Після десяти годин переговорів лідерам країн єврозони вдалося сьогодні рано вранці прийняти на саміті в Брюсселі бюджетну і податкову реформу зони євро. Також був прийнятий новий бюджетний план для єврозони. Про це заявив президент спільноти Херман ван Ромпей, передає радіостанція "Маяк".
Після десяти годин переговорів лідерам країн єврозони вдалося сьогодні рано вранці прийняти на саміті в Брюсселі бюджетну і податкову реформу зони євро. Також був прийнятий новий бюджетний план для єврозони. Про це заявив президент спільноти Херман ван Ромпей, передає радіостанція "Маяк".
Проте саміт не домігся однії з головних цілей - закріпити цю реформу в основоположному Лісабонському договорі Євросоюзу. Причина - особлива позиція Великобританії. Це призвело до нового розколу всередині ЄС.
Президент Франції Ніколя Саркозі звинуватив прем'єра великої Британії Девіда Кемерона в тому, що саміту Євросоюзу не вдалося повним складом ЄС прийняти бюджетну і податкову реформу єврозони. На прес-конференції Саркозі зазначив, що учасники саміту воліли мати угоду у форматі 27-ми країн. Однак це виявилося неможливим через позицію, зайняту британською делегацією, яка висунула неприйнятні умови.
Головним підсумком засідання саміту, яке тривало до раннього ранку, стало затвердження країнами єврозони бюджетної та податкової реформ. Проте в якості плати за підтримку Кемерон зажадав звільнення Великобританії від низки положень, що регулюють фінансовий ринок Євросоюзу, повідомив французький Президент.
Ван Ромпей повідомив сьогодні, що для підписання бюджетного договору до 17 країн зони євро готові приєднатися ще 6 держав співдружності. "За підсумками дискусії в кінці першої сесії ми домовилися про те, що 17 членів єврозони плюс 6 інших (держав) укладуть міжнародний (бюджетно-податковий) договір", - зазначив ван Ромпей.
Нагадаємо, лідери Євросоюзу вчора не змогли домовитися про проведення реформ в ЄС. Очікується, що делегати зроблять нову спробу знайти консенсус, але вже в рамках 17 країн єврозони і інших учасників союзу, які побажають до них приєднатися.
Мова йде про створенні нових фіскальних правил на національному рівні, при цьому всі ці кроки повинні привести до нормалізації ситуації всередині єврозони. Передбачається, що керівництво країн повинне взяти на себе зобов'язання стверджувати тільки збалансовані бюджети.
Уточнюється, що під визначення "збалансований" в даному випадку потрапляє бюджет з річним структурним дефіцитом не більше 0,5% від номінального ВВП. Поряд з цим допускається, що країни з державним боргом менше 60% від ВВП можуть незначно перевищувати зазначену позначку. Поки не уточнюється, що саме стало причиною незгоди британської сторони.
Крім того, в ході проведених попередніх неформальних дискусій представники Німеччини в черговий раз відкинули низку антикризових заходів, включаючи випуск облігацій єврозони і присвоєння Європейського стабілізаційного механізму (European Stability Mechanism, ESM) банківського статусу.
Разом з тим джерела повідомили, що позитивним підсумком роботи голів ЄС стало визначення максимального розміру європейського стабілізаційного механізму. Його обсяг не буде перевищувати 500 млрд євро. Уточнюється, що ця сума може бути переглянута до липня наступного року, коли зазначений механізм почне працювати.
Лідери також прийшли до угоди про надання спільних кредитів з Міжнародним валютним фондом. Вирішено, що їх сукупний обсяг не буде перевищувати 200 млрд євро. Ефект від цього заходу дозволить зміцнити потенціал МВФ в боротьбі з наслідками боргової кризи єврозони.
Зазначимо, вчора глава Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі спростував повідомлення про те, що після саміту фінансовий регулятор істотно збільшить обсяг купівлі держоблігацій і дозволить єврозоні і кредитувати МВФ з тим, щоб він міг боротися з борговою кризою в блоці. Також ЄЦБ вчора знизив облікову ставку до 1,0%.
Драгі сказав, що, згідно з новим прогнозами, скорочення ВВП єврозони може досягти наступного року 0,4 %, хоча економіка може також і вирости на 1,0 %. Однак він підірвав надії на те, що центробанк серйозно підвищить розмір програми викупу облігацій, і сказав, що рішення про скорочення ставки не було одноголосним. "Прогноз залишається об'єктом високої невизначеності і схильний до знижувальних ризиків", - сказав Драгі на прес-конференції.
Також Драгі оголосив про додаткові заходи забезпечення фінансового сектора ліквідністю. Зокрема, вирішив провести два тендери з надання банкам кредитів терміном на 3 роки. В даний час максимальний термін кредитів ЄЦБ становить 13 місяців.
Нагадаємо, представники Німеччини і Франції приїхали на брюссельський саміт з ідеєю підписання нового договору ЄС, вважаючи, що нові правила повинні отримати формальне закріплення в договорі. Їх підтримують і США. У першу чергу, мова йде про введення більш суворих правил контролю за станом бюджету і покарання в разі виникнення неприпустимого дефіциту.
У свою чергу Херман Ван Ромпей раніше запропонував свій план порятунку єврозони. За його словами, зміна договору ЄС для виходу єврозони з кризи може і не знадобитися, так як "жорсткі кроки для полегшення боргового тягаря єврозони можуть бути зроблені і без цього".
План ван Ромпея включає наступні пропозиції:
Дефіцит бюджету кожної країни, що входить до єврозони не повинен перевищувати 3% ВВП, а розмір боргу - 60% ВВП;
"Золоте правило", що гарантує збалансований бюджет в середньостроковій перспективі, має бути закріплене в національних законодавствах;
Фонду допомоги країнам єврозони необхідно надати банківську ліцензію, яка дозволяє брати в борг безпосередньо у ЄЦБ;
Європейська комісія повинна мати право автоматично вводити жорсткі заходи економії в країнах, що перебувають у кризі.
Проте ван Ромпей визнає, що більш довгострокові плани в кінцевому підсумку можуть вимагати зміни договорів ЄС. На його думку, такі заходи можуть привести до того, що деякі країни, наприклад, Великобританія, яка не входить в єврозону, можуть в результаті опинитися в більшій ізоляції.
Раніше британський прем'єр-міністр Девід Кемерон заявив, що не підпише вдосконалену версію договору ЄС, покликану вирішити кризу єврозони, якщо там не буде гарантій захисту британських інтересів. За його словами, захисту потребують як єдиний ринок, так і фінансовий сектор Великобританії.
Проведення структурних реформ має стати частиною стратегії виходу Євросоюзу з кризи. Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу спрямовані на стимулювання економічного зростання регіону і торкаються сфер, у тому числі сектор послуг, енергетичний сектор і ринок інтелектуальної власності. Ініціативи ЄС передбачають реформування системи оподаткування та виплати соціальних допомог з тим, щоб вони сприяли росту зайнятості населення. Реформи внутрішнього ринку передбачають також реформування ринку праці та пенсійної системи, інвестування в знання та інновації, а також спрощення регуляторного законодавства, що, на думку експертів Єврокомісії, має сприяти зростанню бізнесу.