Кабінет міністрів, ввівши карантин вихідного дня, "вивів" підприємців на акції протестів. Місцева влада в декількох містах, слідуючи настроям незадоволених громадян, відмовилися виконувати вказівки уряду. А в Раді запропонували Кабміну переглянути це рішення. Про те, наскільки ефективний карантин вихідного дня для стримування пандемії і чи є у влади інші ідеї – в матеріалі РБК-Україна.
Нова хвиля епідемії COVID-19 повернула в більшість країн Європи жорсткий карантин. Коли на початку листопада в Україні почали фіксувати більше десятка тисяч нових хворих на добу, в уряді Дениса Шмигаля також забили тривогу.
Від ще одного локдауну, як навесні, економіка може не відновитись. Натомість влада запропонувала так званий карантин вихідного дня, зачинивши на суботу і неділю майже все, крім продуктових магазинів, АЗС і аптек.
Підприємці, що вийшли на протести в різних містах країни, з цим рішенням не згодні. Вони скаржаться, що зазнають величезних збитків або ж зовсім припинять працювати. Більше за інших постраждають ресторанна і розважальна галузь, які, за різними оцінками, в суботу і неділю отримують 30-40% тижневого обороту.
Влада багатьох міст встала на сторону невдоволених громадян і минулих вихідних відмовилася виконувати рішення центру. Демарш, влаштований Кабміну, підхопили і у Верховній раді.
Керівники всіх фракцій і груп у понеділок зареєстрували проект постанови з рекомендацією до уряду скасувати карантин вихідного дня. Але вчора в залі цю ініціативу підтримали лише 149 народних депутатів. Причому в "Слузі народу" дали тільки 34 голоси.
Як пояснила РБК-Україна заступник голови президентської фракції Євгенія Кравчук, така постанова не має юридичного сенсу, тому що скасування карантину – прерогатива уряду.
"Ми не можемо скасувати рішення Кабміну. Тільки він сам може змінити своє рішення. Але для суспільства це був би хибний сигнал, що вже на наступних вихідних не буде обмежень. А якщо Кабмін не скасовує карантин, то до людей буде приходити поліція зі штрафами та протоколами", – прокоментувала виданню Кравчук.
Її комітет – з питань гуманітарної та інформаційної політики – вже звернувся до Кабміну, щоби він забезпечив для підприємств зі сфери культури, туризму і креативних індустрій компенсацію втрат.
У Кабміні стверджують, що карантин вихідного дня – найоптимальніший варіант, щоби обійтися без нищівного удару по економіці з одного боку. І стримати ривок нових заражень з іншого. В уряді розраховують у такий спосіб загальмувати стрімке зростання і вийти "на плато" в 12 тисяч хворих на добу.
"Якщо говорити про очікування, то за умови дотримання передбачених карантином "вихідного дня" обмежень, нам вдасться зупинити стрімке поширення COVID-19 за рахунок зменшення кількості соціальних контактів. Також це дозволить стримати навантаження на систему охорони здоров'я, адже сьогодні маємо значний ріст хворих на ковід", – сказав РБК-Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Виступаючи перед депутатами у вівторок, прем'єр-міністр Денис Шмигаль послався на дослідження німецького Інституту Роберта Коха, згідно з яким високий ризик передачі інфекції – в закритих приміщеннях під час тривалого особистого контакту і перетині різних соціальних груп.
Але найбільша загроза, за словами Шмигаля – у місцях дозвілля, де найбільше часу люди проводять на вихідних. Це доводять великі заробітки підприємств цієї сфери саме по суботах і неділях. Тоді як карантин вихідного дня дозволяє перерозподілити потоки відвідувачів на будні дні.
Саме тому вирішили знизити контакти людей на вихідних, щоби хоча б частково розірвати ланцюжок поширення вірусу, пояснив нардепам прем'єр.
Акція протесту під стінами Кабміну (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Як стверджують у Кабміні, завдяки новим обмеженням уже на останніх вихідних активність громадян у великих містах (з населенням понад 100 тисяч жителів) в суботу знизилася майже на 19%. А в неділю – на 27%.
У розмові з РБК-Україна лікарі-епідеміологи, інфекціоністи пояснюють: будь-якого іншого способу протистояти коронавірусу, крім карантинних обмежень, у світі немає. Але паралельно вказують на ряд "але".
Лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта каже, що в публікаціях європейських учених, зокрема з Іспанії та Великобританії, йдеться про підвищений ризик заразитися в ресторанах. Але українських даних про це немає, уточнив експерт. До речі, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов в інтерв'ю РБК-Україна казав, що Кабмін виходив з того, що зараження відбувається не стільки в самих ресторанах, скільки на шляху до них.
Курпіта згадав і про досвід Ізраїлю, де влітку пробували організувати карантин вихідного дня, але все одно прийшли до жорстокого локдауну. У Кабміні кажуть, що брали за приклад саме Ізраїль. За словами Віктора Ляшка, такий карантин через три тижні допоміг там знизити захворюваність на 20%.
До карантину вихідного дня також вдавалися і у Франції, нагадав Володимир Курпіта. Але порівняти їхній досвід з українським складно, тому що цей карантин у них був як етап послаблень після жорсткого локдауну.
Вводити карантинні обмеження потрібно на час інкубаційного періоду, тобто на 2-3 тижні, зазначила екс-заступник головного санітарного лікаря Людмила Мухарська. З медичної точки зору такий карантин був би ефективним, додала лікар-епідеміолог.
"Але крім медичного аспекту в цій ситуації є ще соціальна та економічна складові. На сьогодні ця хвороба вже виходить за межі медицини. Тому потрібно шукати компроміс", – пояснила виданню Мухарська.
Вона вважає, що від карантину вихідного дня буде позитивний результат. Адже люди, які збиралися піти в публічні місця, де могли б бути хворі, в суботу і неділю залишилися вдома. А отже – уникнули зараження. Але такий ефект дуже точковий.
"Якщо брати в масштабах усього населення, то значного зниження захворюваності не буде", – уточнила епідеміолог.
У Кабміні очікують, що перший ефект від карантину вихідного дня буде видно в найближчі два тижні. Але якщо він не виправдає себе, доведеться готуватися до більш суворих обмежень, аж до повного локдауну, заявив у вівторок прем'єр-міністр.
"Якщо "карантин вихідного дня", а по суті ми з вами, українці, не буде забезпечувати необхідного зменшення кількості соціальних контактів то, за даними аналітиків РНБО, позначку в 20 тисяч хворих щодня ми можемо перетнути вже через три тижні. Якщо не вживати заходів, то вже через місяць у нас можуть закінчитися місця в лікарнях“, – сказав Шмигаль.
Експерти вважають, що введення карантину вихідного дня не дасть такого ефекту, який би дозволив уникнути локдауну. Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П. Шупика Федір Лапій прогнозує, що, незважаючи на карантин по вихідних, кількість хворих буде зростати. Він допускає, що владі все одно незабаром доведеться вводити жорсткий карантин.
"Навіть якщо подивитися на поведінку мітингувальників: більшість людей у натовпі не використовують масок, носять маски під носом, на підборідді. Є чимало малого і середнього бізнесу, які піклуються про безпеку своїх відвідувачів і клієнтів. Але також є чимало українців, які цим нехтують і взагалі заперечують існування COVID-19", – сказав РБК-Україна Лапій.
Він переконаний: як би не називали і який би не вводили карантин, якщо немає контролю за його виконанням з боку виконавчої влади – ніякі обмеження ні у вихідні, ні в будні не будуть ефективними. Влада має дотримуватися балансу справедливості і законності, а громадяни – бути більш відповідальними, впевнений лікар-інфекціоніст.
"Доведеної ефективності карантину вихідного дня немає. Мені б не хотілося лякати українців. Але найбільш вірогідний сценарій – це погіршення епідемічної ситуації і, як результат, необхідність вводити жорсткий карантин через два-три тижні", – припустив у розмові з виданням Володимир Курпіта.
Природний перебіг епідемію можна зупинити тільки введенням повноцінного карантину, упевнений він. "Приклад Чехії та Бельгії показує, що через два-три тижні у них пішов спад нових заражень", – додав експерт.
За словами Віктора Ляшка, повний локдаун з точки зору протиепідемічних заходів – дійсно найефективніший метод протидії епідемії, адже він повністю розриває ланцюг передачі хвороби. Але для України це найбільш небажаний сценарій.
"За розрахунками Мінфіну і Мінекономіки, його введення в Україні може призвести до краху економіки", – пояснив головний санітарний лікар.
Прем'єр Денис Шмигаль наполягає на ефективності карантину вихідного дня (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, колишній заступник глави МОЗ Павло Ковтонюк вважає, що будь-які часткові обмеження на сьогодні не будуть ефективними в стримуванні пандемії в країні. За словами Ковтонюка, в Румунії, де влада пішла на компромісний варіант карантину, зростання інфікування тільки прискорюється.
Результатом карантину вихідного дня буде неминуче введення більш жорстких обмежень в майбутньому, тільки з ще більшими витратами для економіки, переконаний експерт. Більш жорсткі обмеження потрібні для того, щоби зберегти систему лікарень і медичний персонал в дієздатному стані до закінчення осінньо-зимової хвилі пандемії, уточнив Ковтонюк.
"Наразі лікарняні ліжка швидко заповнюють пацієнти з COVID-19. Кожна третя COVID-лікарня вже критично заповнена хворими. Ситуацію стримує активне додавання нових COVID-ліжок, однак цей ресурс вичерпний і вкрай обмежений", – пояснив він.
Ковтонюк вважає, що зараз потрібно ввести національні обмеження мінімум на місяць або поки не буде чітких індикаторів того, що епідемія зменшила оберти.
"Після цього можна буде повернутися до адаптивної моделі карантину, який пропонувала Київська школа економіки на початку серпня цього року. Обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу і громадян", – зазначив Ковтонюк.
У тих розвинених країнах, де вводили повний або частковий локдаун, влада забезпечували компенсацію втрат підприємців. В Україні ж така система ще з весни "кульгає": вона повністю не покриває збитки від простою бізнесу. А якщо і покриває – то не всім.
І в цьому одна з головних претензій мітингувальників проти карантину вихідного дня. Вони побоюються, що нової хвилі обмежень їхні підприємства не переживуть. Не дарма з опитувань соціологів випливає, що зараз більшість українців набагато більше бояться економічних наслідків від коронавірусу, ніж його самого.