Мертва зона Причорномор'я. Чи заплатить НГЗ 9 млрд грн за екологічний збиток

26 травня український суд зобов'язав стягнути з приватної компанії найбільшу в історії країни суму відшкодування за шкоду, завдану екології. Заводський районний суд Миколаєва задовольнив позов громадської організації "Стоп шлам" до Миколаївського глиноземного заводу і присудив стягнути з нього понад 9,2 млрд гривень.

Правда, це тільки перший етап судової битви. Підприємство, що належить російському бізнесменові Олегу Дерипасці, здаватися не збирається, а тому слід очікувати апеляцій аж до Верховного суду. Про те, як можуть розвиватися події навколо підприємства – в матеріалі РБК-Україна.

"Марсіанські" хроніки

Екологи уперше забили тривогу щодо забруднення навколишнього середовища Миколаєва відходами виробництва глиноземного заводу ще у 2012 році. Вже тоді в засобах масової інформації з'явилися фотографії околиць підприємства, більше схожі на фото з Марса – червоні дерева, червона земля, червоний лід. Все це – пил червоного шламу зі шламосховищ Миколаївського глиноземного.

Захисники природи намагалися пояснити, наскільки шкідливо для людей і природи зберігання відходів, посилаючись на угорський приклад. Там у 2010 році сталася найбільша в історії країни техногенна катастрофа, коли в результаті руйнування греблі шламосховища з резервуара з отруйними відходами на заводі з виробництва алюмінію вилилося близько 700 тисяч кубічних метрів червоного шламу.

Уряд Угорщини оголосив надзвичайний стан у трьох областях. А завод, на якому сталася аварія, був оштрафований на $647 млн за екологічний збиток, а компанію, яка була винна в катастрофі, в результаті націоналізували.

Угорський кейс українській влади не послужив уроком, тому тут на проблему просто закрили очі. За жодної влади всерйоз до того, що відбувався навколо заводу, не ставилися. Однак, за справу взялися активісти.

У 2019 році була створена громадська організація "Стоп шлам", яка об'єднала півтори тисячі жителів Миколаєва. Очолив її миколаївський активіст Василь Орел, який раніше керував міською організацією"Батьківщини".

У 2020 році глава Чорноморської митниці Олександр Щуцький в інтерв'ю РБК-Україна також заявив про можливу екологічну катастрофу через МГЗ. За його словами, кількість шламу величезна, а його наявність на території густонаселеного району – "бомба уповільненої дії".

Життя в респіраторі

Червоний шлам визнаний небезпечним відходом міжнародним законодавством І законодавством ЄС.

Згідно з висновками санітарного Департаменту за підсумками угорської катастрофи, червоний шлам знищує однорічні та багаторічні рослини на період до 10 років. Луг, що знаходиться у шламі, призводить до хвороби і загибелі риб, а у людини він викликає опіки шкіри й слизових оболонок; у дітей спостерігається зниження інтелектуального рівня і зростання агресивності, у дорослих – підвищення артеріального тиску, оніміння кінцівок, м'язові болі, головний біль, болі в животі, зниження імунітету, погіршення потенції, недокрів'я, ураження печінки і нирок.

Про шкоду відходів виробництва МГЗ заявила й Всеукраїнська екологічна ліга..

Відходи глиноземного виробництва складаються, в основному, з таких отруйних речовини як оксид заліза, діоксид титану і діоксид кремнію. З кожним з них безпечно мати справу тільки в захисних окулярах і респіраторах.

У російської компанії "РусАл", яка володіє Миколаївським глиноземним заводом, в околицях Миколаєва є два сховища шламу. Загальний обсяг відходів виробництва, що зберігаються, – понад 20 млн тонн. У 20 разів більше, ніж зберігалося на угорському підприємстві, де сталася катастрофа 2010 року.

Така кількість шламу – не тільки потенційна "бомба" для трагедії набагато більших масштабів, ніж угорська. Шлам потрапляє з підприємства в сховища через трубопроводи в рідкому стані – а значить, вода в підсумку потрапляє в землю і забруднює грунтові води. Тобто діє механізм "тихого вбивства" людей і навколишнього середовища.

Слово за владою

Враховуючи все це, громадська організація "Стоп шлам" у листопаді 2020 року подала позов до суду проти Миколаївського глиноземного, вимагаючи відшкодувати більше ніж 9,2 млрд гривень моральної шкоди за шкоду екології.

Судові розгляди йшли кілька місяців. Але в підсумку перший етап юридичних воєн підійшов до кінця: суд визнав позов правомірним і присудив 9,2 млрд гривень в якості компенсації.

Скільки триватимуть наступні етапи цієї юридичної битви і який буде результат, сьогодні передбачити неможливо. Однак один відчутний підсумок вже є: на проблему, нарешті, звернули увагу.

"Це жах, те, що діється на МГЗ. За документами у них все добре, але я зараз деталізую дані про те, що там бувають викиди, які реально шкодять екології та здоров'ю людей. Ми зараз займаємося цим питанням. Думаю, що ми введемо постійний моніторинг забруднення повітря і навколишнього середовища з МГЗ", – заявив нинішньої весни губернатор Миколаївської області Віталій Кім.