Сербія не несе відповідальності за геноцид боснійських мусульман у м. Сребреніце у 1995р. Такий вердикт винесла сьогодні голова Міжнародного суду ООН Розалін Хіггінс.
"Суд вважає, що провина за акти геноциду в м.Сребреніце не може бути покладена на державні органи відповідача (Сербії)", - заявила вона. Р.Хіггінс також додала, що судом не встановлено, чи здійснювала Сербія допомогу боснійським сербам у той момент, коли знала про їх наміри здійснити масові вбивства, передает (с) Reuters.
Нагадаємо, раніше сьогодні Міжнародний суд ООН визнав розправу над мусульманами у м.Сребреніце у 1995р. геноцидом.
Міжнародний суд ООН почав розгляд позову Боснії і Герцеговини проти Сербії і Чорногорії за звинуваченням у військових злочинах у лютому 2006р. Боснія звинувачує Сербію у геноциді своїх громадян-мусульман на сході країни у ході громадянської війни на Балканах у 1990-х роках і вимагає грошової компенсації, яка, за оцінками експертів, складе декілька мільярдів доларів. Сербія заперечує звинувачення, називаючи їх "недоведеними". Особливість процесу полягає у тому, що звинувачення пред'явлені не групі осіб, що скоїли злочини, а всій державі.
Боснія подала позов до Міжнародного суду ООН, який спеціалізується на вирішенні міждержавних суперечок, 14 років тому. Проте початок процесу затягнувся через те, що Сербія пред'явила ряд зустрічних позовів і відмовилася визнати повноваження суду.
Нагадаємо, розправа над жителями м. Сребреніце є найбільшим масовим вбивством в історії післявоєнної Європи. Точне число загиблих до цих пір невідомо. На даний момент з масових могил викопано 3,5 тис. чол. Лише 2,5 тис. з них впізнано за допомогою ДНК-тесту. За останніми даними, близько 8 тис. мусульманських біженців-чоловіків, зокрема людей похилого віку і підлітків, було розстріляно. Наказ, як вважається, віддав польовий командир Радко Младіч, який до цих пір розшукується Міжнародним трибуналом по колишній Югославії (МТКЮ) в Гаазі.
Відзначимо, що головним підозрюваним у справі про військові злочини і геноцид у ході військових дій у Боснії, Хорватії і Косово у 1990-х роках був екс-президент Югославії Слободан Мілошевіч. Колишній югославський президент помер 11 березня 2006 р. у Нідерландах у камері в'язниці МТКЮ. За офіційною версією, причиною його смерті став серцевий напад. Раніше у цій же в'язниці вчинив самогубство колишній лідер хорватських сербів Мілан Бабіч.