ua en ru

Обличчя режиму: чому силовики в Білорусі виявляють жорстокість до протестувальників

Обличчя режиму: чому силовики в Білорусі виявляють жорстокість до протестувальників Точна кількість постраждалих на протестах в Білорусі досі невідома (фото: facebook.com/SputnikPolskaOfficial)
Автор: Олег Черныш

Вже півтора тижня по всій Білорусі тривають масові мітинги противників влади Олександра Лукашенка. Протестувальники звинувачують діючого білоруського президента у фальсифікації результатів виборів. У перші дні проти мітингувальників влада направила як спецназ міліції, так і внутрішні війська. При цьому силовики "відзначилися" невиправданою жорстокістю, особливо стосовно затриманих. З чим пов'язана така поведінка білоруських правоохоронців – в матеріалі РБК-Україна.

Перші протестувальники вийшли на вулиці Мінська увечері в день виборів президента 9 серпня. Суспільне невдоволення підігріло оголошення перших результатів виборів. Попри факти фальсифікацій, ЦВК заявив про беззастережну перемогу Лукашенка над опозиційним кандидатом Світланою Тихановською.

У першу ж ніч протестів були зафіксовані і перші жорсткі затримання мітингувальників. Силові розгони і арешти демонстрантів відбувалися, зокрема, у Мінську, Гомелі та Бресті. Мітингувальники намагалися чинити опір, будували барикади, формували колони і навіть відбивали своїх товаришів у міліції.

Правоохоронці застосовували гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. Затриманих били і звозили до місць утримання ув'язнених. За даними правозахисників, там тортури тривали. Зокрема, до арештантів застосовували як психологічне, так і фізичне насильство. Всього було затримано близько 7000 осіб.

У свою чергу керівники силових органів Білорусі заявляють про травми правоохоронців і провокації мітингувальників. Однак через дев'ять днів протестів саме в лавах демонстрантів є перші жертви. В ході акції протесту в Мінську загинув 34-річний Олександр Тарайковський, а в Гомелі – 25-річний Олександр Вихор. Близько 70 осіб досі вважаються зниклими, хоча МВС заявило, що більшість затриманих на цей час відпустили.

Невиправдана жорстокість

"Білоруські силовики зіпсовані державною ідеологією, що "сонце встає і сідає тільки тому, що країною править Лукашенко", і як тільки він піде, то й сонце перестане вставати над нашою країною. Ці люди насправді переконані в цьому, вони зомбовані цим", – пояснює РБК-Україна мотивацію силовиків білоруський правозахисник Леонід Судаленко з Гомеля.

Зараз він надає юридичну підтримку побитим протестувальникам. За його словами, в Гомелі близько 70 затриманих подали заяву про неправомірні дії ОМОНу. "Били як жінок, так і чоловіків. Навіть застосовували тортури, наприклад, занурювали головою в унітаз і змивали", – додав правозахисник.

При цьому найбільш значні травми протестувальники отримували не під час протистояння, а вже після затримання. Багато з них із ізоляторів відправлялися прямо в лікарні з переломами, травмами голови і величезними синцями на ногах. Їх розповіді про побиття та знущання відверто шокують. Під "роздачу" потрапили і журналісти, у тому числі російські.

Обличчя режиму: чому силовики в Білорусі виявляють жорстокість до протестувальниківВідомо як мінімум про двох загиблих на протестах в Білорусі (фото: facebook.com/SputnikPolskaOfficial)

Жорстокі дії правоохоронців викликали широкий резонанс в білоруському суспільстві. Навіть самі представники силових структур визнають, що "ОМОН перегнув палицю". Так, моніторинг тематичних груп в популярних у Білорусі російських соцмережах "Вконтакте" та "Однокласники" дає зрозуміти, що дії правоохоронців підтримують далеко не всі їхні колеги.

Наприклад, у групі військової частини 3214 (спецназ Внутрішніх військ МВС Білорусі, – ред.) опубліковано заклик адміністраторів групи до товаришів по службі не виконувати злочинні накази влади.

"Мужики, бійці, офіцери, заклик до вас – не виконуйте злочинні накази за гроші, не продавайте свою совість і честь, ви виходите проти свого народу і його вбиваєте, задумайтесь про це!", – сказано в ньому.

Також у цій групі опублікована інформація, що Лукашенко пообіцяв керівникам спецназу по квартирі за розгін мітингувальників. Крім того, в публікації йдеться, що офіцери спецпідрозділів за протидію мітингувальникам отримують по тисячі білоруських рублів (12 500 українських гривень, – ред.) в день, а бійці ОМОНу – 900 (11 250 українських гривень, – ред.) рублів в день.

Правозахисник Судаленко підтверджує РБК-Україна інформацію про заохочення силовиків з боку влади. За його даними, саме про це говорив Лукашенко на зустрічі з особовим складом спецпідрозділів напередодні виборів.

"Я не знаю, що він їм обіцяв: квартири, позачергові звання або путівки в Крим – але ми бачимо по факту, що дуже жорстко діяв ОМОН на місцях", – каже правозахисник.

Засуджують надмірне насильство з боку держави і в групах ветеранів ВДВ у соцмережах. Так, у групі "ВДВ і ССО (Сили спеціальних операцій, – ред.) Білорусі" був опублікований заклик до десантників вийти і підтримати мітингувальників. Крім того, колишній десантник 103-ї бригади з Вітебська, член збірної Білорусі з парашутного спорту Володимир Отомас записав і виклав в соцмережах відеозвернення до військових.

"Наказ, який ви виконуєте, злочинний. Зробіть вибір на користь народу" – говорить він. Десантник підкреслює, що військовослужбовці повинні захищати народ, який мирно відстоює свій вибір і вибір свого майбутнього.

Паралельно в соцмережах пройшов флешмоб колишніх спецназівців і бійців внутрішніх військ. Вони на відео викидали свою форму і нагороди в сміттєві баки. Також ряд силовиків через жорстокість своїх колег під час протестів подали у відставку. У поодиноких випадках міліціонери переходили на бік мітингуючих.

Постів правоохоронців на підтримку Лукашенка у відкритому доступі вкрай мало. Частково це пов'язано з тим, що білоруські мітингувальники активно і ефективно "воюють" із силовиками на просторах Інтернету. Вони створюють Телеграм-канали або сайти, де оперативно викладають персональні дані і посилання на сторінки у соцмережах всіх осіб, задіяних у придушенні протестів.

Це призводить до того, що співробітники силових структур вимушені закривати свої сторінки в соцмережах або видаляти їх, щоб уникнути потоку гнівних коментарів від незадоволених білорусів.

Психологію лояльних до Лукашенка силовиків може ілюструвати пост, розміщений командиром взводу Внутрішніх військ МВС Михайлом Хомичем.

Він повторює озвучену білоруською владою тезу про те, що побиття мирних протестувальників абсолютно "випадкові", а винні в них провокатори серед демонстрантів.

"Треба дати людям зрозуміти, де є правда. Виходячи з яких обставин ми застосовували фізичну силу і спецзасоби", – вважає він. Білоруський ВВ-шник впевнений, що "розумні люди повинні сидіти вдома" і не заважати силовикам "охороняти громадський порядок".

Насильство як інструмент

18 серпня стало відомо, що Олександр Лукашенко роздав силовикам три сотні медалей "За бездоганну службу". Нагороди вони отримали з формулюванням "зразкове виконання службових обов'язків". У список потрапив і заступник командувача внутрішніми військами МВС Білорусії Хазалбек Атабєков. Примітно, що указ про нагородження був підписаний ще 13 серпня, якраз після перших трьох днів жорсткої ескалації на вулицях білоруських міст.

"Ескалація йшла з обох сторін. Коли б'ють своїх хлопців, холоднокровність починає змінювати... По всіх випадках ми будемо розбиратися. Не зараз, а коли все затихне. Я зараз що, повинен деморалізувати міліцію на догоду комусь?", – заявив журналістам глава Міністерства внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв.

Щодо вбивства протестуючого Тарайковського, то глава МВС заявив, що "можливо в нього стріляли силовики з несмертельної зброї". При цьому раніше влада Білорусі стверджували, що активіст сам підірвався на саморобній вибухівці.

Караєв також звинуватив протестувальників в тому, що вони отримують гроші за участь в акціях протесту і свідомо завдають каліцтва силовикам. Його підлеглий, підполковник міліції Юрій Махнач, публічно спростував слова міністра. Його відеозвернення опублікував новинний портал Tut.by.

"Цей виступ виходить особисто від мене, ніхто мене не проплатив, як зараз модно говорити, ніхто не примушував. Це крик душі. З цим миритися не можна, таке ставлення до свого народу неприпустиме", – заявив міліціонер, який працює командиром роти патрульно-постової служби в місті Ліда на заході Білорусі.

Підполковник заявив, що ще за пару місяців до виборів керівництво МВС почало "ідеологічну обробку" особового складу.

"Ідеологія була така: якщо чинна влада програє, то кожного з нас будуть вішати на суках біля дороги. Тому цю владу треба захищати будь-якими засобами і способами", – розповів Махнач.

Він також зазначив, що знає про факти катувань та побиття мирних протестувальників і просто випадкових громадян бійцями ОМОНу і місцевою міліцією в Ліді. Підполковник закликав "зупинити насильство над людьми".

Голова Слідчого комітету Білорусі Іван Носкевич, у свою чергу, вважає, що "організатори заворушень" використовують мітингувальників як своєрідний інструмент досягнення своїх цілей, враховуючи психологію людей і направляючи їх стихійну поведінку в потрібне русло.

"Правоохоронними органами будуть вжиті всі заходи для захисту конституційного ладу", – стверджує головний слідчий. Його відомство відкрило близько двох десятків кримінальних справ за фактами масових заворушень і нанесення травм правоохоронцям і жодного – за фактами побиття та загибелі мітингувальників.

Обличчя режиму: чому силовики в Білорусі виявляють жорстокість до протестувальниківПід "роздачу" силовиків у Білорусі потрапляли і випадкові перехожі (фото: facebook com SputnikPolskaOfficial)

Правозахисник Леонід Судаленко впевнений, що жорстокі дії білоруських силовиків – не їхня ініціатива.

"Це насильство було зі згоди і благословення вищої білоруської влади. Не знаю в яких конкретно коридорах і кабінетах обговорювалися ці питання, але те, що Лукашенко особисто віддав розпорядження жорстко придушувати всі ці протестні акції, у мене сумнівів немає", – говорить він.

Станом на 18 серпня загострення силового протистояння в Білорусі трохи згасло. Недільний мітинг, на якому, за різними підрахунками, було близько 200-300 тисяч протестувальників, показав, що "незграбними" репресіями народні хвилювання зупинити буде важко.

Досвід Євромайдану в Україні підказує, що короткочасна зміна тактики влади вкрай рідко змінює її основну стратегію – придушення волі протестувальників. Все це відбувається на тлі публічно озвученої готовності російського сусіда на своїх багнетах принести "допомогу братньому народу".