Усі члени Євросоюзу, окрім Великобританії та Чехії (25 з 27 країн), на саміті в Брюсселі схвалили проект податково-бюджетного угоди, що передбачає посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів та обсягами державного боргу, передає Reuters з посиланням на неназване джерело в дипломатичних колах. Угода вступить в силу 1 січня 2013 р. Необхідно, щоб до цього моменту її ратифікували як мінімум 12 країн ЄС.
Усі члени Євросоюзу, окрім Великобританії та Чехії (25 з 27 країн), на саміті в Брюсселі схвалили проект податково-бюджетного угоди, що передбачає посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів та обсягами державного боргу, передає Reuters з посиланням на неназване джерело в дипломатичних колах. Угода вступить в силу 1 січня 2013 р. Необхідно, щоб до цього моменту її ратифікували як мінімум 12 країн ЄС.
Повідомляється, що європейським лідерам вдалося досягти консенсусу щодо спірного питання проведення регулярних самітів ЄС. Раніше Польща і ряд інших країн Східної Європи попередили, що проголосують проти нової бюджетно-податкової угоди, якщо країнам, що не входять в єврозону, не буде надане право брати участь у регулярних зустрічах лідерів ЄС.
У підсумку було вирішено щорічно проводити по дві обов'язкових зустрічі лідерів єврозони, а також ще один саміт, відкритий для всіх країн - учасниць ЄС.
Проект нового союзу бюджетної стабільності був розроблений на саміті ЄС 9 грудня 2011 р. Угода передбачає введення санкцій проти країн, де дефіцит бюджету буде перевищувати 3%, і визначає первинний дефіцит на рівні 0,5%.
Також договір передбачає юридичну відповідальність європейських держав за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, що буде відображено на законодавчому рівні через поправки до чинних європейських конвенцій.
За підсумками саміту прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон відмовився підписувати договір про створення Бюджетно-податкового союзу, до якого Великобританія в результаті не увійшла. Це рішення прем'єр-міністра викликало ряд суперечностей у правлячій коаліції Консервативної та Ліберально-демократичної партій.
Після саміту, на якому було вирішено вводити нові заходи і вносити поправки до законодавства, президент Європейської ради Херман ван Ромпей заявляв, що всі етапи роботи над бюджетним пактом можуть бути завершені в березні 2012 р.
Пізніше в спільній заяві Президент Франції Ніколя Саркозі і канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначили, що бюджетний пакт має бути підписаний до 1 березня 2012 р.
Також в Брюсселі домовилися про запуск постійно діючого Європейського стабілізаційного механізму (ESM) в липні 2012 р. Відповідний договір буде підписаний найближчими днями, передає Reuters з посиланням на неназвані офіційні джерела.
Нині фінансова допомога таким країнам, як Ірландія та Португалія, виділяється через тимчасовий антикризовий фонд - Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF), кредитоспроможність якого складає 440 млрд євро.
Раніше передбачалося, що до середини 2013 р. ESM буде існувати паралельно чинному EFSF, проте Німеччина наполягла на якнайшвидшому скасуванні EFSF та запуску більш стабільного постійного фонду.
Передбачувані ресурси ESM складуть 500 млрд євро, хоча деякі європейські політики вважають, що цього буде недостатньо для того, щоб захистити від кризи більші економіки єврозони - іспанську та італійську.
Крім прийнятих рішень, європейські лідери на саміті в Брюсселі випустили заяву про необхідність стимулювання зайнятості та економічного зростання. На думку учасників саміту, для подолання кризи недостатньо одних лише заходів податково-бюджетної консолідації. Необхідно також проводити реформи ринку праці і заохочувати інвестиції.
"Відновити зростання і зайнятість можливо при поєднанні податково-бюджетних заходів, повноцінної макроекономічної політики, залучення інвестицій і створення нових робочих місць", - йдеться в заяві. У документі особливо підкреслюється гостра необхідність забезпечити роботою молодь. Так, наприклад, 49,6% молодого працездатного населення Іспанії не можуть знайти роботу і живуть на допомогу. У Греції і Словаччині цей показник становить 46,6% і 35% відповідно.
Згідно із заявою, економічне зростання перебуває в прямій залежності від зайнятості, тому необхідно робити упор на створення робочих місць, особливо в наукоємних галузях, пов'язаних з передовими напрямками економіки. За допомогою нових освітніх програм, створення центрів перепідготовки кадрів та ін. європейські лідери мають намір вирішити проблему 23 млн безробітних в ЄС.
Крім того, планується приділити особливу увагу розвитку малого та середнього бізнесу, а також підвищенню темпів зростання єдиного ринку товарів і послуг.
На підставі сформульованих в заяві цілей кожна країна ЄС повинна підготувати план реформ.