ru ua

Легітимність Путіна: як Верховна Рада не визнала вибори в окупованому Криму

Легітимність Путіна: як Верховна Рада не визнала вибори в окупованому Криму Нардепи пропонували визнати нелегітимними вибори президента РФ в цілому (Фото: kremlin.ru)

22 березня Верховна Рада підтримала проект постанови про невизнання виборів президента РФ в окупованих Криму і Севастополі. "За" проголосували 255 парламентаріїв.

22 березня Верховна Рада визнала нелегітимними вибори президента РФ в окупованому Криму. Таке ж рішення раніше прийняли США та країни Євросоюзу. В український парламент також надходила ініціатива депутатів "Народного Фронту" не визнавати президентські вибори в Росії легітимними в цілому. Однак цей проект постанови на голосування не виносився. Яке рішення вважали б правильним народні депутати, і чого чекати від Росії після виборів – у матеріалі РБК-Україна.

В тому, що Володимир Путін, який править Росією вже 18 років, буде переобраний, практично ніхто не сумнівався. Так і вийшло - майже 76% виборців проголосували за чинного президента. Таким чином, Путін буде президентом Росії ще 6 років. Згідно з чинним російським законодавством, на наступних президентських виборах він вже не зможе балотуватися. Якщо, звичайно, не змінить законодавство.

Президентські вибори проходили і в окупованому Росією Криму, незважаючи на заяви України і світової спільноти про їх нелегітимність. До речі, день виборів – 18 березня – збігся з датою анексії. Як заявляла Кримська правозахисна група, жителів півострова примушували забезпечити явку на виборах, погрожуючи звільненнями з роботи. За інформацією анонімних джерел організації, кримських бюджетників, керівників великих підприємств, студентів і батьків школярів зобов'язали звітувати про участь у "виборах Путіна".

За інформацією голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата фракції БПП Рефата Чубарова, кримські татари масово проігнорували вибори. Кримський адвокат Еміль Курбедінов на своїй сторінці в Facebook повідомив про звільнення кількох кримських татар з цих мотивів.

Ще перед голосуванням на Заході попереджали, що вибори в анексованому Криму не будуть визнані. Президент України Петро Порошенко також раніше закликав міжнародних партнерів не допустити своїх громадян до міжнародного спостереження за виборами на півострові. Після того, як голосування в Криму все ж таки відбулося, країни ЄС і США підтвердили, що не визнають вибори на півострові, оскільки вважають його українським. До такого рішення приєдналися Канада, Норвегія і Японія.

22 березня Верховна Рада підтримала проект постанови про невизнання виборів президента РФ в окупованих Криму і Севастополі. "За" проголосували 255 парламентаріїв.

Раніше на розгляд профільного комітету був направлений проект альтернативної постанови авторства депутатів "Народного фронту" - голови фракції Максима Бурбака та Георгія Логвинського. Нардепи пропонували визнати нелегітимними вибори президента РФ в цілому, і відповідно не визнавати легітимною особу, обрану на цю посаду. Однак 22 березня ця постанова не була винесена на голосування.

Як зазначив у коментарі "РБК-Україна" народний депутат Ігор Лапін ("Народний фронт") за даною ініціативою ще не було рішення комітету, і тому вона не була внесена до зали парламенту. Але, за словами Лапіна, фракція НФ має принципову позицію – нардепи вважають на виборах президента Росії були порушені всі демократичні норми. Таким чином, їх можна вважати нелегітимними.

Ще один нардеп від "Народного фронту" Андрій Тетерук підтвердив, що ініціатива про невизнання виборів в РФ нелегітимними, є позицією фракції. Як розповів Тетерук, фракція виставила відповідний проект постанови на обговорення. "Для того, щоб була необхідна кількість голосів, комітет закордонних справ доопрацював її до такого стану, за який голосуватимуть інші політичні сили, і, власне, за це ми проголосували", - розповів Тетерук.

Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко у коментарі "РБК-Україна" нагадала, що парламент ще 1 березня проголосував за звернення до міжнародного співтовариства визнати вибори президента РФ незаконними на території окупованого Криму. За словами Гопко, прийнята 22 березня постанова, була продовженням цієї лінії. До того ж, Ганна Гопко відзначила позицію МЗС України, яке підтримало рішення про невизнання виборів саме на території Криму. "Ми все одно змушені в інтересах людей, для захисту наших національних інтересів продовжувати якусь комунікацію. Ми не можемо сказати, що Росії немає, Путіна не існує. Тому ця постанова якраз те, що відповідає нашим інтересам для того, щоб їх надалі захищати", - заявила Гопко.

"Насправді, наскільки я розумію, в міжнародному законодавстві немає такого чіткого критерію, коли можна визнавати вибори в цілому легітимними, а коли ні", - говорить член фракції "Батьківщина" Ігор Луценко. Однак нардеп зазначив, що голосував би за невизнання російських виборів, оскільки там були великі приписки і фальсифікації. "Я вважаю, що тут Україна якраз має зайняти атакуючу позицію", - підкреслив Луценко.

Позафракційний Дмитро Добродомов вважає неправильною позицію щодо невизнання в цілому виборів президента Росії. "Правильна позиція – це підтримати рішення, і ми його підтримали, - про невизнання виборів у Криму. Тому що в Криму має обиратися український президент", - зазначив Добродомов в коментарі виданню.

Нардеп Олексій Мушак (БПП) проголосував за визнання незаконними виборів в Криму, але проти ініціативи визнання виборів нелегітимними по всій Росії. Нардеп наголошує, що, якщо б вибори не проходили на анексованому півострові, Путін все одно став би президентом. А тому, немає сенсу визнавати його нелегітимним. По-друге, за словами Мушака, так не говорить ніхто з наших західних партнерів, з якими ми повинні йти єдиним фронтом. "Але говорити, що він нелегітимний президент Росії – я вважаю, що це неправильно. Тому що проста базова арифметика не сходиться", – пояснює Мушак.

Член фракції "Самопоміч" Олена Сотник не бачила постанови "Народного фронту", але не виключила можливості проголосувати "за" у разі обґрунтованості та розуміння наслідків такого рішення.

Варто відзначити, що вибори президента РФ проходили на тлі відразу декількох міжнародних скандалів. Так 1 березня Путін виступив з посланням Федеральним зборам. Зокрема, він розповів про новітнє російське озброєння "практично необмеженої дальності". "Це просто фантастика", – охарактеризував російський президент зброю. Він продемонстрував відео з російськими розробками і повідомив, що це "далеко не останні досягнення".

А після цього в Британії відбулося отруєння колишнього подвійного агента, російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки. У 2006 році його засудили за державну зраду та шпигунство на користь Лондона. Пізніше його передали Лондону в рамках обміну шпигунами, і з 2010 року Скрипаль проживає в британському Солсбері. Як з'ясувало слідство, Скрипаль і його дочка були отруєні нервово-паралітичною бойовою речовиною "Новачок", яку розробили в СРСР і його формулу не розсекречували. Таким чином, міжнародне співтовариство практично прямо називає Росію винною в атаці у Солсбері. РФ, у свою чергу, всі звинувачення відкидає. Лондон вислав з країни 23-х російських дипломатів. Росія відповіла аналогічним кроком.

Міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон заявив, що отруєння Скрипалів може бути пов'язано з виборами президента РФ. За словами Джонсона, недемократичні політики роблять так для того, щоб створити в уяві населення образ ворога.

Народний депутат Андрій Тетерук ("Народний фронт") не бачить натяків на те, що Путін буде міняти позицію після виборів. "Проводити демократичне вдосконалення російського суспільства – це не про них", - говорить Тетерук. Однак нардеп вважає, що покарання дій Росії неминуче. "Позиція Великобританії, Сполучених Штатів, країн Європи, України свідчить про те, що ми готові давати їм відсіч, притягати їх до відповідальності і робити неможливим сприйняття Путіна як політика", - каже Тетерук і заявляє, що Україна готує позови в міжнародні суди з метою покарати винних за злочини проти держави.