Маневри Кремля: що означає зміна риторики Путіна щодо Донбасу і Криму

Російське керівництво продовжує робити суперечливі заяви. Спочатку прозвучали несподівані слова Володимира Путіна про готовність РФ передати Україні військову техніку, яка залишилася в Криму. Прес-секретар російського лідера назвав цю пропозицію "жестом доброї волі Путіна з метою зрушити процес українського врегулювання з мертвої точки". Українські військові експерти і політики припускають, що своєрідне пом'якшення позиції агресивного сусіда пов'язано з підготовкою Сполученими Штатами нових санкцій проти Росії, або ж є черговою провокацією Кремля.

Також істотно змінилася риторика Путіна з питання введення в зону конфлікту на Донбасі миротворчої місії ООН. Якщо ще у вересні Росія підтримувала введення миротворців лише на лінію розмежування, то на підсумковій прес-конференції в грудні Путін заявив, що згоден на розміщення "блакитних шоломів" у всій зоні військових дій, аж до українсько-російського кордону, однак лише в ролі охорони місії ОБСЄ. З чим пов'язана зміна риторики Путіна, і як сприймати подібні заяви, - розбиралося РБК-Україна.

Миротворці: як просувається питання

Питання про введення миротворчої місії ООН на Донбас порушувалося ще на початку 2015 року. 18 лютого Рада національної безпеки і оборони підтримала рішення звернутися до ООН та ЄС з приводу введення миротворців на територію України. Вже в березні Верховна Рада підтримала постанову з відповідним зверненням. Однак, після цього питання "зависло". Знову воно з'явилося на порядку денному лише у другій половині 2017-го року. 22 серпня президент України Петро Порошенко повідомив, що підніме питання про введення миротворчої місії на окуповані території Донецької та Луганської областей на сесії Генеральної асамблеї ООН.

А на початку вересня президент РФ Володимир Путін заявив, що згоден на розміщення миротворців ООН тільки на лінії розмежування для забезпечення охорони спостерігачів ОБСЄ, і тоді ж доручив МЗС подати відповідну резолюцію Радбезу ООН. І додав, на яких умовах Росія згодна на введення миротворців на Донбас: "Мова може йти тільки про функції забезпечення безпеки працівників ОБСЄ, - перше. Друге: ці сили повинні перебувати на лінії розмежування і ні на яких інших територіях. Третє: вирішення цього питання має відбутися не інакше як після розведення сторін і відведення важкої техніки. Але і це не може бути вирішено без прямого контакту з представниками самопроголошених республік "ДНР" і "ЛНР"". Україна наполягає на тому, щоб миротворці розміщувалися на всій окупованій території-включаючи кордон України з Росією і не збирається домовлятися з так званими лідерами "ДНР/ЛНР".

Порошенко, як і обіцяв, презентував цю ідею в ООН. Там він в черговий раз заявив, що Росія є агресором і спонсором терористів на Донбасі і зазначив, що миротворчі війська потрібно ввести якомога скоріше. При цьому, за словами Порошенка, серед миротворців повинні бути відсутні громадяни Російської Федерації. "Недавні гібридні "миротворчі пропозиції" від Москви є ще одним прикладом справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток і заморозити конфлікт назавжди", - прокоментував президент російські миротворчі пропозиції.

Цю ж тему обговорювали і спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер і помічник Путіна Владислав Сурков в ході зустрічі в Белграді в листопаді минулого року. Тоді, за словами Волкера, Росія відхилила практично усі його пропозиції.

Варто відзначити, що європейські країни не раз акцентували увагу на істотних розбіжностях між проектами України і Росії з питання миротворців. Однак підтримали ідею розміщення "блакитних касок" на всій території Донбасу.

Невизначеність позиції

На своїй підсумковій прес-конференції в грудні 2017-го Путін несподівано змінив риторику з питання розміщення миротворців ООН на Донбасі. Якщо раніше керівництво РФ було категорично проти розміщення сил на українсько-російському кордоні, то тепер, за словами Путіна, вони згодні на розміщення по всій території бойових дій. За словами президента РФ, після телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, він подумав і погодився внести корективи в російський проект резолюції ООН. Але миротворці, згідно з російською версією, повинні бути присутніми лише в якості охорони співробітників місії ОБСЄ.

За словами військового експерта Олега Жданова, фактично Путін сказав "так" щодо розміщення миротворців на кордоні, розуміючи, що цього не буде: "Це спектакль, гарна постановка. З одного боку, ми (Росія - ред.) за мир, ми ж самі миротворці, ніби як, не учасники конфлікту. А з іншого боку, виходить, що солдати ООН не зможуть нікуди втручатися. Вони будуть ходити і охороняти офіцерів ОБСЄ від місцевих хуліганів".

Народний депутат України від фракції "Народний фронт", член комітету з питань національної безпеки і оборони Андрій Тетерук дотримується думки, що подібні заяви – це чергова провокація Кремля і підміна понять. "Миротворці повинні, перш за все, зупинити діяльність бандформувань, які спонсоруються Кремлем. Вони повинні взяти під контроль та встановити мир, а мир передбачає, що ніхто ні в кого не стріляє. А якщо стріляє, то миротворчі підрозділи мають на те право і повноваження знешкоджувати підрозділи, застосовуючи будь-яку техніку, в тому числі, важку. І тому мета миротворчої місії – не охороняти когось персонально, а встановлення миру на території, яка перебуває під конфліктом", - говорить Тетерук.

Народний депутат України від фракції БПП, член Комітету з питань нацбезпеки і оборони Ірина Фриз вважає, що останні заяви, які лунають з Москви, пов'язані виключно з економічним тиском Заходу і його продовженням. Депутат дотримується думки, що тільки за допомогою санкцій можна змусити Путіна виконати взяті на себе обов'язки згідно з Мінськими угодами.

Тетерук також допускає, що подібна зміна позиції Путіна може бути реакцією на посилення та введення нових санкцій проти Росії. "Тому маневрами або підготовкою інформаційного простору вони (російське керівництво, - ред.) можуть готувати собі такі відходи від тієї позиції, яку вони займали напередодні", - уточнює нардеп.

Проте, російське керівництво продовжує плутати карти. Незадовго після вищезгаданої заяви Путіна, заступник міністра закордонних справ Росії в інтерв'ю виданню "Комерсант" сказав, що Росія ніколи не допустить розміщення миротворців на кордоні між Україною та Росією: "Ми бачимо штучні спроби змінити цю концепцію в бік впровадження якоїсь зовнішньої адміністрації на південно-сході з перекриттям кордону між Донбасом і Росією Про це не може бути й мови. Росія ніколи цього не допустить. Ми виступаємо за те, щоб миротворці ООН охороняли спостерігачів ОБСЄ, в цьому, власне, суть нашої пропозиції".

Про це нагадує і військовий експерт Ігор Козій: "Всі ці заяви більшою мірою, цілком і повністю пов'язані з кордоном. Якщо питання перекрити кордон – то взагалі пропаде сенс існування російських військових формувань. Їх потрібно виводити звідти. Ознак виведення російських частин, підрозділів з території окупованих Донецької та Луганської областей ми не бачимо і не побачимо в найближчому часі".

"Про те, що говорить кремлівська адміністрація не варто особливо турбуватися, оскільки вони в більшості випадків або брешуть, або потім відмовляються, або не виконують свої зобов'язання. Тому сприймати серйозно будь-які їхні заяви – це марна трата часу і марні надії", - вважає Андрій Тетерук.

Нардепи коаліції не готові оцінювати перспективи введення миротворців на Донбас. Кажуть, що не все залежить від України і потрібно спільними зусиллями добиватися прискорення цього процесу.

Як відомо, 18 січня Верховною Радою був прийнятий законопроект про деокупацію Донбасу, який, зокрема, визнає Росію країною-агресором. Спілкуючись з журналістами в кулуарах Верховної Ради, екс-прем'єр Арсеній Яценюк, який прийшов підтримати колег по партії, заявив, що цей закон дасть можливість приймати рішення про введення миротворців на Радбезі ООН.

Однак, за словами військового експерта Олега Жданова, ухвалений законопроект ніяк не вплине на перспективу введення миротворчої місії ООН, оскільки поняття, прописані в тексті закону, не дають міжнародного співтовариства розуміння того, що відбувається на Донбасі. "Введення миротворців ООН на цю територію можливе лише при визнанні факту війни", - підкреслює Жданов.

Разом з тим, нардепи коаліції Ірина Фріз і Андрій Тетерук наполягають, що питання відправки миротворців на Донбас не має нічого спільного з введенням воєнного стану.

"Жест доброї волі" з каменями в кишені

11 січня російський лідер зробив ще одну резонансну заяву. Цього разу Володимир Путін сказав, що Росія готова передати Україні військову техніку, яка залишилася в Криму. При цьому додав, що вона знаходиться в жалюгідному стані", так як нібито ніким не обслуговувалася. Також глава Кремля наголосив, що не готовий передати Україні склад наших боєприпасів, але запросив українських військових для спільної їхньої утилізації.

Реакція українських посадовців була однозначною. "Крим за кораблі не продаємо, не здаємо і не міняємо", - написала на своїй сторінці в соцмережі віце-спікер парламенту Ірина Геращенко.

У той же час, військовий експерт Ігор Козій вважає, що це результат тиску санкцій. Але радить розглядати дані заяви і як можливу дезінформацію. Козій не виключає, що таким чином може опрацьовуватися чергова інформаційна операція. А Україні потрібно продовжувати виконувати свої функціональні обов'язки, пов'язані із притягенням держави-агресора до міжнародного суду.

Порожньою балаканиною, яка не несе жодних підтверджень того, що техніка з усією документацією буде повернена Україні, називає пропозицію Путіна Ірина Фріз. "Це загальна політика Кремля, яка буде використовувати всі можливі і наявні можливості для того, щоб послабити санкційний тиск на Російську Федерацію. Тому вони будуть однією рукою вдавати з себе добропорядних людей, а іншу тримати в кишені з камінням", - говорить Фриз.

Жодна заява Кремля не варто уваги, поки Росія не виведе свої війська з України і не припинить фінансування терористичних організацій, наполягає Андрій Тетерук. І розглядає пропозицію щодо повернення техніки як чергову провокацію.

Ще однією виставою називає російську пропозицію про повернення техніки і військовий експерт Олег Жданов. Він вважає, що це безпосередньо пов'язано і з санкціями, і з передвиборчою кампанією Путіна. "Це двоєдине завдання: з однієї сторони – для внутрішнього користування показати електорату, який Путін всемогутній і який він миролюбний. А з іншого боку, показати міжнародним лідерам, що Путін в змозі вирішувати питання, що Росія в конфлікті з Україною сторонній спостерігач, вона намагається допомогти Україні досягти миру, але не бере участі в конфлікті", - говорить Жданов.