Перуанський конгрес ратифікував угоду про вільну торгівлю з США. Законодавці переважною більшістю голосів (79 проти 14) схвалили проект, який був підписаний президентом країни Алехандро Толедо. Тепер для остаточного набуття чинності даної угоди його повинен схвалити конгрес США, передає (С) Associated Press. Враховуючи напруженість взаємин Вашингтон - країни Латинської Америки, екперти говорять про те, що укладення міжнародної угоди про нафтопоставки (без ділення на ОПЕК і неприєднаних експортерів палива) - неминуче.
Основним аргументом, який висунули опоненти ратифікації угоди, стали можливі наслідки підписання документа. На думку опозиції, це приведе до наповнення Перу американським імпортом, що украй негативно позначиться на рівні виробництва і економічному зростанні усередині країни. Адже будуть переглянуті митні бар'єри, які стануть грати на користь американських постачальників. Угоду про вільну торгівлю з США раніше уклала Колумбія. США також проводили переговори, направлені на укладення угоди, з Еквадором. Проте, після анулювання еквадорською владою контракту з американською Occidental Petroleum Corp. у травні 2006 р. переговорний процес зайшов в безвихідь.
Інтереси США в латиноамериканському регіоні зараз серйозно ослаблені. Перу припинила закупівлі зброї у США і заявила про намір перейти на використання російської військової техніки. Венесуела націоналізувала свій нафтогазовий сектор, чим завдала удару по транснаціональному капіталу і, перш за все, який походженням з США. У квітні нинішнього року лідери Куби, Венесуели і Болівії уклали тристоронню угоду про співпрацю і торгівлю. Тим часом два тижні тому Перу запропонувала Бразилії укріпити відносини, що вже склалися, між енергетичними компаніями країн - Petrobras і PetroPeru. Причому було висловлено бажання про присутність бразильців в видобутку нафти і газу і розширенні сфери діяльності в секторі по всій території Перу. У червні цього року Перу посварилася з Венесуелою, влада якої призвала латиноамериканські країни не укладати угод про Зону вільній торгівлі з США, але сама торгує з американцями нафтою, щорічно поставляючи в цю країну сировини на більше 50 млрд дол.
Латинська Америка містить близько 10% запасів і 13% виробництва нафти. Найбільшими запасами вуглеводнів на континенті володіють Венесуела і Болівія, без яких в умовах світової енергетичної кризи США буде складно обійтися. Угода про вільну торгівлю між Перу і США практично завершила формування полюсів протистояння в Південній Америці. Тому експерти, кажучи про паливний ринок, вказують на посилення політичних ризиків. Їх можна компенсувати тільки міжнародною угодою про нафту.