Помилковий інстинкт: ідея держави, яка підвела українців

Перемога Революції гідності на початку 2014 року показала справжню глибину проблеми деградації державного управління в нашій країні і підняла на поверхню низку гострих питань, від яких залежить наше майбутнє.

Як сталося так, що Україна, майже за 25 років незалежності не спромоглася рефлексивно відтворити комфортну, сучасну, прийнятну середовище для існування і розвитку своїх громадян? Чому українці, обираючи своїх представників у владу, не змогли зробити це правильно і тепер "ми маємо те, що маємо"? Витік інтелектуальних ресурсів за кордон, зовнішні борги, непомірно низький рівень зарплат і пенсій, - невже ми самі це вибрали? На жаль, але так В далекому 1991-му році, надихнувшись демократичними ідеями, ми віддали долю молодої країни в руки сумнівних політиків. Саме вони зробили такий вибір за нас.

Подивитися на проблему вибору, яка притаманна будь-якій представницької демократії, під іншим кутом мене надихнула книга правлячого князя Ліхтенштейну Ханс-Адам ІІ "Держава в третьому тисячолітті", яка, не заперечуючи інституту держави, пропонує інакше поглянути на його функціональність. В ній викладена концепція "держави-компанії", акціонерами якої є всі громадяни, а управління "акціонерним товариством" здійснюється через форми прямої або безпосередньої демократії.

Українці готові до змін у державному устрої. Майдан-2014 здійснив переворот у свідомості громадян України. Можна по-різному оцінювати ці історичні події. Але анексія Криму і потрясіння на сході України остаточно підштовхнули нас до усвідомлення того, якою крихкою є державність, і як легко вона може бути втрачена.

До 2014 року в ментальності більшості громадян пострадянського простору ідея держави була непорушною і монументальною. Якщо до подій на Майдані основою правосвідомості людей був державницький інстинкт, то вже перші місяці після події похитнули цю "історичну даність". Виявилося, що ця ідея легко вразлива, в лічені дні вона може бути зруйнована, основні підвалини підірвані, а суспільні зв'язки в рамках правовідносин "держава-громадянин", стереотипи і традиції – засмучені.

При всій полярності оцінок Майдану, незаперечним є переворот в масовій свідомості ролі держапарату і функціонального забезпечення чиновництва. Саме тому партії, побудовані на ідеології прямої демократії, зможуть зараз привернути увагу суспільства до ідей прямого прийняття рішень народом. Елементи прямої демократії проникнуть в кожну партію і отримають шанс на реалізацію.

Скептицизм Ганса-Адама ІІ щодо представницької (традиційної) демократії, викликаний такими доводами як можливість "купівлі голосів" і можливість чинної влади влазити в борги. Як тут не згадати наші українські реалії, в яких гречка стала ім'ям прозивним, а законодавче підняття "соціальних стандартів" під вибори - нормою виборчого процесу? Саме тому чиновники без докорів совісті набирають багатомільйонні кредити, оскільки тягар повернення боргів все одно ляже не на них, а на наступні покоління. Завжди існує ризик того, що чинний політикум або "надрукує" гроші провокуючи інфляцію, або втягне країну в чергову кредитну кабалу. Наслідки ми бачимо на прикладі ситуації з нашими обраними без врахування думки народу політиками.

За 25 років незалежності нібито "професійні" політики, дипломовані економісти і юристи, міцні господарники та інша публіка завели країну в абсолютний колапс і правовий нігілізм, безпросвітну економічну депресію, стан неоголошеної війни і соціальної смути. І при тому при всьому, вони були обрані методами представницької демократії і з точки зору чинного законодавства є абсолютно легітимними виразниками волі народу.

У той же час, якщо народ зміг обрати таких псевдопрофессионалов, то йому це і виправляти. Упевнений, у нас вистачить мудрості, досвіду та інтелекту щоб самостійно вирішувати багато питань державного буття без посередництва самозваних "технократів" в умовах прямої демократії. Пора вже залишити в минулому, як рудимент, державницький інстинкт і будувати нашу державу, ґрунтуючись на власному виборі. Сучасний світ з його цифровими технологіями відкриває нам таку можливість.