контролю, ініціювати протоколи про порушення митних правил, проводити огляд/передогляд. “Це додатковий інструмент контролю і відповідальність співробітників вже зафіксована у всіх нормативних актах їх служб. Вони будуть діяти незалежно, але скоординовано. Самі не зможуть виїжджати і перевіряти вантажі і це принципова різниця. Як тільки вони помітять у системах правопорушення, вони координують групу і про це не буде знати ті органи, яких будуть перевіряти“, - пояснив Данилюк. За словами Романа Насирова, якщо вже мобільна група зупинить транспортний засіб на трасі, то це буде вагома причина. Наприклад, вантаж випустили, а не мали.

Привід для скепсису

Міністр фінансів запевняє: міра тимчасова. Не покаже ефективність, рішення скасують. Експерти і бізнес іронізують, заявлені новації, на жаль, є новиною лише для самого уряду. Ще в 2005 році при уряді Юлії Тимошенко були створені міжвідомчі робочі групи по боротьбі з контрабандою, розповідає керуючий партнер ЮК “Правозахист Україна“ (займається врегулюванням митних спорів) Герман Таслицький.

Це було продовженням широкого розрекламованої програми Кабміну “Контрабанді-Стоп“. “Наскільки я розумію, в той час контрабанду перемогти не вдалося. Подібні мобільні групи деякий час потерроризировали суб'єктів ЗЕД, що знайшли, конфіскували, склали протоколи про порушення митних правил і за пару років програму згадували лише в період звітності, - додає Таслицький. - Нове прийнята постанова є не кращою копією ідеї 10-річної давності, так як передбачає лише батіг. Є побоювання, що, маючи широкі повноваження і не маючи чітких обов'язків, представники мобільних груп можуть перетворитися на мобільні корупційні групи“.

Екс-митник розповідає РБК-Україна, що працювала оперативна митниця. Але, коли постало питання про її результативності, то вона показала “немаленькі витрати на утримання“, в той час як ефект був практично нульовий. “З 500 складених протоколів, до суду дійшло 10“, - уточнює співрозмовник РБК-Україна.

Перш за все, їх функції “чорної сотні“ виписані нечітко, крім того, не встановлені граничні терміни проведення огляду/передосмотра товарів, не встановлено, за чиї кошти будуть здійснюватися додаткові види контролю після випуску товарів у вільний обіг. Також чітко не прописано, що співробітники мобільних груп будуть робити в зоні митного контролю, особливо, наприклад, представники патрульної служби або податківці, так як поки про наявність митників у складі бригад мови не йде.

“Є неврегульованість законодавства. Термін 4 години визначає загальний час митного оформлення, в тому числі і проведення огляду товару. У випадку з постановою, це можливий переосмотр після закінчення митного оформлення. А по ньому термінів немає. Є застереження лише про те, що огляд/переогляд здійснюється без перевищення робочого часу митного органу. Але ці групи працюють цілодобово! “ - говорить Герман Таслицький.

“В групі не буде митників - так Насиров сказав. В результаті за справу братися невідомо хто. Не зможу правильно визначити об'єкт контракту, як вони будуть читати інвойси, коносаменти та карнети. А якщо вони будуть англійською? “ - дивується екс-митник.

На думку Олександра Лазарєва, тут мова йде про додаткові комерційні ризики, про перешкоджання проходження вантажів, а не спрощення. Екс-глава Держмитниці Анатолій Макаренко зазначає, що ідея з мобільними групами стане марною тратою грошей і проблемою для чесного бізнесу. “Ця затія буде супроводжуватися парою PR-феєрверків по ходу і пшиком у фіналі. Кожен повинен займатися своєю справою. А чому тоді не створити "сотні" по боротьбі з організованою злочинністю, проституцією, незаконними угонами автомобілів і не включити туди митників і прикордонників? “, - іронізує Макаренко.

Митнику, у якого повинно бути право приймати рішення на підставі законодавства, простіше буде зупинити вантаж, “замордовать“ суб'єкта, ніж потім відповідати за свої дії або потенційні порушення. “У 95% випадків митники діють правильно. Ні в одній країні профіль ризику не є причиною відмови у митному оформленні вантажу, - пояснює екс-співробітник Держмитниці. -У нас всі ризики застаріли, вони некоректні. Їх необхідно актуалізувати в залежності від номенклатури, пункту пропуску. Ризики для Запорізької та Львівської митниць повинні бути різними, а для Чорноморської взагалі іншими“.

Радник міністра фінансів Юрій Драганчук визнає, що ідея з мобільними групами хоч і стара, але заснована на нових підходах - аналітиці та координації дій з центру. За словами екс-митника, з початку роботи бригад, результати діяльності повинні бути максимально задокументовані: “Нам не потрібно знати куди вони їдуть, але результати повинні фіксуватися, реєстратором, наприклад, як у патрульних, повинні бути акти огляду, хто ініціював цей огляд і так далі“. Фото-, відеофіксація “чорної сотні“ буде, але саме в момент здійснення оперативних дій.

З 1 липня уряд ініціював зйомку митного оформлення товарів. На камеру будуть фіксуватися товари, транспортні засоби, посадові особи, документи, територія, де проходить оформлення. “Поетапне впровадження фото - і відеофіксації шляхом застосування індивідуальних портативних камер в міру забезпечення підрозділів. Це довело ефективність в патрульній службі. В перспективі це буде обов'язковим при огляді вантажів, транспортних засобів у пунктах пропуску, внутрішніх митницях, - розповідає Олександр Данилюк. - Сам процес обов'язковий, безперервний і повинен відображати всі етапи і супроводжуватися коментарями процесу. Це підвищити прозорість митного огляду і стане проблемою для тих, хто порушує і хоче порушити законодавство“. “Ми цікавилися у міністерстві, що буде фіксуватися - огляд або оформлення. Нам кажуть: “А хіба це не одне і те ж?“ Про що ми говоримо взагалі“, - розповідає екс-митник.

Точкові рішення

Ще одне “досягнення“ уряду за останній місяць на митниці - інформаційний обмін за принципом “єдиного вікна“. Має запрацювати з 1 серпня. Суб'єкт подає всі документи, необхідні для контролю (санітарно-епідеміологічного до радіологічного) і якщо протягом 4 годин контролюючі органи не відреагували, то вантаж може проїжджати. Бізнес і експерти поки називають це рішення половинчастим. “Декларації в електронному вигляді, їх і так на 90% таким чином подають, а що з дозвільними документами?“ - зазначає екс-співробітник Держмитниці.

Співголова комітету з питань митної політики Американської торговельної палати Ігор Даньков каже, що “єдине вікно“ передбачає не тільки поліпшення при проходженні різних видів держконтролю, але також і прискорення отримання всіх інших дозвільних документів, ліцензій, сертифікатів. Тому нинішнє рішення, очевидно, доведеться допрацьовувати. “З 2012 року з різною періодичністю ми ставили питання впровадження “єдиного вікна“, але до недавнього часу нічого не
відбувалося. Повноцінного електронного документообігу між держорганами так і немає. А це - ключовий момент для “єдиного вікна“. В частині “електронізації“ найбільш передова тільки митниця, але і тут потрібно доопрацювання. Інші ж контролюючі органи будуть змушені
суттєво переглянути свої технології контролю та впровадити в свою роботу електронні технології, для того щоб “єдине вікно“ реально запрацювало“, - пояснив Даньков.

Юрій Драганчук уточнив, що це - тільки перший етап спрощення, тобто рішення прийняті на рівні уряду, без залучення парламенту, що передбачає більше часу. У перспективі перегляд та оптимізація функцій контролюючих органів.

Поки уряд лише частково вирішує проблеми на митниці, питанням №1 до цих пір залишається митна вартість і суб'єктивний підхід до її визначення. Хоч ГФС і заперечує наявність проблем з митною оцінкою, бізнес продовжує скаржитися. “Наприклад, імпортер купив товар за 100 доларів в ринкових умовах, а митниця каже, що цей товар повинен коштувати 300 доларів, і податки імпортер змушений заплатити з цієї суми. При цьому, переконливих обґрунтувань своєї позиції, як того прямо вимагає Митний кодекс, митниця не дає. Бізнес пише про ці проблеми і в ГФС, і в митниці, і бізнес-омбудсмена, - розповідає Ігор Даньков. - Проблему можна вирішити, якщо не тільки бізнес, але і митниця будуть дотримуватися норм Митного кодексу. Крім того, підвищити якість контролю митної оцінки можна за рахунок
впровадження положень документів Всесвітньої митної організації. Вони формально не мають обязующей сили, але на основі цих правил можна напрацювати зміни в наше законодавство і застосовувати кращі механізми, технології контролю за визначенням митної вартості“.

Юрій Драганчик каже, що Мінфін зараз активізував процес з ЄС про обмін інформацією з прикордонними країнами. “Буде запущений пілотний проект. Нам пішли на поступки, тому що ЄС - це теж певні бюрократія, і нам, як країні необхідно було проходити певну процедуру, тому поки тільки з прикордонними країнами. І найближчим часом ми хочемо імплементувати процес“,- уточнює Драганчук. Це, за його словами, допоможе контролювати вартість і порівнювати її з заявленої в сусідній державі.

У той же час, на думку Олександра Лазарєва, потрібно поступово відходити від контролю на пропускних пунктах і робити акцент на перевірках ланцюжка постачальників всередині країни. Мова йде про контроль ланцюжка поставки товарів після імпорту. “Це як раз той момент, коли податкова та митниця повинні разом співпрацювати. І проблему ухилення від імпортних податків можна вирішити. Треба створити систему, коли неможливо буде продати товар, ввезений в сіру, - додає Ігор Даньков. - Але поки що така система не створена. Треба відроджувати пост-аудит і виходити на контроль всього ланцюжка до кінцевого споживача. Така система дозволить легко виявити товар, ввезений за сірими схемами або нелегально. Зараз же, якщо продається імпортний товар, важко визначити легальність його ввезення. Багато вантажів потрапляють в Україну, минаючи митний контроль, або завозиться з порушенням митних правил. Так от як раз контроль за всім ланцюжком постачання може виявити ці схеми. При цьому важливо, щоб такий контроль не заважав чесному бізнесу".

Крім того, Лазарєв вважає, що в податкової накладної для реєстрації її в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно передбачити зобов'язання зазначення коду товару. Тоді підміни товарних кодів не буде, так як контрагент потім не зможе сформувати кредит і претендувати на повернення ПДВ.

Також поки підвисло в повітрі і питання з заступником голови ГФС по митному напрямку. За словами Романа Насирова, він вже неодноразово звертався до прем'єр-міністра і міністра фінансів з проханням оголосити конкурс на заміщення вакантної посади. Поки цього не відбулося, і навряд чи відбудеться найближчим часом. Охочих працювати на цьому напрямку немає, перш за все, з причини низьких зарплат. По-друге, заступник не є самостійним у прийнятті рішень, але відповідальність лежить на ньому.

Крім того, уряд поки що так і не відреагувало на спроби депутатів висловити недовіру голові ГФС та його першому заступникові-керівникові податкової міліції Сергію Білану. А депутати надавали факти наявності корупції і схем більшою мірою на митному напрямку.

Поки Кабмін не реагує, на сайті президента україни 10 червня з'явилася петиція про звільнення Насирова з займаної посади. Основний аргумент - корупційні скандали, пов'язані з керівництвом ГФС, незадеклароване майно в Англії, посилення тиску на бізнес, постійні рейдерські атаки на підприємців з боку податкової міліції.