Експерт з паціентменеджменту медичного центру "Іхілов" в Тель-Авіві та журналіст Сергій Ауслендер про те, чому медицина в країнах колишнього СРСР відстала від західної мінімум на чверть століття.

Кожен третій діагноз — неправильний

Через руки ізраїльських лікарів за останні 15 років пройшли сотні й сотні тисяч пацієнтів з колишнього СРСР. Люди приїжджають з Росії, України, Казахстану, Молдови та інших країн пострадянського простору. Приїжджають, заздалегідь знаючи, що доведеться платити великі гроші, деякі змушені збирати їх за допомогою пожертв. Але це не зупиняє пацієнтів, тому що ціна питання, як правило, життя. І дуже часто виявляється, що результати обстеження та призначене лікування цих пацієнтів в Ізраїлі відрізняються.

За ізраїльськими даними - кожен третій діагноз, поставлений таким хворим на батьківщині, є помилковим. Звідси неправильна тактика лікування і сумні наслідки — втрачені можливості, запущені стадії хвороби, необхідність у тривалому лікуванні або складної операції. Це, власне, не секрет, що Ізраїль став величезним прийомним покоєм для медичних туристів з різних країн. Це рух односторонній — якщо десятки тисяч людей приїжджають в Ізраїль навіть не лікуватися, а рятувати життя, то немає ізраїльтянина, який лікувався, наприклад, у Харкові чи Нижньому Тагілі.

Відстали на чверть століття

До своїх колег ізраїльські медики ставляться з великою повагою, розуміючи їх труднощі й в яких часом умовах їм доводиться працювати. До лікарів претензій немає, більша частина, звичайно, любить свою роботу, серед них чимало самовідданих людей і відмінних фахівців. Проблема в системі, вірніше - у її відсутності. Через це медицина в країнах колишнього СРСР виявилася як би на узбіччі, відстаючи від західної мінімум на 25 років. І справа не в технологіях, устаткуванні або ліках, зрештою, все це продається і купується. У цих країнах, на жаль, немає такого поняття, як "система охорони здоров'я", система, головна мета якої — турбота про здоров'я громадян і зниження захворюваності та смертності.

Сучасна медицина на Заході називається "evidence based medicine", або – доказова медицина. Коли вся робота будується на вивченні великих груп хворих, перебігу захворювань, фактів для оперативного вироблення сучасних і єдиних стандартів діагностики та лікування. Це велика постійна спільна робота тисяч фахівців, які входять у дві головні асоціації лікарів — європейську та американську: вивчаються результати досліджень, статистика і, на основі цих фактів, виробляються рекомендації, що мають силу стандарту.

В СНД такого немає. Медицина ізольована від світу і дуже погано взаємодіє з глобальним охороною здоров'я, а значить, погіршується якість лікування і посилюється відставання. Там медицина практикується індивідуальна. Доктор сам вирішує, який препарат дати, яку тактику обрати, який спосіб лікування застосувати, часто ні з ким не радячись. В західній медицині рішення приймають мультидисциплінарні команди. Історію пацієнта дивляться декілька фахівців різних спеціальностей та РАЗОМ приймають рішення, як його лікувати й що робити.

Якщо мова йде, наприклад, про остеосаркому, клінічний онколог не призначить хіміотерапію без консультації з ортопедом, радіологом і хірургом. У СНД перший, до кого потрапив пацієнт часто призначає своє лікування, не радячись з іншими й не корелюючи його. У підсумку бувають вражаючі випадки, коли онкологічного хворого направляють на операцію, хоча необхідно попередньо провести курс опромінення або хіміотерапії. Ізраїльські лікарі постійно стикаються з наслідками такої роботи.

Західна медицина, до якої відноситься й ізраїльська — експертна

Західна медицина, до якої відноситься й ізраїльська — експертна! Кожен лікар має вузьку спеціалізацію. Лікар, який спеціалізується в онкології м'яких тканин і кісток, не береться лікувати рак грудей, а хірург, який оперує печінку, не буде робити операцію на колінному суглобі. На підготовку вузького спеціаліста, того ж онколога, йде 15-20 років, тільки після цього доктор стає експертом у своїй області. Хірурги починають самостійно оперувати тільки після 15 років практики. Тут всіляко заохочується прагнення і бажання вчитися на лікаря. Ізраїльський доктор обов'язково проходить стажування у великих медичних центрах Європи або США, причому протягом декількох РОКІВ! Крім того, наприклад, в Ізраїлі, кожен лікар — дослідник, вчений. Фахівець високого рівня обов'язково займається науковою роботою і всі свої результати відправляє в асоціації, де вони використовуються для розробки стандартів.

У сучасній медицині, яка зараз розвивається дуже динамічно, неможливо працювати без знання англійської мови, а в країнах колишнього СРСР їм володіють лише деякі лікарі. Хоча вся сучасна література, наукова і практична, всі протоколи та алгоритми викладені англійською. Без знання цієї мови неможливо залишатися в руслі останніх досліджень або пройти стажування у великому медичному центрі за кордоном.

Окрема проблема — середній медперсонал. Медсестра або медбрат в тому ж Ізраїлі — це дипломований спеціаліст з ВИЩОЮ освітою, який в деяких речах розбирається не гірше лікаря. По суті, вся поточна робота з пацієнтом у відділеннях ізраїльських лікарень тримається на медсестрах і медбратах, а старша медсестра або старший медбрат відділення в багатьох питаннях – дуже важлива фігура у відділенні. Чудовий хірург може провести блискучу і складну операцію, але без грамотного догляду, яким якраз і займаються медсестри, без правильної реабілітації, усі її результати можуть бути втрачені.

В країнах колишнього СРСР не люблять статистику. Вона лякає людей і дратує начальство. Або її підганяють для отримання потрібних результатів. Але в тому то й справа, що статистика — основа всього. Вона дає реальну картину того, що відбувається, демонструє успіхи або провали, і найгірше в цій ситуації — намагатися її змінити під свої вимоги. На основі маси даних з'являються об'єктивні критерії. Лікарі не люблять бюрократію, але в цьому випадку вона виправдана. В Ізраїлі на кожну свою дію лікар дає пацієнтові папір, де пояснює чому він вирішив так вчинити. Кожен крок документується, і все це надходить у загальний потік інформації, яку ретельно вивчають. Стандарти — ось на чому стоїть західна, і зокрема, ізраїльська медицина з її успіхами. Чіткі алгоритми дій дуже полегшують життя і лікарям, і пацієнтам, які зводять до мінімуму ймовірність помилок. Простий приклад — під час пандемії коронавірусу були дуже швидко вироблені чіткі інструкції та регламенти для персоналу лікарень. У медичному центрі "Іхілов" серед шести тисяч співробітників не було жодного медика, що заразився від пацієнтів. У Росії ж чи Україні, вже сотні медпрацівників заразилися ковідом.

Здорові громадяни вигідні державі

Якщо говорити про причини такого стану охорони здоров'я - справа в акцентах. Ще на самому початку історії держави Ізраїль, охорону здоров'я було названо одним з трьох головних пріоритетів у розвитку країни. У цьому був очевидний сенс — здорові люди більше працюють, платять більше податків, вимагають менше витрат на виплати з непрацездатності та лікування. Здорові громадяни вигідні державі. Охорона здоров'я - це інтегральна частина ефективної державної системи, вона не може існувати окремо. Якщо не виділяється достатньо коштів на створення та оснащення клінік, лікарі отримують копійчані зарплати, відсутнє якісне медичне страхування - виникають всі супутні проблеми і зростаючі витрати на утримання населення, що хворіє. На Заході чиновники МОЗ — це адміністратори, які повинні правильно розставляти акценти й розподіляти гроші, а лікарі роблять все інше. У колишніх радянських республіках — лікарі самі стають менеджерами охорони здоров'я. Але вони ні функціонально, ні, найчастіше, емоційно не готові до такої роботи – це, по суті, професії, що вимагають абсолютно різних професійних навичок і знань.

Важко придумати галузь, більш інтернаціональну і космополітичну, ніж медицина. У цій справі немає меж чи національностей. У нас, в Першому медичному центрі Тель-Авіва, кожен співробітник твердо знає: в медицині не може бути ніяких симпатій і антипатій — тільки прагнення знайти істину і допомогти пацієнтові. За великим рахунком, мета одна - поставити правильний діагноз і вилікувати хворого.

Народна мудрість говорить - хороший терапевт позбавить від хорошого хірурга. У системи охорони здоров'я більш глобальна мета – здоров'я нації, і без зміни підходів і моделей, відставання в рівні медицини буде лише посилюватися. По суті, в охорони здоров'я в країнах колишнього РСР є останній шанс наздогнати західну систему, інакше неминуче медичне банкрутство.