Незважаючи на заборону грального бізнесу в Україні, він продовжує існувати і приносити своїм бенефіціарам мільярдні прибутки. Серед головних операторів ринку – російські компанії, незважаючи на санкції українського Кабміну. Вони працюють без ліцензії і не платять податки. Мінфін і уряд могли б провести переліцензування учасників ринку і повернути ситуацію в русло закону. Однак у Міністерстві фінансів, схоже, поки що не хочуть займатися регуляторною діяльністю.
Для українців давно стали звичними заклади з характерними назвами – "В мережі", "Спортлото" або навіть просто "Інтернет-клуб", що займають кращі торгові площі в містах і селищах країни. Більшість громадян просто проходить повз, не задаючись питанням, що відбувається за дорогими непрозорими вітринами.
А там можуть грати в азартні ігри, в найрізноманітніші – від рулетки до "одноруких бандитів". Оформлено все це як лотереї, тому що гральний бізнес в Україні заборонений з 2009 року. Ніякої користі – ні населенню, ні державі, заборона не принесла. Грати українці не перестали, але індустрія бізнесу пішла в тінь, про що ще в 2009 році говорила ініціатор відповідного законопроекту Юлія Тимошенко. Ну а всі нинішні лотерейні заклади з назвами-евфемізмами виникли рівно на тих місцях, де в 2009 році стояли казино та ігрові зали.
Всі ці роки гральний бізнес продовжував існувати з тими ж оборотами у кілька десятків мільярдів гривень, що і до заборони. Всупереч прогнозам, соціальної катастрофи це не викликало. А ось гроші, які до 2009 року йшли в бюджет, тепер почали йти в кишені чиновників.
Тільки за даними Державної фіскальної служби, у 2014 році загальний оборот ринку лотерей доходив до 12,4 млрд грн. Податків до бюджету з цієї суми було сплачено менше 3% - 318 млн грн (0,065% від дохідної частини бюджету). При цьому в інших країнах дохід від грального бізнес становить 1-2% доходів держбюджету. Тобто в Україні вже зараз податкові збори з грального ринку могли б становити у 15 разів більше. Глава МВС Арсен Аваков оцінив щорічний обсяг недоотриманої державою вигоди в 300 млн доларів.
Однак поки навіть легальна вивіска грального бізнесу – лотереї, які працюють фактично поза законом. Термін ліцензії трьох головних операторів "УНЛ", "М.С.Л." і "Патріота" закінчився в 2014 році. Робота на минулих ліцензії дає величезні можливості – компанії-привиди нікому не підконтрольні, нікому не зобов'язані, але можуть вести господарську діяльність і отримувати прибуток. Ну і головне: такий стан справ з ліцензіями дозволяє росіянам зберігати контроль над українським ринком.
ЗМІ писали про те, що відповідна "схема" стала спільним дітищем російських лотерейних операторів та "Сім'ї" Януковича. До 2012 року понад 90% українського ринку лотерей контролювали дві структури – "Патріот", що належить російському мільярдерові Олегу Бойку і "М.С.Л", куплена структурами російської "Альфа-груп". Саме росіяни запропонували Януковичу ідею легітимізації азартних ігор і централізації доходів від цього бізнесу під "дахом" лотерей. Для юридичного закріплення цієї ідеї у вересні 2012 року був прийнятий відповідний закон про лотереї.
Закон покладав на Мінфін зобов'язання розробити і затвердити нові ліцензійні умови. Це систематизувало і збільшувало фіскальне навантаження, роблячи при цьому операторів підконтрольними Мінфіну. Проте в текст схваленого парламентом документа був вмонтований "запобіжник", що нівелює необхідність виконання описаних вище вимог.
Цим запобіжником були перехідні положення, які передбачають, що до затвердження Мінфіном нових ліцензійних умов оператори працюють за наявними у них ліцензіями. І Мінфін нинішнього іспанського біженця Юрія Колобова не поспішав не те, що брати, а навіть планувати розробку нових ліцензійних умов. Протягом півтора року – вересня 2012 року до втечі Януковича в лютому 2014 – Міністерство фінансів, очолюване другом Олександра Януковича і Сергія Арбузова, не діяло.
Зрозуміло, така комбінація не могла бути особистим проектом Колобова. Схоже, що це була спільна схема Кремля і Банкової. Так, росіяни, при адміністративній і законодавчій підтримці "Сім'ї", стали легальними стейкхолдерами нелегального мільярдного ринку. Це була схема, яка дала росіянам права головних кінцевих бенефіціарів української гральної індустрії, але яка звільнила їх від обов'язків, – у першу чергу фінансових.
При цьому після Майдану російська гральна монополія нікуди не зникла. Компанії продовжили свою роботу, незважаючи на те, що термін дії їх ліцензій закінчився в 2014 році. Формальною підставою для продовження їх діяльності могли стати ті самі перехідні положення закону про лотереї, прийнятого в 2012 році.
Після анексії Криму і початку російської агресії на Донбасі акціонери "М.С.Л" і "Патріот" починають процес переоформлення активів на довірених осіб, і просувати версію про те, що тепер це українські компанії.
У вересні 2015 року "М.С.Л" і "Патріот" потрапили в список російських компаній, щодо яких Камбін ввів санкції. Однак на ділі виявилося, що санкції не тільки не працюють, але і дають правові підстави операторам вести господарську діяльність, не відраховувати податки в бюджет і навіть ухилятися від виплати за виграші в лотерею.
Змінити ситуацію міг будь-який з трьох міністрів фінансів, які займали цей пост після Майдану. Для цього всього лише потрібно було виконати норму закону 2012 року про лотереї та 2015 року про ліцензування господарської діяльності, та затвердити нові умови ліцензування. Продаж нових ліцензій міг би дати бюджету не менше 5 млрд гривень, створити надійні інвестиційні умови для ринку і ліквідував би корупційні відносини в цьому бізнесі.
Але переліцензування дуже не хочуть російські компанії. По-перше, це – додаткові витрати, а по-друге (і головне) – вони не змогли б купити ліцензію через санкції.
А слідом за росіянами, схоже, не хоче проводити переліцензування і міністр фінансів Олександр Данилюк. Замість цього він висловлює глибоку стурбованість сформованим станом речей і запевняє, що змінити ситуацію може тільки новий закон. Мінфін Данилюка навіть подав проект такого закону.
Міністру добре відомо, що перспектива прийняття закону найближчим часом вельми сумнівна. У парламенті на розгляді знаходиться кілька законопроектів щодо регулювання грального бізнесу. При цьому жоден з них поки не потрапив до сесійної зали. Причин може бути кілька – це і сильне лобі російських операторів, яких цілком влаштовує нинішній стан речей, і побоювання депутатів можливого "соціального вибуху" від "легалізації казино" (хоча від нелегальних казино ось уже 5 років ніякого "вибуху" не відбувається), і боротьба груп впливу.
Щорічна платна ліцензія – найбільш надійний спосіб детінізації, найпростіший шлях протидії ухиленню від податків і спрямування коштів у бюджет. Така ліцензія може коштувати 200-250 млн грн. Висока ціна ліцензії змусить операторів бути відповідальними, щоб не втратити її. Працювати на ринку лотерей мають великі оператори. Це спростить контроль за діяльністю ринку, підвищить фінансову надійність і дисципліну.
Чому Мінфін на чолі з Данилюком займає таку дивну позицію? Чому сьогодні вже відсторонений від посади голови ДФС Роман Насіров прямо просив Мінфін видати ліцензії компаніям "М.С.Л." і "Патріот", що знаходяться під дією антиросійських санкцій? Коли на кону мільярди, багато високопоставлених чиновників забувають про свої прямі обов'язки.