Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський розповів в бліц-інтерв'ю РБК-Україна про останні новації, запропоновані його органом, а також про подальші плани Держкомпідприємництва.
РБК-Україна: Кабінет міністрів на засіданні 31 березня ухвалив законопроекти, розроблені вашим комітетом. Зокрема, передбачається скорочення контролюючих органів. Скільки їх може залишитись?
Михайло Бродський: Дійсно, всі наші ініціативи Кабмін підтримав. Скорочення контролюючих органів передбачено змінами до закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Зараз в нас існує 85 різних контролюючих органів, з яких 79 здійснює державний нагляд за бізнес-структурами. Це просто катастрофа. Ця цифра найбільша серед країн СНД та країн Східної Європи. Наприклад, в Молдові 56, в Білорусі - 40. І цей список можна продовжувати.
Із наших 79 - лише 40 є центральними органами виконавчої влади, включаючи чотири фонди соціального страхування, а також 39 урядових органів. Це додаткове втручання в ведення бізнесу і додаткові витрати з бюджету для фінансування всіх цих структур. Тому ми пропонуємо залишити право контролювати ведення бізнесу лише центральним органам виконавчої влади. Таким чином ніякі інспекції та інші урядові органи не матимуть такого права на контроль за підприємцями. Як наслідок, число контролюючих органів зменшиться із 79 до 40.
РБК-Україна: Строк для усунення підприємцями порушень ви не хочете змінити?
М.Б.: І це також. Пропонуємо встановити максимум 30 днів. Зараз же кожен контролюючий орган встановлює термін на власний розсуд.
РБК-Україна: Коли, на Вашу думку, закон може буди ухвалений парламентом?
М.Б.: Точно сказати важко. Тут ще в парламентському комітеті буде йти робота. Але я думаю що все буде швидко, можливо кілька тижнів. Бо в Кабміні, я бачу, дуже зацікавлені, щоб швидше закінчити всі процедури. Є ще такий нюанс, що після того, як парламент його затвердить, має пройти три місяці з дня опублікування і аж тоді він почне діяти.
РБК-Україна: Як просувається запровадження електронної системи реєстрації підприємців?
М.Б.: Також є відповідний законопроект. Він передбачає створення електронного реєстру юридичних осіб та підприємців. І в такому порядку має здійснюватись реєстрація установчих документів, припинення діяльності, подання запитів щодо діяльності підприємців. Це спрощує всі процедури. Підприємцю не треба буде самому ходити по різних інстанціях, яких зараз п'ять, щоб стати на облік. Це буде робитьсь автоматично - через Інтернет. Я хочу наголосити що така система - міцний бар'єр для рейдерства. Адже, коли вона запрацює, то підробка документів реєстраційної справи, у разі їх втрати, не буде мати ніякого сенсу, бо все зберігається в електронному вигляді. Крім того, з Єдиного держреєстру можна буде швидше отримати інформацію про те чи інше підприємство.
РБК-Україна: Яка ситуація з підприємствами які зареєстровані до моменту запровадження Єдиного державного реєстру, тобто до липня 2004 р., і до цього часу не стали на облік?
М.Б.: Наскільки я знаю, в профільному комітеті Верховної Ради обговорюють зміни до законів, які б зобов'язали таких бізнесменів стати на облік. Ми ж, в свою чергу, пропонуємо чисто технічно усунути колізію між існуючими законами. Зараз є юридичні особи, відомості про яких не включено до реєстру, бо вони реєструються у спеціальних органах. Ну, наприклад, інформаційні агенції, кондомінімуми і т.д. Тому Кабінет міністрів сьогодні (31 березня) підтримав наші ініціативи, щоб дані від таких спецреєстраторів було включено до Єдиного державного реєстру.
РБК-Україна: Яка ситуація буде зі штрафами за порушення порядку видачі дозвільних органів? Ви обіцяли посприяти їх введенню.
М.Б.: Ми все зробимо, щоб чиновники відчули на власному гаманці результати своєї роботи. Ця проблема турбує підприємців, нам часто дзвонять, пишуть листи зі скаргами. Тому ми ініціюємо введення штрафів за безпідставне анулювання дозволів. Поки що наші плани такі. Штрафи хочемо ввести на рівні 340-850 грн. Це не так багато, але якщо через одного чиновника проходить багато документів - то він відчує на своїй кишені такі санкції.
РБК-Україна: Для підприємців штрафи підвищувати не хочете?
М.Б.: Я б не казав про підвищення. Скоріше, це приведення їх у відповідність з рівнем цін 2010 р. Наприклад, за підприємницьку діяльність без ліцензії плануємо підняти штраф до 850-2550 грн. З іншого боку, зменшено штрафи за подачу недостовірних даних на реєстрацію до 340-680 грн.
РБК-Україна: В Україні вже в березні мав почати діяти принцип мовчазної згоди. Але він так і не запрацював на повну силу. Коли відповідна норма запрацює?
М.Б.: Коли корупції не буде такої, як зараз. На законодавчому рівні в принципі все майже готово. Тут ми хочемо прийняти тільки останні штрихи - внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, щоб передбачити, що штраф не буде накладено на підприємця, якщо він подав всі документи до реєстратора, а той не зареєстрував вчасно. Зараз же такої норми немає і часто чиновники цим користуються, стягуючи штрафи, які доходять до 680 грн.
Спілкувався Костянтин Штифурак