ru ua

Між Китаєм і ЄС: з ким і чим торгувала Україна у розпал пандемії

Між Китаєм і ЄС: з ким і чим торгувала Україна у розпал пандемії Експортери зберегли виручку у рік пандемії (Фото: freepik)

Україні, попри жорсткий карантин і спад економіки по всьому світу, вдалося не обвалити постачання експорту. Більше інших врятував Китай і зростання цін на сировинні товари. Євросоюз за підсумками року залишився найбільшим партнером, але дефіцит торгівлі з ним знову виріс не на користь України. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Українські експортери майже не втратили у грошах незважаючи на те, що минулого року світова економіка впала через пандемію. Не в останню чергу за рахунок стабільного експорту вдалося забезпечити приплив валюти в країну, не давши ще більше обвалитися курсу гривні до долара.

За рік експорт з України скоротився менш ніж на 2% – до 49,2 млрд доларів, тоді як імпорт відразу на 10% – до 54,2 млрд доларів. Торговий дефіцит (різниця експорту та імпорту) при цьому знизився у два рази – до 5 млрд доларів.

"У кризовий рік такий показник є зовсім непоганим. Особливо ж позитивним є скорочення торгового дефіциту більш ніж удвічі", – заявляв раніше заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.

І якщо з Євросоюзом обсяги експорту та імпорту скоротилися приблизно однаково – на 8% і 10% відповідно, то з СНД угоди по торгівлі "просіли" майже на п'яту частину – експорт впав на 12%, імпорт – відразу на 28%.

Торгівля продуктами харчування та сільгосппродукцією забезпечила майже половину експортних надходжень (45%), залишившись на рівні 2019 року – понад 22 млрд доларів. Тоді як другий по виручці експортний напрям (18,5%) – метали і вироби з них – принесли українським компаніям на 12% менше доходу, ніж роком раніше – близько 9 млрд доларів.

У частині імпорту більше інших груп товарів впали поставки паливно-енергетичної продукції – відразу на 35%, заощадивши Україні близько 4 млрд доларів у порівнянні з закупівлями у 2019 році.

ЄС – найбільший ринок

До пандемії торгівля України з країнами Євросоюзу зростала, хоча і не на користь наших виробників – експортні поставки не встигали за динамікою імпорту.

Ринок країн ЄС за підсумками минулого року з великим відривом залишився для України ключовим по товарообігу – 38% експорту і 44% імпорту. І якщо у 2019 році дефіцит торгівлі з ЄС склав понад 4,2 млрд доларів, то у20-му цей показник зріс ще більше – до 5,1 млрд доларів.

У країни Євросоюзу з України везуть переважно сировинні товари – чорні метали, зернові, руду і деревину. Хоча в експорті помітну частку також займають електричні машини, випливає з даних Держстату та Держмитниці.

Тоді як Україна більше імпортує з ЄС товарів з доданою вартістю – ядерні реактори, котли, машини, наземний транспорт, нафтопродукти, фармацевтичну продукцію та багато іншого.

Що ж стосується країн Євросоюзу, з якими найбільше торгує наша країна, серед лідерів з експорту закріпилися Польща, Німеччина та Італія. Трохи менший об'єм поставок припадає на Нідерланди та Угорщину. Трійка лідерів по імпорту з ЄС така ж, як і по експорту, за винятком того, як країни розташувалися у цьому списку – Німеччина з помітним відривом випереджає Польщу та Італію.

Торгівля з Росією

Знову знизився товарообіг з РФ, яка, поступившись Китаю та Польщі, опустилася на третє місце серед країн – торговельних партнерів України. Тоді як ще у недалекому минулому на її частку припадала ледь не чверть українського експорту та третина всього імпорту у нашу країну.

Після окупації Криму і початку війни на Донбасі Київ і Москва запровадили один проти одного економічні санкції, обмеживши постачання великої кількості товарів, у тому числі і продуктів харчування. Україна ж припинила закуповувати у росіян газ – один з ключових імпортних товарів.

І хоча товарообіг між країнами з тих пір сильно впав, Україна все ще купує у РФ нафтопродукти (на 1,2 млрд доларів у 2020 році), а також вугілля (близько 1 млрд доларів). Ці товари становлять приблизно половину російського імпорту. У Росії ж українські компанії продають чорні метали, неорганічну хімію і т.д.

Між Китаєм і ЄС: з ким і чим торгувала Україна у розпал пандемії

Росія, незважаючи на спад поставок у грошах порівняно з 2019 роком, ледь помітно, але все ж збільшила свою частку в імпорті нафтопродуктів на український ринок, випливає з даних Держмитниці. РФ за підсумками року навіть потіснила Білорусь з першої строчки імпортерів ДТ і бензину в Україну.

Як пояснив РБК-Україна директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, ще у першому кварталі білоруська сторона була змушена обмежити постачання майже у два рази через розбіжності з РФ щодо ціни на нафту. Потім імпорт з Білорусі повернувся на колишній рівень, але цього не вистачило, щоб відновити втрачені на початку року обсяги.

І хоча імпорт нафтопродуктів у минулому році в грошах "просів", фізичні обсяги зросли, зазначив Сергій Куюн. На ціну ДТ і бензину вплинуло різке зниження вартості нафти, попит на неї у світі падав через локдауни і спад промислового виробництва.

"Якщо весь 2019 рік пройшов на позначці 55-60 доларів за барель, то середня ціна минулого року, думаю, буде добре, якщо склала 40 доларів за барель", – зазначив співрозмовник.

Крім того, за словами Куюна, українські виробники у 2020 році також збільшили переробку нафти. У цьому році заводи в Україні, на його думку, знову можуть збільшити виробництво, а трейдери поставки ДТ та бензину з-за кордону. Але, як зазначив директор "А-95", багато чого буде залежати від того, яким буде попит.

"Російська частка, думаю, не буде рости, вона і так досить висока – близько 35-40% по дизельному паливу. Ми бачимо, що, швидше за все, виростуть білоруські поставки, так як вже укладені довгострокові річні договори на великий обсяг дизельного палива", – уточнив він.

Аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун допускає, що через зростання цін на нафту, нафтопродукти, вугілля імпорт Україною цих товарів з РФ в 2021 році зросте. Але це не буде головним чинником зростання торговельного дефіциту за підсумком року.

"Такий висновок можна зробити з динаміки у 2020 році порівняно з "докоронакризовим" 2019 роком. Падіння імпорту нафти і нафтопродуктів склало 0,6 млрд доларів (-34%), вугілля – ті ж 0,6 млрд доларів (-36%). Складно очікувати, що відскік у 2021 році порівняно з 2020 роком буде вище сумарних 1,2 млрд доларів, а це, за нашими оцінками, становитиме всього близько 20% від зростання українського імпорту у 2021 році", – пояснив аналітик.

Курс на Китай

Поки торгівля з ЄС та СНД падала, на цьому тлі вигідно виглядав Китай. З ним товарообіг України зріс більше, ніж з іншими. Китайська економіка однією з перших зіткнулася з проблемами через жорсткий карантин, але і раніше інших почала відновлюватися, показавши за підсумками року зростання.

Експорт у Піднебесну з України зріс майже в два рази, склавши майже 15% від усього обсягу зовнішніх поставок. І що важливо: небагато, але все ж скоротився імпорт з Китаю. Сукупно це дозволило поліпшити поки все ще негативну для України різницю у торгівлі з цією країною – з 5,6 млрд доларів у 2019 році до 1,2 млрд доларів за підсумками 20-го.

"Китай є головним імпортером української залізної руди з часткою близько 60% у структурі поставок вітчизняної руди на зовнішні ринки. У грошовому вираженні постачання нашої залізної руди в Китай за 2020 рік принесли приблизно 2,5 млрд доларів", – вказав глава аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін.

Як пояснив експерт, безпосередньо по залізорудній сировини минулий рік був досить вдалим для виробників, оскільки попит в Китаї виявився досить сильним і це штовхало ціни різко вгору.

"За минулий рік ціни на руду з 62% вмістом заліза підскочили майже на 80% – до рівня у 170 доларів за тонну. Історичний максимум за цінами на дану марку руди був у 2011 році на позначці приблизно 190 доларів за тонну", – нагадав Чурін.

Як уточнив аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун, для залізорудної сировини (ЗРС) важливі були два чинники: стабільний попит з боку Китаю і криза в європейській металургії, яка розпочався ще у другій половині 2019 року і посилилася коронавірусом. "Тобто Китай почав витягати експорт української ЗРС ще у кінці 2019 року", – пояснив аналітик.

Між Китаєм і ЄС: з ким і чим торгувала Україна у розпал пандемії

Фото: GettyImages

Чи не третину всієї "експортної" української кукурудзи також реалізували на китайський ринок, що принесло Україні 1,4 млрд доларів. Крім того, у Китай до 2020 року майже на 1 млрд доларів продали соняшникової олії і на 0,5 млрд доларів ячменю (більше половини всього обсягу).

У другому півріччі 2020 року ціни на зернові показували зростання, що збільшувало грошові надходження українських аграріїв навіть при помітному зниженні врожаю через посуху у кінці літа, додав Дмитро Чурін.

"Експорт кукурудзи, як продовольчого товару, є прикладом такої категорії, у якої низькоеластичний попит. Це означає, що навіть при ситуативному підвищенні ціни (в основному з причин більш низького врожаю у тих чи інших країнах), потреба кінцевих споживачів кукурудзи не зменшується", – роз'яснив експерт Eavex Capital.

Крім того, як звернув увагу Дмитро Хорошун з Concorde Capital, експорт України в Китай по інших товарах, крім ЗРС та кукурудзи (в сумі ці два товару займали 54% у 2020 році і 52% в 2019 році), у минулому році також сильно виріс – на 1,5 млрд доларів або на 88%.

Що ж стосується імпорту з Китаю в Україну, його обсяг за підсумком минулого року впав трохи більше ніж на 1 млрд доларів. Асортимент товарів, які завозять в Україну з Китаю, як і у випадку з ЄС, набагато ширше, ніж у зворотному напрямку – портативна електроніка, смартфони, взуття, одяг, іграшки, продукти харчування та багато іншого.

Прогнозувати частку Китаю в українському експорті на 2021 рік складно через занадто невизначену ситуацію з коронавірусом і цінами на експортні українські товари, вважає Дмитро Хорошун. Експорт ЗРС в Китай, за його оцінкою, у грошовому вираженні може впасти несильно або навіть зрости. Як і для кукурудзи, тут важлива ціна, яка злетіла у листопаді-грудні 2020 року, уточнив аналітик.

Але в цілому, як вважає Дмитро Чурін, у нинішньому році в грошах обсяги експорту української продукції можуть зрости. Головним чином, цьому можуть сприяти більш високі ціни на зернові, сталеву продукцію та залізну руду.