що заважає українцям лікуватися закордоном за гроші МОЗ

Тисячам українців потрібне лікування від смертельних хвороб за кордоном. Лише невеликої частині з них вдається домогтися оплати лікування від держави. Причин тому декілька – незнання про існування такої допомоги, а також бюрократична тяганина і корупція при її отриманні. За даними МОЗ, в минулому році на ці цілі було виділено близько 388 млн гривень, які пішли на лікування  всього 136 українців.

Однак все може змінитися в кращу сторону вже в найближчому майбутньому. МОЗ підготував нові правила, які пропонують більш чіткий і зрозумілий механізм отримання допомоги з держбюджету на лікування за кордоном. Кабмін може ухвалити цей документ вже навесні.

Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Швидка допомога за кордоном

Українські лікарі виявилися безсилі перед страшним діагнозом п'ятирічної пацієнтки Кароліни К. з Дніпра. Проведена в Україні хіміотерапія не допомогла вилікуватися дівчинці від рідкісного онкогематологічного захворювання - лімфоми Беркітта.

"Лікарі лікарні в Дніпрі сказали, що допомогти вже нічим не можна. Після цього мама дитини вирішила використати шанс на одужання за кордоном, - розповідає старший лікар-координатор міжнародного центру підтримки пацієнтів Bookimed Катерина Коліко. - Коли до нас звернулася мама Кароліни, дівчинка була в дуже важкому стані. Але в березні минулого року пацієнтку погодилися прийняти на лікування в Університетський госпіталь Medipol, який знаходиться в турецькому Стамбулі".

За словами Катерини Коліко, в турецькій клініці також провели хіміотерапію, але підібрали інший протокол лікування. Цього разу лікування виявилося успішним - дівчинка одужала.

Випадок не поодинокий Кароліни. Тисячі українців шукають можливості лікуватися за кордоном. У Bookimed кажуть, що за 2016 тільки до них звернулися 3810 українців, охочих отримати лікування за кордоном. "В реальності цифра потребують лікування за кордоном в кілька разів вище", - говорить Катерина Коліко.

За словами стосується коліко, українці найчастіше звертаються для лікування онкологічних захворювань за кордоном. "Також звертаються для лікування цукрового діабету, гепатиту С. Крім того, українці вирушають за кордон за отриманням медичної допомоги, яку не надають в Україні в принципі: пересадки кісткового мозку, печінки, нирок, серця, легенів від неродинних донорів", - розповідає лікар-координатор Bookimed.

За словами Катерини Коліко, основна причина, по якій українці хочуть лікується в закордонних клініках, є недовіра до української медицини. "Ізраїльські лікарі стверджують, що кожен п'ятий пацієнт з країн СНД надходить до них з неправильно поставленим діагнозом. Крім того, звертаються з-за відсутності в Україні нових технологій лікування, які вже успішно застосовуються в світі. Приміром, в Україні досі немає робота "Да Вінчі" (американська робот-асистував хірургічна система «da Vinci», - ред), який використовується для проведення онкологічних операцій", - розповідає вона.

За словами співзасновника фонду "Таблеточки" Ірини Литовченко, українці їдуть для лікування в інші країни, оскільки шукають найдієвіший способи одужання, не довіряють діагностики в українських медичних установах та вітчизняним протоколів лікування. "Але це стереотипний міф – наші методи діагностики та протоколи лікування відповідають європейським. З точки зору медицини в Україні можна отримати таку допомогу як за кордоном. Ми як фонд оплачуємо лікування закордоном тільки тим пацієнтам, які дійсно не можуть вилікуватися в Україні", - зазначає вона.

Тому Ірина Литовченко, говорячи про причини пошуку лікування у закордонних фахівців, робить акцент на випадках, коли отримати лікування в Україні в принципі неможливо. Наприклад, в Україні дозволена тільки споріднена трансплантація кісткового мозку, а крім того, подібну операцію в країні можуть провести тільки у двох медзакладах. "В Україні пересадку кісткового мозку (від самого пацієнта або родича - ред.) можуть зробити тільки в Охматдиті і київському Центрі трансплантації кісткового мозку. Але вони не можуть покрити всі потреби України в таких послугах. Приміром, в Охматдиті можуть зробити максимум 25 трансплантацій на рік", - розповідає Ірина Литовченко.

Дороге лікування

Лікування в закордонних клініках українцям обходиться дорого. Приміром, за даними Ірини Литовченко, в ЄС один курс хіміотерапії коштує від 15 до 30 тис. євро, а в Україні - близько 4 тис. євро. "Різниця обумовлена тим, що в Україні пацієнт платить тільки за медикаменти, а в Європі ще й за роботу лікарів і перебування в лікарні. Дві останні послуги найвитратніші при лікуванні за кордоном", - говорить вона.

Ще дорожче коштує пересадка кісткового мозку. У Польщі ця операція обійдеться в 100 тис. євро, Італії – в середньому 115-120 тис. євро, Ізраїлі, Туреччині, Білорусі -175-200 тис. євро, Німеччині – 260-300 тис. євро. "В Україні без урахування роботи медиків та утримання в лікарні необхідно буде витратити приблизно 40 тис. євро, які підуть на ліки", - говорить співзасновник фонду "Таблеточки".

Для оплати лікування подібних випадків в Україні діє спеціальна державна програма, подавши заявку за якою в МОЗ, пацієнти можуть розраховувати на оплату лікування закордоном до 100% від необхідної суми.

Оскільки трансплантація органів від родичів в Україні заборонена, а більшість інших захворювань теоретично лікуються в країні, то основна сума коштів держбюджету по програмі лікування українців за кордоном йде на операції з пересадки кісткового мозку та інших органів. Втім, у постанові Кабміну, яка описує процедуру отримання такої допомоги, не вказаний конкретний перелік захворювань, фінансування лікування яких за кордоном бере на себе держава.

За словами радника в. про. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун Олени Коломійчук, понад 90% випадків лікування українців за кордоном за кошти держбюджету - це трансплантація органів і кісткового мозку, а також у виняткових випадках - лікування рідкісних генетичних захворювань.

При цьому потреби в трансплантації набагато більші. Наприклад, за оцінкою МОЗ, зараз в Україні трансплантації серця потребують близько тисячі пацієнтів, печінки - 1,5 тис., нирок - 2 тис., кісткового мозку – 600 чоловік. "Але виконуються не більше 10% від потреби. В цілому, в Україні із-за заборони на неспоріднену трансплантацію кількість пересадок органів не перевищує 130-140 випадків в рік", - розповіла РБК-Україна Олена Коломійчук.

У МОЗ запевняють, що можна було б лікувати і більше. Однак цьому перешкоджає низка факторів. "Проблема в тому, що багато українців, які потребують трансплантації за кордоном, приходять до лікаря, коли, як правило, говорити про такому лікуванні вже пізно. Крім того, багато українців не знають про можливості лікування за кордоном за гроші держбюджету або не знають, як подати відповідну заявку, - розповідає Олена Коломійчук. - Я не раз стикалася з такою ситуацією, коли лікар не розповідає про таку можливість своїм пацієнтам. В результаті пацієнти їдуть додому або вмирати, або збирати гроші самостійно. Насправді, практично кожен пацієнт, при бажанні, може потрапити в цю програму і поїхати на лікування за кордон за гроші держбюджету".

В результаті того, що за фінансуванням лікування звертається до МОЗ невелике число пацієнтів, відомство не може відстояти перед Мінфіном необхідність збільшення суми на цю програму, пояснюють у відомстві.

"Для того, щоб нам обґрунтувати свій запит на виділення грошей з держбюджету, нам необхідно направити до Мінфіну обґрунтування. Такий документ може бути підготовлений тільки на підставі реальних запитів пацієнтів - до 200 в рік", - розповідає Олена Коломійчук.

До прикладу, в минулому році МОЗ було виділено 203 млн гривень, які відомство запросило при підготовці держбюджету 2016 року. Цієї суми виявилося недостатньо – кошти закінчилися в квітні. Тоді МОЗ профінансував лікування за кордоном всього 136 українців на суму близько 388 млн гривень.

Забезпечити їх лікування за кордоном МОЗ вдалося за рахунок додаткової субвенції в 180 млн гривень з держбюджету. Уряд виділив їх на початку вересня.

Після цього, як розповіли РБК-Україна в МОЗ, із заявок наступних 73 пацієнтів була сформована черга, яка зараз фінансується грошима з держбюджету 2017 року в розмірі 203 млн гривень. Частина з них вже поїхали на лікування, а частина скоро отримає на це гроші. Кошти при цьому не видаються пацієнтам "на руки", а держава перераховує їх на рахунки закордонних клінік, в яких буде проходити лікування.

МОЗ попросив Мінфін надавати в першому кварталі кошти на лікування пацієнтів за кордоном рівними частинами щомісяця, щоб прискорити лікування пацієнтів. "Перший транш ми отримали в січні, другий повинні отримати днями. Крім того, ми попросили Мінфін березневий транш нам надати в лютому, оскільки пацієнти вже можуть їхати на лікування", - розповідає Олена Коломійчук.

Однак і в цьому році МОЗ не обійдеться без додаткових субвенцій. Про те, що відомство має намір просити у Кабміну ще 180 млн гривень РБК-Україна розповіла Ірина Литовченко. У МОЗ цю інформацію не змогли ні підтвердити, ні спростувати.

Менше бар'єрів

Ще однією причиною, яка перешкоджає лікування українців за кордоном, є чиновницька бюрократія.

Щоб прискорити процедуру обробки заявок, які встигають подати до МОЗ пацієнти, відомство ініціювало прийняття нового порядку організації лікування українців за кордоном. Документ передбачає більш прозорі механізми прийняття рішень про лікування пацієнтів в іноземних клініках і встановлює конкретні терміни розгляду їх заявок.

Зараз, щоб отримати гроші для лікування за кордоном з держбюджету, людина повинна подати до МОЗ кілька документів. Найголовніше – принести направлення на лікування за кордон від головного спеціаліста МОЗ з того чи іншого захворювання.

"А ось тут і полягає основна складність нинішньої процедури - фактично одна людина вирішує необхідно чи ні їхати пацієнта за кордон. Приміром, головний трансплантолог видає направлення на пересадку органів за кордоном, а головний дитячий онкогематолог - трансплантацію кісткового мозку", - говорить Олена Коломійчук.

У разі набрання чинності нової постанови приймати рішення і видавати направлення на лікування за кордон буде не один головний фахівець, а група лікарів по тому чи іншому захворюванню. Для цього МОЗ додатково затвердить переліки таких груп по різних захворювань.

"Крім того, комісія МОЗ буде збиратися для відправки пацієнта на лікування не двічі, як зараз, а тільки один раз. Тим самим, ми скоротимо термін розгляду документів на декілька місяців", - пояснює Олена Коломійчук.

Також у новому порядку будуть більш чітко укази терміни проходження документів для отримання лікування за кордоном і терміни для його оплати. Це дозволить пацієнту більш чітко планувати терміни операції за кордоном.

"Ми сподіваємося, що нам вдасться винести проект на Кабмін вже найближчим часом", - підсумовує Олена Коломійчук.