Після нічного голосування у Верховній Раді не прокинулися педагоги, медики, пенсіонери, школярі, студенти, інваліди, весь малий і середній бізнес. За великим рахунком, з "мирних жителів" взагалі ніхто не прокинувся. Або не прокинеться найближчим часом, як тільки "новаторські, свіжі і оригінальні" рішення "реформаторів" почнуть діяти.
Валентин Гладких, кандидат філософських наук,
політичний аналітик, спеціально для РБК-Україна
Вчора, спостерігаючи за нічним "перформансом" у парламенті можна було зрозуміти, чому в Україні такою популярністю користується гра "Мафія". Є в ній щось архетипне, спливаюче з підсвідомості, що визначає соціальну поведінку як етносу, так і окремих його представників.
Судіть самі: місто спить; не дрімає мафія; настав ранок, прокидаються всі, крім тих, на кого вказали пальцем, безсонні ночі.
Після нічного голосування у Верховній Раді не прокинулися педагоги, медики, пенсіонери, школярі, студенти, інваліди, весь малий і середній бізнес. За великим рахунком, з "мирних жителів" взагалі ніхто не прокинувся. Або не прокинеться найближчим часом, як тільки "новаторські, свіжі і оригінальні" рішення "реформаторів" почнуть діяти.
Але "мафії" не варто святкувати перемогу. Вчорашні чування в парламенті всупереч бравурним заявам Юрія Луценка, Володимира Гройсмана та іже з ними, зовсім не свідчать про те, що коаліція виграла. Навпаки, нічний шабаш у парламенті свідчить, що лідери і акціонери коаліції відверто загралися, остаточно втративши не тільки почуття сорому, заходи і реальності, але навіть інстинкт самозбереження.
Те, за що і як голосували представники "реформаторської, проєвропейської" більшості, знаходиться не просто за межами правового поля України і навіть, кажучи словами Фрідріха Ніцше, не по ту сторону добра і зла. Воно взагалі знаходиться за межами здорового глузду. Аналізувати прийняття "реформаторських" законів і бюджету з точки зору права і чинного законодавства України - це все одно, що ремонтувати айфон з допомогою відбійного молотка і брухту.
Право і законність виявилися безсилими перед ломом "революційної доцільності". Причому представники "реформаторської" більшості, які виступають за європейські цінності, верховенство права, соціальну справедливість і так далі, орудували ломом виключно в своїх власних інтересах, не маючи нічого спільного з інтересами українського суспільства.
За великим рахунком, прикриваючись риторикою про скрутні часи і необхідність проведення кардинальних змін нинішня, "по-справжньому народна" влада, повною мірою повторює весь набір рішень і дій влади антинародної, злочинної, тільки робить це з особливою жорстокістю і цинізмом.
І нічого спільного з реформами пакет рішень, які вчора підтримала коаліція, не має.
По-перше, "свіжі рішення" реформаторів" жодним чином не є свіжими, ні новими - в тій або іншій формі подібні ідеї вже "втілювалися" попереднім "злочинним режимом". Тут і збільшення пенсійного віку, урізання соціальних виплат, і податок на нерухомість, і імпортні мита, і зростання тарифів на комунальні послуги, і оподаткування депозитів, і кошти на капіталізацію банків. За великим рахунком, нічого оригінального "новатори" не запропонували, все вищезгадане народилося трохи раніше в надрах попереднього "злочинного режиму".
По-друге, "нововведення" абсолютно не сприяють структурним змінам в українській економіці ні шляхом дерегуляції, ні шляхом зменшення податкового навантаження на суб'єкти підприємницької діяльності.
По-третє, парадигма бюджетної політики, всупереч, заявам про необхідність її кардинально змінити залишилася колишньою і в частині джерел її наповнення, і в частині бюджетних витрат.
"Реформатори", що глибоко впевнені в тому, що собака існує виключно для того, щоб блохи могли пити її кров, без найменшого докору совісті поставили основний податковий тягар на простих громадян, малий і середній бізнес. Наприклад, замість прогресивного оподаткування і підвищення акцизів на предмети розкоші, алкоголь і тютюн, тяжкість яких переважно лягла б на плечі, м'яко кажучи, заможних верств населення (або принаймні сприяла б боротьбі проти шкідливих звичок), влада вирішила збільшити імпортні мита, що в умовах означає одне - влада, як справдешній щипач, залізла в кишеню кожного українця.
Аналогічна ситуація з тарифами на комунальні послуги, податком на нерухомість і поборами з автомобілістів. Замість розробки і впровадження раціонального принципу, існуючого в багатьох країнах (чим менше чогось споживаєш, тим дешевше його вартість), "реформатори" пішли іншим шляхом. Наприклад, за основу для визначення поборів з автомобілістів взяли об'єм двигуна, хоча будь-яка мало-мальськи знайома з автомобільним ринком людина розуміє, що вартість автомобіля визначається далеко не об'ємом його двигуна. І подібних недоречностей у "реформаторських" підходах греблю гати.
Що стосується видатків бюджету, то ситуація ще сумніша. Замість того, щоб знайти та усунути прогалини, через які кошти платників податків перетікають у кишені можновладців і членів їх сімей, "реформатори" вирішили заощадити на соціальній сфері. Таке відчуття, що "реформатори" вирішили побороти бідність шляхом фізичного усунення бідних.
Не витримує критики і так звана "децентралізація", яка, по суті, означає лише одне - передачу на місця відповідальності за підтримання функціонування соціальної сфери, без відповідного фінансового забезпечення. В умовах катастрофічного стану економіки більшості регіонів, це призведе до того, що місцева влада буде приречена економити на соціально-гуманітарній сфері, викликаючи вогонь народного невдоволення на себе і виконуючи роль своєрідного громовідводу для центральної влади "реформаторів".
Підводячи підсумок перших кроків коаліції на складному і тернистому шляху реформ, з жалем доводиться констатувати: політичні мастадонти, які вважають себе сильними світу цього, досі не зрозуміли, що на Майдан українців вивела не нелюбов до "донецьких" і Януковича, і навіть не віра у "світле європейське майбутнє", а категоричне незадоволення соціальними практиками, які існували в Україні і ототожнювалися зі "злочинним режимом", хоча насправді були придумані і функціонували задовго до інавгурації "глави Сім'ї". Будь-які спроби зберегти і поставити собі на службу ці практики - смерті подібні.
Соціальне середовище в Україні змінилося. Панівній еліті доведеться пристосовуватися до змін. Звичайно, якщо вона не хоче повторити долю динозаврів: клімат змінився, а динозаври - ні.
Так що "коаліціантам" пора припиняти гру в "Мафію" - і починати діяти в межах правового поля в інтересах українського суспільства.
Автор фото: Анна Стешенко