Заходи проти мерів. Як центральна влада конфліктує з місцевою

Перший "бунт мерів" стався навесні цього року. Керівники міст або не хотіли виконувати суворі заходи щодо повного локдауну, або намагалися їх якомога швидше скасувати. "Центр" і місцева влада обмінювалися публічними звинуваченнями, але до якихось конкретних санкцій проти непокірних мерів справа так і не дійшла.

Після введення на позаминулому тижні "карантину вихідного дня" ситуація багато в чому повторилася. Зокрема, проти нових обмежень публічно виступили мери Львова Андрій Садовий та Черкас Анатолій Бондаренко, "дурістю" назвав таку ініціативу і мер Дніпра Борис Філатов. Схожі заяви прозвучали і від керівників ряду інших міст.

Перші "карантинні" вихідні, за словами глави МОЗ Максима Степанова, пройшли "так собі". У багатьох містах намагалися обійти нові заборони, в деяких влада і зовсім заявила, що виконувати їх не будуть. За інформацією РБК-Україна з мерами тоді збирався поговорити президент, однак нараду так і не зібрали.

Замість цього Володимир Зеленський звернувся до "бунтівників" у своєму відеоблозі. Бойкот карантину вихідного дня він пов'язав з другим туром місцевих виборів і натякнув, що якщо поточний стан справ збережеться, то глобального локдауну не уникнути.

"Якщо продовжимо грати в "добрих поліцейських" на місцях, не будемо виконувати рішення уряду і будемо відзначати це концертами, або продовжимо не вірити в коронавірус, тоді, я впевнений, програємо всі ми. Не окремий мер, міністр чи президент, а програє вся країна", – зазначив глава держави.

В уряді також вважають, що відмова окремих мерів дотримуватися посиленого карантину на вихідних у своїх містах – це гра для виборців. Мовляв, після другого туру виборів їх позиція стає більш виваженою і конструктивною. Варто відзначити, що кілька міст дійсно відмовилися від бойкоту за минулий тиждень, серед них Одеса та Івано-Франківськ.

"Практика показує, що бунтівні мери стають не такими бунтівними після виборів. Насправді вони дуже стурбовані ситуацією в містах, дуже. І їм теж треба щось робити. В принципі, зараз всі на одній хвилі, і мери, і уряд. Вони прекрасно бачать ситуацію в містах, і точно так само хочуть запобігти катастрофі", – запевнило джерело РБК-Україна в Кабміні.

Минулого тижня прем'єр-міністр провів дві наради з міськими головами, в тому числі і на "карантинну" тему. Денис Шмигаль ще раз закликав мерів дотримуватися нових обмежень на вихідних, назвавши це "єдиною альтернативою локдауну". Їх також попросили надіслати свої пропозиції на випадок погіршення епідемситуації.

Але що якщо окремі мери все ж будуть упиратися в своїй відмові виконувати карантинні обмеження? Співрозмовник видання в Кабміні стверджує, що силовий сценарій там не розглядають. "Прем'єр – дипломатична людина, уряд діє по шляху аргументів і згуртування", – пояснив він.

По суті примушувати місцеву владу слідувати рішенням центру необхідності немає. Адже штраф за порушення все одно отримують конкретні підприємці або керівники закладів. Так тільки за вихідні 14-15 листопада поліція склала 1960 адмінпротоколів і закрила більше двох тисяч закладів.

"Поліція буде виконувати закон і змушувати його виконувати всіх, хто повинен, законними способами. Незаконних дій з примусу мерів дотримуватися карантину – не планується", – сказав РБК-Україна заступник глави МВС Антон Геращенко.

Грошове питання

Втім, карантинні обмеження – далеко не єдина площину конфлікту між центральною і місцевою владою. Більш глибоку і системну кризу спричинили перерозподіл бюджетних коштів і відсутність нормальної комунікації.

Зокрема, за словами Андрія Садового, центр, як і раніше щомісяця забирає у Львова реверсну дотацію, але нічого не дає взамін.

"Якщо держава забирає з міста 591 мільйон безпідставно, то як мені вибудовувати роботу міста, якщо немає грошей, а податкові надходження впали через карантин? Гроші забирають, повноважень немає, а на нарадах тобі тільки кажуть: добре-добре, будемо розбиратися. Я до кінця не розумію, де центр прийняття рішень, по багатьом питанням зараз зависла довга пауза", – сказав Садовий в коментарі РБК-Україна.

Мер Львова також критикує центральну владу за відсутність передбачуваності в рішеннях і прогнозу ситуації в країні на перспективу кількох місяців, у тому числі і в питаннях боротьби з коронавірусом. При цьому, за його словами, з урядом все ж є якийсь контакт, а от з Офісом президента – ні.

"Можете закрити всі ОДА, половину міністерств, ніхто навіть уваги не зверне, але якщо міста не будуть працювати, не буде ніякого результату ні в чому", – резюмував Садовий.

На проблеми з комунікацією скаржиться і мер Черкас Анатолій Бондаренко.

"Селекторні наради – це добре, але на них жодного слова про ковідний фонд не було, ні слова про допомогу регіонам, крім якихось мізерних коштів. Приймати на місцях рішення повинні органи місцевого самоврядування, які володіють ситуацією, а ця ситуація різна в різних регіонах, в тому числі з карантином і коронавірусом", – заявив він.

При цьому Бондаренко запевняє, що мери цілком готові підтримувати рішення центральної влади, але за умови, що вони "не суперечать здоровому глузду". У той же час, він прогнозує, що конфлікти будуть продовжуватися до тих пір, поки не закінчиться реформа децентралізації і не буде прийнятий новий закон про службу в органах місцевого самоврядування.

В Асоціації міст України (АМУ) в цьому році кілька разів зверталися до Володимира Зеленського із закликами "припинити тиск на місцеве самоврядування".

У вересневому листі АМУ мова йде про те, що діяльність місцевої влади фактично паралізована численними перевірками та обшуками правоохоронних органів. Крім того, там скаржилися на блокування рахунків комунальних підприємств і те, що центр не погоджує запозичення коштів місцевою владою.

Як розповів виданню виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан, правління організації ще з серпня безуспішно чекає зустрічі з президентом. "Це все не політичні, а суто економічні та кадрові питання, питання професіоналізму, вони не пов'язані ні з місцевими, ні з іншими виборами", – запевняє Слобожан.

За його словами, прямо зараз утворилася ще одна проблема – у місцевого самоврядування вирішили забрати кошти на підтримання доріг в нормальному стані, в тому числі їх посипання піском і сіллю в зимовий період. Це наклалося на проблеми з реверсною дотацією, а також вилучення до держбюджету надходжень від місцевих акцизів, зокрема, з продажу палива.

"У всьому світі місцевому самоврядуванню допомагають, у нас навпаки. Найголовніше – мери не просять додаткових коштів у держави, вони просять не забирати те, що є. Бізнес був на карантині, але Мінфін цього не чує. І мери готові підказувати, де можна заощадити бюджетні кошти", – сказав РБК-Україна представник АМУ.

При цьому Слобожан наполягає, що з боку вищого керівництва України є прагнення вирішувати проблемні питання, але вся справа в якихось чиновниках середньої ланки.

"Я не бачу конфлікту між місцевим самоврядуванням та центральною владою, я бачу непрофесіоналізм окремих менеджерів у центральній владі, які готують рішення першим особам", – підкреслив виконавчий директор АМУ.

Баланс інтересів

Як розповів співрозмовник РБК-Україна в керівництві "Слуги народу", зародок проблем у стосунках з місцевою владою утворився ще на початку минулої осені. Тоді на хвилі переможної парламентської кампанії партії влади обговорювали можливість і дострокових місцевих виборів, відразу – по всій країні, потім – в окремих містах. У кінцевому рахунку, від цієї ідеї взагалі відмовилися, а момент для налагодження комунікації з місцевим самоврядуванням був упущений.

Незабаром почалася коронавірусна криза, яка перейшла в кампанію з місцевих виборів, що, безумовно, все ж загострило протистояння між центром і регіонами. Втім, за інформацією видання, частина співробітників Офісу президента наполягала, що всі конфлікти пов'язані виключно з виборами, тоді як насправді проблеми набагато глибші.

"У мерів різні інтереси. Грубо кажучи, у одного мера є міст, який він десять років будує і не може добудувати. Інший вимагає прийняти муніципальний кодекс. Третього хвилюють питання ідеології, цінностей, збереження ідентичності. А четвертому важливо, щоб у місті стабільно працювали заводи. В ідеалі потрібно, щоб була побудована система, при якій всі ці інтереси грамотно менеджувалися", – сказав співрозмовник видання.

Заступник голови ОП Кирило Тимошенко, який відповідає за регіональну політику після відставки Сергія Трофімова, в недавньому інтерв'ю "Інтерфаксу" визнав наявність проблем і пообіцяв зміну підходів.

"У нас до цього була трохи інша концепція поведінки, і з мерами обласних центрів, у тому числі. У мене трохи інше бачення. Я вважаю, що від того, що ми з ними будемо перебувати у постійній конфронтації, ніхто не виграє – ні ми, ні, в першу чергу, регіон", – сказав Тимошенко.

За інформацією РБК-Україна, в СН роздумують над ідеєю впровадження нового податку, надходження з якого підуть на місцеві бюджети. Втім, ця ініціатива в будь-якому випадку потребує часу для реалізації. Поки що задовольнити інтереси регіонів збираються через збільшення витрат на соцекономрозвиток в бюджеті на наступний рік.

Ще в грудні минулого року президент вніс у Верховну раду законопроект про зміни в Конституцію в частині децентралізації, яким, зокрема, вводився інститут префектів. З їх подачі глава держави міг би зупиняти дію окремих рішень місцевої влади і припиняти повноваження мера та місцевої ради. Таким чином, наприклад, карантинні демарші голів міст були би серйозно ускладнені.

Але вже в січні Зеленський відкликав цей проект на доопрацювання, яке триває і досі. Поки в "Слузі народу" розраховують зняти частину проблем через прийняття законопроекту про місцеві держадміністрації, внесеного до Ради наприкінці жовтня.

"Будь-який мер – це політик, нехай навіть регіонального масштабу. А для політика дуже важливо зберігати обличчя, цього у владі не розуміють. Якщо ви на мера всіх собак спускаєте, полощете його в медіа, то чого дивуватися, що до вас потім таке ставлення з його боку? Треба завжди шукати компроміси: ви крок назустріч та місцева влада крок назустріч", – сказав РБК-Україна співрозмовник, добре знайомий з роботою місцевого самоврядування.

У будь-якому випадку самі по собі проблеми у стосунках між центральною і місцевою владою не вичерпаються. Звичайно, по закінченню місцевих виборів напруження, ймовірно, трохи знизиться. З іншого боку, попереду – кульмінація бюджетного процесу та можливе посилення карантину. При тому, що передумов до поліпшення фінансової ситуації в Україні в найближчі кілька місяців точно немає, а гроші потрібні як центру, так і регіонам. Тому подальші конфлікти майже неминучі.