металошукачі стали причиною нового арабо-ізраїльського конфлікту

Вже два тижні триває конфлікт навколо Храмової гори в Єрусалимі. Двоє поліцейських були розстріляні зі зброї, яка, як вважає слідство, була захована на Храмовій горі. Після цього було прийнято рішення обмежити доступ віруючих до головних єрусалимських мечетей. Країною прокотилася хвиля демонстрацій, які часом переходять в зіткнення з поліцією. Подробиці конфлікту – в матеріалі РБК-Україна.

14 липня двоє ізраїльських поліцейських були розстріляні в самому центрі Єрусалиму. Слідство вважало, що вбивцями поліцейських були араби, які заздалегідь сховали зброю на Храмовій горі.

У давнину тут стояли Перший і Другий єрусалимські храми. Рештки останнього, відомі як Стіна плачу, - нині головна іудейська святиня. На самій горі ось вже багато століть стоять мусульманські святині — мечеті Аль-Акса і Купол скелі. Для палестинців ці мечеті мають не лише релігійне, але й політичне значення. Побудовані в 7-8 століттях, у часи блискавичної експансії мусульман в перші століття становлення релігії, Аль-Акса і Купол скелі — символи ісламського Єрусалиму, розтиражовані у символіці величезної кількості різних рухів та організацій, включаючи, наприклад, «Хамас» та «Ісламський джихад».

Зрозуміти, що означають ці святині для палестинців, можна з історії другої інтифади — масштабного антиізраїльського повстання, що спалахнуло в 2000 році. Приводом для повстання, яке тривало чотири з половиною роки і забрало життя декількох тисяч людей, став візит кандидата в президенти Ізраїлю Аріеля Шарона на Храмову гору. Його сходження до мусульманських святинь і зроблена в ході візиту заяву про те, що гора була і залишається під повним контролем Ізраїлю, в мусульманському світі сприйняли як образу.

Тому цілком очікувано рішення ізраїльтян обмежити доступ віруючих до головних єрусалимських мечетей після теракту 14 липня, призвело до гнівної реакції Палестини. Невдоволення викликала заборона на відвідування святих місць для чоловіків молодше 50 років і рішення встановити на підходах до Храмової гори рамок металошукачів для того, щоб не допустити повторення розстрілу поліцейських. Ввівши такі обмеження, ізраїльтяни продемонстрували, що вони не готові рахуватися з думкою палестинської сторони, що виступає різко проти появи таких рамок, і не мають наміру ділитися владою з Палестинською національною адміністрацією, яка вважає Єрусалим своєю столицею.

Країною прокотилася хвиля демонстрацій, які часом переходять в зіткнення з поліцією. Відзначено і низку нападів на будинки єврейських поселенців на Західному березі Йордану. Не обійшлося, на жаль, без нових смертей.

Відреагували на дії Ізраїлю і в країнах регіону. Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган навіть закликав мусульман дати відсіч ізраїльській владі.

- Я звертаюся до всіх мусульман. Кожен, у кого є така можливість, повинен відвідати Єрусалим, мечеть Аль-Акса. Давайте ж усі разом захистимо Єрусалим, - заявив він, додавши потім, що Єрусалим повинен стати столицею тільки Палестини, а Ізраїлю варто перенести адміністративний центр в Тель-Авів.

Корінь проблеми Храмової гори — одночасно і політичний, і релігійний. ООН не визнає суверенітет Ізраїлю над значною територією Єрусалиму, який офіційно є столицею єврейської держави. Палестинці теж вважають древнє місто столицею своєї країни, яка все ще знаходиться в процесі становлення.

Релігійна складова не менш гостра. Іудеї вірять, що Храмова гора залишається найближчим до всевишнього місцем на землі навіть після руйнування Єрусалимського храму римлянами на початку нової ери. Більш того, низка релігійних організацій виступає за відновлення Храму як матеріального символу божественної присутності і завіту, укладеного з богом іудеями.

Опитування громадської думки показують, що приблизно половина ізраїльтян хотіла б відтворення храму на колишньому місці. Тобто там, де стоїть третя за важливістю святиня ісламу після Мекки і Медіни — мечеть Купол скелі, зведена, як вірять мусульмани, на місці чудесного вознесіння пророка Мохаммеда на небеса. Палестинці всерйоз побоюються, що Ізраїль планує знесення мечетей і відновлення на їх місці втраченого храму. Тому будь-які дії влади поблизу святинь завжди викликають різкий протест арабської вулиці.

Історія з рамкою металошукача, яка майже відразу обернулася кровопролиттям - зайве тому підтвердження. Рада безпеки ООН навіть зібралася на екстрене засідання після того, як стало відомо про плани Ізраїлю поставити ці самі рамки на Храмовій горі.

- Події, що відбуваються на території площею в пару сотню квадратних метрів, можуть торкнутися мільйонів, якщо не мільярдів людей по всьому світу, - пояснив необхідність термінового скликання ради безпеки спеціальний представник ООН по Близькому Сходу Микола Младенов.

Після смертей серед палестинських демонстрантів і єврейських поселенців, масових акцій протесту і тривожних вигуків з радбезу ООН, ізраїльський Кабмін передумав ставити рамки. Замість них вирішено було встановити біля Храмової гори складний комплекс апаратури безпеки, здатної здалеку виявити в натовпі людей потенційного терориста.

Але було пізно. Ворота безпеки, що простояли буквально пару днів, примудрилися погіршити і без того непрості відносини між Ізраїлем і Палестинською адміністрацією. Остання оголосила бойкот ізраїльських чиновників і відмовилася від будь-якого діалогу. Бойкот не був припинений навіть після демонтажу металошукачів. Чиновники і муфтії вимагають від Ізраїлю відмовитися від введення будь-яких заходів безпеки на Храмовій горі.

Однак ізраїльтяни побоюються, що відмова від контролю за людьми в священному місці зробить Храмову гору доступною лише для мусульман — іудеї там можуть опинитися в небезпеці. Тому відмовитися від ідеї контролю над відвідувачами святинь Ізраїль не поспішає. В результаті, палестино-ізраїльські відносини знову опинилися в глухому куті. Вже не першому і навіть не десятому з часу заснування єврейської держави.