Щорічне засідання Міжнародної китобійної комісії (МКК), яке сьогодні відкривається на Карибському острові Сент-Кітс, може привести до зміни політики відносно полювання на китів. Після приєднання до МКК декількох країн, що розвиваються, більшість в цьому органі - вперше за останні 20 років - можуть отримати прихильники відновлення комерційного китобійного промислу.
Протягом останніх років Японія, яка є головним прихильником полювання на китів, намагається підключити до роботи МКК нові країни, щоб придбати союзників при голосуванні. Представники екологічних організацій стверджують, що Японія пропонує країнам, що розвиваються, економічну допомогу в обмін на підтримку в питанні полювання на китів. У Токіо такі твердження називають брехнею, повідомляє Бі-бі-сі.
При цьому дебати про відновлення полювання на китів продовжуються вже друге десятиліття. Група розвинених держав на чолі з Австралією, Новою Зеландією і Великобританією стверджує, що кити - це абсолютно особливий тип тварин і вбивати їх не можна. Інші країни, найактивнішою з яких є Японія, з цим не погоджуються.
"Ми не бачимо проблем в екологічному промислі видів, що є удосталь, і захисті тих, що знаходяться під загрозою. Це нічим не відрізняється від збереження і використання інших природних ресурсів", - говорить представник Японії в МКК Едзі Морісита. Представники Японії, втім, визнають, що в ході нинішньої зустрічі прихильники відновлення китобійного промислу можуть знову не отримати більшості голосів.
При цьому Токіо дає зрозуміти, що може відмовитися від деяких програм по захисту китів і почати рух до відновлення китобійного промислу. Нагадаємо, що у минулому деякі члени МКК утримувалися від участі в засіданні комісії, а інші були позбавлені права голосувати, оскільки не заплатили членських внесків. Проте, питання про повне відновлення комерційного полювання на китів навряд чи буде включено до порядку денного нинішнього засідання.
Мораторій на китове полювання вступив в силу в 1986 р., після того, як дослідження продемонстрували: чисельність китів в світовому океані помітно скоротилася внаслідок нерегульованого промислу. Японія підкорялася рішенню і припинила комерційний китобійний промисел з метою отримання м'яса і жиру, проте щороку виловлює близько 800 тварин на "наукові цілі". Такий промисел вирішується умовами міжнародної китобійної конвенції. М'ясо китів, проте, все одно потрапляє на стіл японців, і критики говорять, що наукова програма - це лише ширма для комерційного промислу. Аналогічним чином, хоч і в набагато менших масштабах, діє і Ісландія. Норвегія, у свою чергу, чинила опір мораторію із самого початку і продовжує виловлювати декілька сотень китів щороку.