"Лояльне" правосуддя: наслідки судових рішень щодо масштабних розкрадань в Укргазбанку

Рішення судді Печерського райсуду Києва Світлани Смик щодо звільнення екс-заступника голови "Укргазбанку" Олексія Омельяненка під "чесне слово" викликало гучну реакцію громадських активістів.

Так, 5 червня під Печерський суд прийшли близько 300 українців, які закидають Світлані Смик, що вона з порушенням закону випустила підозрюваного Омельяненка під приватне зобов'язання. Активісти вимагали справедливого рішення та повернення під варту банкіра, який, за версією слідства, обікрав державний банк приблизно на 100 млн грн.

У квітні 2018 року Генеральна прокуратура повідомила про досудове розслідування за фактами розтрати службовими особами "Укргазбанк" державних коштів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та організації придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду банку, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

За даними слідства, протягом 2008-2010 років колишній заступник голови правління АБ "Укргазбанк" за попередньою змовою з діючим на той час керівником однієї з дирекцій АБ "Укргазбанк" організував схему щодо виведення державних коштів на рахунки заздалегідь створеного підконтрольного фіктивного підприємства шляхом надання йому кредиту па суму 100 млн грн та з метою подальшого заволодіння вказаними коштами.

У квітні 2018 року слідчими Департаменту повідомлено про підозру колишньому керівнику банку у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Лояльність чи справедливість

За дві місяці у рішеннях Печерського районного суду можна простежити помітну лояльність щодо Олексія Омельяненка. Так, суддя В'ячеслав Підпалий у 30 разів скоротив суму застави, а потім його колега Світлана Смик взагалі відпустила банкіра "під чесне слово".

Зменшення застави заможному підсудному, якого звинуватили у крадіжці 100 млн грн, до 3,1 млн гривень, викликало гучну реакцію громадськості. На думку активістів, суддя Підпалий не навів жодної аргументації для цього рішення.

Доводи сторони звинувачення служитель Феміди не розглянув, сума збитків, яка вже підтверджена слідством, в десятки разів перевищує суму застави, яку встановив Підпалий. За даними ЗМІ, вказане рішення учасникам суду не видали досі.

Варто зазначити, що згідно із законом не пізніше ніж через п'ять днів після оголошення рішення його мають опублікувати. Минуло два місяці, а документа досі немає. А поки немає рішення, важко довести його неправомірність.

І хоча наразі, враховуючи, що Світлана Смик взагалі відпустила Омельяненка під "чесне слово", сума застави вже неактуальна, питання залишається відкритим: якщо Підпалий міг порушити чинний закон, скоротивши у 30 разів заставу, чи немає у цьому ознак корупції? А з огляду на репутацію судді, засумніватися в об'єктивності нескладно.

Суддя Підпалий добре відомий своїми діями на користь колишньої влади. Нагадаємо одну з гучних справ, до якої причетний одіозний суддя.

Генеральна прокуратура у 2014 році звернулася до Печерського райсуду з повторним клопотанням про арешт рахунків та майна екс-глави НБУ Сергія Арбузова та його дружини Ірини.

При цьому суддя Підпалий за три дні до цього скасував усі арешти щодо Арбузових. Більше того, рішення Підпалого не підлягало оскарженню. Підставою для зняття арешту з рахунків вказали те, що Арбузова не повідомили про підозри.

Хто такий Омельяненко і в чому його звинувачують

Згідно з даними слідства, Омельяненко разом зі спільниками із 2008-2010 рік вивів із державного банку близько 100 млн грн. За "старим" курсом це близько 13 млн доларів. Працюючи у фінустанові заступником голови, банкір домовився з директором одного з департаментів банку і почав видавати кредити своїм же фіктивним фірмам, йдеться в обвинувальному акті ГПУ.

Як вже повідомлялось, це одна з найпростіших схем вимивання коштів. Омельяненко давав собі ж самому кредити, отримані гроші відразу ж виводив, а борг, зрозуміло, не повертав. у результаті державний банк, а разом з ним і його вкладники, втратили десятки мільйонів гривень.

Наприклад, фірма, яка за версією слідства належала Омельяненку, "Укрконцепт" заборгувала "Укргазбанку" 127,5 млн грн. Але на цьому працівники держустанови не зупинилися.

За даними Нацполіції, Омельяненко за рахунок банку оплачував оренду приміщень, якими фінансова установа не користувалася, і платив фіктивним фірмам за ремонт у них.

"Шляхом перерахування коштів за оренду приміщень, якими фактично банк не користувався, і проведення в них ремонту на рахунки заздалегідь створеного підконтрольного підприємства було переказано 39 млн грн", — йдеться у повідомленні Нацполіції.

Омельяненко довгий час користувався авторитетом і у політичних, і у релігійних колах. Він був членом на той час правлячої "Партії регіонів", організував громадську організацію "День Хрещення Русі", жертвував великі суми православній церкви на той час Московського патріархату. На сайті патріархату розміщували хвалебні матеріали на адресу Омельяненка, але після скандалу із розкраданням коштів всі згадки видалили.

***

Про наслідки судового рішення зараз говорити складно. Але те, що суд навіть не зобов'язав Омельяненка не залишати країну, не вилучив на зберігання його паспорти, не видав електронний браслет, викликає занепокоєння. Банкір з такими фінансовими можливостями може будь-якої миті просто виїхати з країни. Надія тут лише на громадянське суспільство, яке не має дозволити винним уникнути правосуддя.