Пройти поза конкурсом: що заважає приватизації держкомпаній

Фонд державного майна розпродає пакети акцій енергокомпаній, що залишилися у державній власності. Через біржові торги продано 25% акцій "ДТЕК Донецькобленерго", "ДТЕК Західенерго" і "Київенерго". Загальна сума угод склала понад 1,3 млрд гривень. Все скупила підконтрольна групі СКМ Ріната Ахметова компанія Ornex. У СКМ угоди назвали портфельною інвестицією. Мажоритарні пакети в цих компаніях група викупила ще кілька років тому.

До кінця серпня можуть піти з молотка по 25% акцій "Одесаобленерго", "Донбасенерго", "Сумиобленерго", а також "ДТЕК Дніпроенерго" і "ДТЕК Дніпрообленерго". Сукупно ці активи оцінені в 2,8 млрд гривень.

Останній раз операції з сумами такого порядку ФДМ проводив у грудні 2013 року, коли продав 75% "Волиньобленерго" за 462 млн гривень. Потім приватизація не проводилася, за винятком поодиноких продажів в межах декількох мільйонів гривень.

У приватизації тільки Ахметов

Довівши всі вісім угод до кінця, Фонд держмайна міг би майже на чверть виконати план з приватизації на поточний рік – як мінімум 4,1 млрд гривень при 17 млрд гривень запланованих у держбюджеті. Причому лише близько 100 млн доларів або 2,5 млрд гривень потенційно може заплатити СКМ, якщо вирішить поборотися ще за два блокпакети.

Більш того, поки тільки Ахметов готовий платити. Продаж акцій трьох енергокомпаній не з інтересів СКМ, прямо скажемо, дається ФДМ складніше. У вівторок 22 серпня не відбувся повторний аукціон з продажу 25% акцій "Одесаобленерго". У середу провалилися торги 25% акцій "Сумиэнерго" – єдиний претендент не подав заявку. Ще одну спробу продати ці активи ФДМ здійснить поточного тижня – 29 серпня повторно виставлять блокпакет "Одесаобленерго", 30 серпня – такі ж пакети "Донбасенерго" і "Сумиобленерго".

Розраховувати на більше, ніж продати блокпакети СКМ, поки не варто, вважає екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар. "Про який початку великої приватизації можна говорити, якщо все спочатку знають, хто купить і за якою ціною? Ніякої конкуренції немає, ринкових цін немає. Ясно, що це кулуарні домовленості за якісь послуги. СКМ вирішив докупити свої пакети, які, в принципі, їм не потрібні", – сказав в коментарі РБК-Україна Бондар.

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій погоджується, що вартість акцій у випадку з компаніями з орбіти СКМ могла бути вищою.

"Якщо порівнювати з конкурсами приватизації цих об'єктів у 2011-2013 року, то в більшості випадків ціни, за якими зараз продаються акції, виглядають заниженими", – сказав РБК-Україна Паращій. Ціни, на його думку, могли бути в два-три рази вище. Але не факт, що у СКМ пішли б на угоду, додає аналітик. "В цьому випадку ціна не визначається жодним ринком, жодними котируваннями акцій. Вона визначається готовністю мажоритарних акціонерів взагалі щось за них заплатити", – упевнений Паращій.

У зв'язку з чим могли мати місце домовленості між чиновниками ФДМ і структурами Ахметова про угоду за 100 млн доларів – близько 2,5 млрд грн, допускає аналітик Concorde Capital. Якщо це так, ФДМ залишалося оцінити 25% пакети в п'яти енергокомпаніях ДТЕК таким чином, щоб підігнати цифри під потрібну вартість.

Але в СКМ, схоже, не вважають ціну заниженою. "Оцінку вартості пакетів акцій проводив ФДМ за затвердженою методикою. Продаж пакетів акцій на аукціоні дозволяє в форматі конкурентних торгів визначити їх реальну вартість, що і сталося", – сказали РБК-Україна в прес-службі СКМ, відмовившись коментувати можливі дії, якби акції коштували дорожче.

Що ж стосується блокпакетів "ДТЕК Дніпроенерго" і "ДТЕК Дніпрообленерго", в СКМ повідомили, що група поки аналізує умови приватизаційних конкурсів. "Якщо таке рішення (викупити блокпакети – ред.) буде прийнято – ми повідомимо про нього окремо", – уточнили виданню в прес-службі компанії.

Тільки навряд чи хтось ще, крім СКМ, виявлятиме до них інтерес. "Коли приватизувалися мажоритарні пакети цих підприємств, держава зробила, умовно кажучи, вибір партнера. І говорити про те, що зараз можна знайти якогось міноритарного власника, який буде тримати цей пакет, то виникає питання – навіщо. У будь-якому випадку, він не буде мати суттєвого впливу на діяльність підприємств", – вважає перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Максим Нефьодов.

Зіграти по-крупному

Фонд також запланував продаж обленерго, де державі досі належить більше від половини акцій. У графіку на конкурс стоять "Хмельницькобленерго" (70,009%), "Миколаївобленерго" (70%), "Запоріжжяобленерго" (60,248%), "Тернопільобленерго" (50,999%) і "Харківобленерго" (65,001%). Ще 46% "Черкасиобленерго" повинні виставити на продаж через біржу.

Це не перші спроби продати активи. За даними видання "Економічна правда", інтерес до компаній проявляють люди з оточення соратника президента, народного депутата Ігоря Кононенка. Структури Ахметова, як стверджує видання, можуть створити видимість боротьби на конкурсі при продажу обленерго. У будь-якому випадку, на думку Олександра Паращія, акції цих обленерго повинні бути продані за цінами набагато вищими, ніж зараз продаються міноритарні держпакети підприємств, підконтрольних ДТЕК. "Думаю, і конкуренція може бути зовсім інша. Контрольні пакети можуть бути цікаві стратегічним інвесторам", – вважає Паращій.

Тільки, на думку експерта, продаж обленерго варто починати після проведення реформи в енергетиці, зокрема, введення RAB-тарифу, що дозволить збільшити інтерес інвесторів до підприємств. Нагадаємо, RAB-тариф – це стимулюючий тариф для обленерго, який передбачає зростання доходу в залежності від розміру інвестицій.

"Потрібна визначеність – введуть тариф чи ні. Нинішня ситуація не сприяє тому, щоб портфельні інвестори реально дивилися на ці об'єкти", – вважає Паращій. Нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман розкритикував варіант введення RAB-тарифу, запропонований НКРЕКП назвавши його непрозорим і таким, що може привести до необгрунтованих витрат населення на електроенергію.

Для державних обленерго RAB-тариф можна було ввести давно, так як методологія була готова, пояснює екс-член НКРЕКП Андрій Герус. Інше питання, що державних обленерго навіть немає в списку тих перших компаній, які повинні переходити на RAB-тариф. "Там тільки приватні. Звідси висновок: я не бачу бажання перевести в першу чергу державні обленерго на RAB-тариф і провести приватизацію за високою ціною. Цей RAB-тариф для того, щоб заробляли на ньому конкретні приватні особи", – упевнений Герус.

На думку експерта, якщо буде реалізований варіант, запропонований зараз НКРЕКП, то, швидше за все, тарифи виростуть тільки для непобутових споживачів – бізнесу та бюджетних установ. "Зростання тарифу буде, думаю, десь 20-40%. Це такий завуальований спосіб, щоб ніби як населення не помітило. Хоча насправді це все перекладається на зростання цін, тарифів на воду, проїзд у метро, електротранспорт і так далі. Тобто, за все в підсумку заплатить населення", - сказав РБК-Україна Герус.

RAB-тариф, запропонований НКРЕКП, на думку Геруса, базується на завищеній переоцінці обленерго. "Вони приватизуються за 350 мільйонів гривень, а потім переоцінюються у 8 мільярдів гривень, – роз'яснив експерт. – На цю завищену переоцінку накладається завищена норма прибутковості – 12,5% річних. Це збільшить тариф обленерго в три рази, і буде вимагати додаткових понад 30 мільярдів гривень на рік. Звичайно, це величезні гроші, причиною яких є завищені параметри RAB-тарифу".

Олександр Бондар у бесіді з РБК-Україна припустив, що після введення стимулюючого тарифу ціни на електроенергію для населення зростуть, і держава буде змушена збільшувати витрати на виплату субсидій.

Ймовірність залучення зовнішніх інвесторів Бондар оцінює скептично. "На монопольний ринок ніхто із західних інвесторів не прийде. Якщо він контролюється конкретними олігархами, ніхто не захоче мати з ними справу. Навіщо їм приходити на ринок енергетики, щоб потім йти з поклоном до Ахметова і домовлятися про будь-які дії у сфері, що ним контролюється. Це точно так, як в газовій сфері треба йти до Фірташа, нафтовій – до Коломойського", – розмірковує екс-глава ФДМ.

Кому завгодно, тільки не росіянам

Рано чи пізно державі потрібно позбуватися від непрофільних для себе активів і сконцентруватися на таких сферах, як енергетична безпека та оборонно-промисловий комплекс, вважає заступник голови МЕРТ Нефьодов. "Курс уряду на приватизацію більшої частини державних підприємств – єдино правильний, – каже Нефьодов. – Всі об'єкти, які є у Фонді держмайна, повинні бути продані, причому якомога швидше".

Заступник міністра далеко не перший, хто так каже. Велику приватизацію обіцяв ще Арсеній Яценюк, анонсуючи на початку 2014 року прихід в Україну великих західних інвесторів. Але поки чиновникам не до Заходу. Найчастіше в самому ФДМ не поспішають розлучатися з довіреними йому активами. Підтвердженням чому служать часті зриви конкурсів нібито через відсутність заявок від потенційних покупців. Фонд держмайна, наприклад, з року в рік пересуває графіки продажу держчастки в таких компаніях, як "Центроэнерго", "Турбоатом", "Одеський припортовий завод".

Важко сказати, як уряд поведе себе з харківським "Турбоатомом" – одним з небагатьох прибуткових держпідприємств. Він давно значиться в списках на приватизацію. Через що ФДМ змушений вносити компанію в свій графік продажів. Але у Фонді кажуть, що не мають наміру форсувати події, і підходять до продажу "Турбоатома" обережно. Оскільки один з основних претендентів на харківський актив – російський бізнес.

Побоювання ФДМ небезпідставні. На початку року представники корпорації Glencore International AG заявили, що готові спільно з групою DCH Олександра Ярославського взяти участь у конкурсі з приватизації "Турбоатому", якщо такий відбудеться. Glencore пов'язують з російським мільярдером Геннадієм Тимченком, наближеним до президента РФ Володимира Путіна. Як мінімум, відомо про співпрацю Glencore з "Роснєфтью". До того ж і Ярославському вже доводилося "рятувати" російський бізнес в Україні, зокрема, "Харківський тракторний завод", який раніше контролювала російська група "ГАЗ" Олега Дерипаски.

Продати з боргами

Затягується продаж ще одного великого активу – енергогенеруючої компанії "Центренерго". Зараз її відносять до сфери інтересів оточення президента Петра Порошенка. На початку липня ФДМ повідомив, що обрав компанію-радника для продажу цього підприємства – польський підрозділ EY. Минулої середи в прес-службі ФДМ РБК-Украина уточнили, що як тільки Кабмін затвердить радника своїм розпорядженням, EY зможе приступити до розробки умов приватизаційного конкурсу. Враховуючи, що двох місяців на затвердження Кабміну не вистачило, можливо, і в даному випадку влада не хоче поспішати з продажем.

Що ж стосується ОПЗ Фонд держмайна двічі зривав приватизаційні конкурси у липні та грудні минулого року. Спочатку ціна нібито виявилася завищеною, потім – різко змінилася кон'юнктура на світових ринках хімічних добрив, через що інвестори втратили інтерес до заводу. В тому числі через такі пояснення голова ФДМ Ігор Білоус змушений був піти у відставку.

Ще одна проблема припортового заводу – борг перед Ostchem Дмитра Фірташа за поставлений газ. В липні 2016 року Стокгольмський арбітражний суд дозволив стягнути з ОПЗ 5,24 млрд гривень боргу і 1,57 млрд гривень пені. Суперечка досі не врегульована.

Тим не менш, у графіку ФДМ продаж ОПЗ запланована на грудень цього року. Не виключено, що третя спроба за рік продати ОПЗ все-таки відбудеться – в середу, 23 серпня Фонд оголосив конкурс на відбір компанії, яка займеться оцінкою підприємства. Останній раз ОПЗ виставляли на продаж за 5,16 млрд гривень, перед цим – за 13,1 млрд гривень.

У МЕРТ запевняють, що після внесення змін у закон про приватизацію питання з боргом можна буде залагодити, щоб не відлякувати потенційних інвесторів. На початку липня Кабінет міністрів погодив проект закону, який, за словами Максима Нефьодова, враховує і питання заборгованості підприємств, запланованих до продажу.

"Ми дали (в законопроекті – ред.) можливість Міністерству фінансів забрати борги державного підприємства, щоб погасити їх за рахунок коштів від приватизації. Частина інвесторів висловлювала побажання, що вони не хочуть брати підприємства, а потім погашати борги. Можливість ми в законі передбачаємо. Як вона працюватиме – поки говорити рано", – прокоментував Нефьодов РБК-Україна.

Проект закону, про який каже чиновник, ще обговорить Рада реформ при президентові. Потім документ зареєструють у парламенті. І після ухвалення закону уряду потрібно розробити і прийняти підзаконні акти – у тому числі, якісь критерії, за якими Мінфін буде працювати з боргами, і правила, які мінімізують ризик для уряду. Щоб платити за боргами не довелося раніше, ніж інвестор розрахується за покупку держпідприємства.