Лобізм: як депутати хочуть його легалізувати

Лобізм - це відстоювання інтересів або чинення тиску на чиновників і законодавців фінансово-промисловими групами, громадськими організаціями або етнічними громадами з метою домогтися прийняття потрібного їм рішення. Поки в Україні "лобізм" юридично не закріплений. Тому він, найчастіше, асоціюється з підкупом або корупцією. Те, що "лобізм" асоціюється з кулуарними домовленостями не дивно, адже lobby в перекладі з англійської означає "коридор" і "кулуари".

Піонери в офіційному закріпленні лобізму - США. У Штатах лобіювання є законним видом діяльності з просування законопроектів, як на федеральному рівні, так і на рівні більшості штатів. Лобісти знаходяться під контролем державних структур і громадських організацій. Лобізмом можуть займатися, як американські, так і іноземні організації. А самі лобісти ділиться на професійних (просувають інтереси тих чи інших професійних груп) і етнічних (в залежності від походження).

В Євросоюзі також розвинений лобізм. У Брюсселі свої представництва мають близько 3000 лобістських організацій, що бажають впливати на політику Європейського Союзу. У Брюсселі працюють три групи лобістів - «галузеві / виробничі асоціації» (представники бізнесу та промисловості), неурядові організації / групи інтересів і регіональні представництва. 90% лобістів у Європарламенті відстоюють інтереси бізнесу, і менше 10% представляють інтереси різних груп громадянського суспільства. Варто зауважити, що при Європарламенті та Єврокомісії не існує єдиного реєстру лобістських організацій. 

У Європейському Союзі, за винятком Німеччини та Великобританії, немає конкретних правил і положень, що регулюють діяльність груп інтересів і їхніх лобістів.

Лобізм в Україні присутній на всіх рівнях прийняття рішень - місцевому, регіональному, державному. Якщо розглядати рівень парламенту часто свої інтереси лобіюють великі фінансово-промислові групи в сферах енергетики, фармацевтики, металургії, спиртової та тютюнової промисловості. Лобіюють свої інтереси і агрохолдинги, власники мереж грального бізнесу тощо. А платою за підтримку чужих інтересів тією чи іншою депутатською групою або фракцією можуть виступати не тільки гроші, але і посади. Найближчим часом лобізм може бути офіційно закріплений в законодавстві. У Верховній Раді зареєстровано одразу два законопроекти про лобізм. Перший (5144) підготували позафракційні депутати з умовної групи УКРОП. Другий (5144-1) - депутати з фракцій БПП, "Самопомочі" та "Батьківщини" на чолі з Мустафою Найємом (БПП).

Депутати пояснюють, що легалізація лобізму, де-юре, призведе до переходу до прозорості політичних процесів, які в абсолютній більшості сьогодні здійснюються кулуарно і яким притаманний тіньовий характер. Так, питання полягає в тому, щоб відкрити інформацію про суми, які витрачаються на прийняття того чи іншого законопроекту, і зробити процес лобіювання прозорим.

Проект закону від УКРОПА пропонує дозволити лобістам пропонувати органам влади приймати нові або скасовувати чинні постанови, закони та інші документи. Крім того лобісти зможуть брати участь в підготовці офіційних документів, зустрічатися з представниками органів державної влади. Причому такі зустрічі повинні бути зафіксовані на диктофон або відеокамеру або оформлені в протокол. Проект БПП, "Самопомочі" та "Батьківщини" пропонує дозволити лобістам роботу тільки на рівні парламенту. Зокрема передбачено, що лобісти зможуть брати участь в розробці законопроектів, над якими працює Верховна Рада і подавати аналітичні матеріали, з приводу вже зареєстрованих законопроектів, зустрічатися з народними депутатами, їхніми помічниками, мати доступ до Верховної Ради і комітетів парламенту. Обидва законопроекти передбачають створення єдиного реєстру лобістів. Але, перший законопроект пропонує, що такий реєстр має вести Мін'юст, а другий - парламент. До реєстру пропонують вносити інформацію про лобістів, договір про надання їх послуг, їх замовника, предмет лобіювання, а також фото і відеоматеріали зустрічей з держслужбовцями.

Депутати пропонують, щоб лобізмом могли займатися як компанії, так і окремі громадяни. Лобізмом не зможуть займатися вищі посадові особи, депутати всіх рівнів, судді, військові, співробітники правоохоронних органів і держслужбовці. Крім того лобісти повинні не мати судимостей і проживати на території України останні 5 років. Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях, теж не зможуть займатися лобізмом.

Якщо лобізм буде легалізований, і, наприклад, представники тютюнової промисловості захочуть пролобіювати зниження ставки акцизу на сигарети, вони повинні будуть звернутися до офіційно зареєстрованого лобіста і домовитися з ним про оплату його послуг. Після чого лобіст буде домовлятися про зустрічі з депутатами, організовувати круглі столи та брати участь у підготовці змін до Податкового кодексу.

Вартість послуг лобістів буде визначати ринок. Сума гонорару буде залежати від того, на якому рівні мають бути ухвалені офіційні документи - загальнонаціональному чи місцевому, і доходу, який отримає замовник після успішного лобіювання його інтересів. Плата за послугу лобіста буде прописана в договорі. Дохід лобіста підлягатиме оподаткуванню. Так, одним із законопроектів пропонується, що оподатковуватиметься дохід лобіста за ставкою 18% від доходу. А саму оплату послуг лобістів законодавці пропонують проводити в безготівковій формі розрахунку. Причому кошти, які отримує лобіст на повинні йти на підкуп чиновників, а на проведення інформаційної кампанії, організацію круглих столів, підготовку аналітичних матеріалів до нормативно-правових актів. Депутати пояснюють, що в разі, якщо мова йде про потенційний багатомільярдний доході замовника, лобіст зможе розраховувати на сотні мільйонів гривень.