Лана Зеркаль: Ще одна відстрочка введення ЗВТ з ЄС не допускається жодною зі сторін
Л. Зеркаль
Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про блокування Росією консультацій з Україною за угодою про асоціацію з ЄС, про нові перешкоди для введення безвізового режиму між Україною та ЄС, про можливість проведення міжнародної конференції з підтримки України, а також про те, чому Росію поки ніяк не можна притягнути до відповідальності в міжнародних судах за агресію.
РБК-Україна: Лано Володимирівно, як проходить в Україні процес імплементації угоди про асоціацію з ЄС?
Лана Зеркаль: Угода фактично розпочала своє життя вже в листопаді 2014 р., і з того часу в Україні реалізуються і готуються плани імплементації законодавчих актів Європейського союзу. Цим питанням активно займається офіс європейської інтеграції, який був створений в секретаріаті Кабміну. Вони готують імплементаційні плани, моніторять хід їх реалізації.
Що стосується розділів угоди, які вступили в силу з листопада, то співробітництво розвивається досить швидко - вже на квітень 2015 р. заплановано перше засідання підкомітету комітету з питань асоціації. Це буде підкомітет з питань енергетики. І взагалі, діалог з Європейським союзом у сфері енергетики є дуже активним, враховуючи зацікавленість як ЄС, так і України в диверсифікації і відхід від залежності від постачання енергоносіїв з Росії.
Маю сказати, що по енергетиці та торгівлі у нас йде живий процес. Він навіть не залежить від того, що фактично відкладено початок реалізації розділу, який пов'язаний із створенням зони вільної торгівлі. Завдяки тому, що ЄС застосував односторонні торговельні преференції для України, у нас немає відчуття, що якась частина угоди не працює.
Звичайно, нам багато ще треба зробити, але законодавчі основи вже створені. У минулому році Верховна Рада прийняла основоположні закони, пов'язані зі стандартизацією. У цьому році, нарешті, був прийнятий закон, якого довго чекали - про технічні регламенти. Крім того, були внесені всі необхідні зміни для того, щоб створити нову законодавчу основу в сфері санітарії та ветеринарії.
Тобто процес рухається, можливо, не так швидко, як ми би хотіли, але все ж навіть прогрес, якого ми досягли за останні два місяці, був дуже позитивно сприйнятий європейською стороною. Навіть єврокомісар Хан під час свого візиту минулого тижня підкреслював, що вони вражені тими успіхами, яких ми змогли досягти за останні два місяці в законодавчій площині.
Зараз ми створюємо законодавчі основи. Але створити законодавчу базу ще не означає виконати всі умови. Це тільки перший крок. Найскладніше буде забезпечити імплементацію цього законодавства, встановити відповідний адміністративний рівень контролю, налагодити роботу інститутів, які відповідають за впровадження законодавства. Тобто тут ще будуть питання, пов'язані з людським чинником і з обмеженістю фінансування. Тому ми розуміємо, що це тільки перші кроки, які нам вдаються, а потім у нас ще є питання, які треба буде вирішувати вже в процесі.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація з введенням біометричних паспортів в Україні? Чи отримали вони схвалення з боку ЄС? Адже раніше була інформація, що в посольствах країн ЄС їх не приймають.
Лана Зеркаль: Минулого тижня в Києві працювала місія Європейського союзу, основним завданням якої була перевірка стану запровадження біометричних паспортів і на сьогодні є необхідним отримання позитивного відгуку від них. Поки попередня інформація, яку ми від них отримали, дуже позитивна - вони задоволені тим, як відбувається процес видачі біометричних паспортів та вони практично в захваті від їх захищеності.
Посольства країн ЄС вже почали ставити шенгенські візи у біометричні паспорти, і ми навіть маємо дуже позитивний відгук від наших польських колег, які сказали, що у них немає жодних зауважень до наших біометричних паспортів, і вони вважають, що документи цілком захищені і можуть використовуватися далі. Звичайно, ще є питання, пов'язані з тим, що деякі країни-члени ЄС не довели до своїх правоохоронних органів, зокрема прикордонників, нові зразки українських паспортів. Але у нас такі питання деколи виникають навіть з дипломатичними паспортами, коли у наших колег при прильоті, наприклад у Нідерланди, вимагали візу, незважаючи на те, що дипломатичні паспорти не потребують додаткового прославлення візи. Це вже людський фактор, від якого ми ніяк не зможемо відійти, таке трапляється.
РБК-Україна: Чи йдуть зараз консультації між Україною і Росією щодо імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС?
Лана Зеркаль: Згідно з трьохсторонньою угодою, досягнутою у вересні минулого року в Брюсселі, дійсно сторони домовилися, що ми будемо продовжувати консультації з тим, щоб уникнути непорозуміння і зняти всі можливі проблемні питання, пов'язані з торгівлею між сторонами.
Водночас європейська сторона наприкінці минулого року запропонувала проведення консультацій і отримала відповідь від російської сторони щодо їх незацікавленості в проведенні таких консультацій, і це було цілком зрозуміло, оскільки претензії Російської Федерації мають більше політичний характер, ніж технічний. Технічні аспекти їх не цікавлять.
Ми пропонували російським колегам розглянути можливість укладення будь-яких спеціальних протоколів, які б зняли технічні бар'єри в торгівлі, але це не є предметом зацікавленості російської сторони. Тому я не думаю, що консультації будуть відбуватися, враховуючи всі інші процеси у відносинах між Україною і Росією і ту ситуацію, в якій ми зараз зосереджуємо увагу на виконанні мінських домовленостей і продовження діалогу в "нормандському форматі".
РБК-Україна: Чи допускаєте Ви внесення зміни до УА з ЄС на вимогу Росії?
Лана Зеркаль: Про перегляд угоди не може бути й мови у будь-якому випадку.
РБК-Україна: Чи допускаєте Ви ще одну відстрочку введення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС?
Лана Зеркаль: Зараз така відстрочка не допускається жодною зі сторін. Це була така послуга для нас з боку ЄС, незважаючи на ту складну ситуацію, в якій ми опинилися і, звичайно, що нам цей рік був необхідним для того, щоб створити всі передумови для запровадження зони вільної торгівлі. Я думаю, всім зрозуміло, що це було зроблено як велика поступка, і намагатися отримати таку поступку другий раз буде вже неможливо. Тому ми навіть не ставимо питання.
Зараз мова може йти тільки про актуалізацію певних актів, які є в додатках, про проведення тих чи інших додаткових консультацій з ЄС щодо можливості перегляду певних позицій, пов'язаних з квотуванням нашого експорту, але не більше.
Ми намагатимемося виконати максимальний обсяг роботи, і я думаю, що мої колеги в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі приділяють велику увагу тому, щоб підготуватися до запровадження зони вільної торгівлі і забезпечити її найбільш ефективне функціонування. Але для нас також існує дуже багато політичних ризиків, від яких ми не застраховані.
РБК-Україна: Які шанси України отримати безвізовий режим з ЄС в цьому році?
Лана Зеркаль: Є дуже багато спекуляцій з цього приводу. Зараз ми працюємо над тим, щоб Європейська комісія рекомендувала Раді ЄС прийняти рішення щодо запровадження безвізового режиму для громадян України і щоб ця рекомендація була перед Ризьким самітом.
Разом з тим, враховуючи ситуацію, яка пов'язана з останніми терористичними актами в ЄС безпосередньо, у них не найкраща внутрішня ситуація, і вона пов'язана передусім з імміграційними ризиками. Зараз ми підпадаємо під категорію країн з підвищеним імміграційним ризиком, в тому числі і враховуючи кількість тимчасово переселених громадян. І це, звичайно, дуже турбує громадян ЄС і створює для політиків додаткові ризики у прийнятті позитивного рішення щодо України.
Водночас всі наші дипломатичні установи і всі наші дипломати за кордоном, в тому числі в ЄС, безпосередньо працюють над тим, щоб пояснювати в країнах перебування, що ми контролюємо ситуацію, що не буде такої ситуації, при якій всі люди отримають біометричні паспорти і зможуть подорожувати без віз, відразу хлинуть в країни ЄС і там ситуація з імміграцією погіршиться. Але це, звичайно, питання діалогу і постійного контакту з нашими європейськими партнерами. Це також питання налагодження всередині України контролю за тимчасово переміщеними особами: ведення реєстру, забезпечення яких противаг і механізмів стримування для того, щоб вони не були в зоні підвищеного ризику.
РБК-Україна: А чи може взагалі бути введений безвізовий режим при війні на Донбасі?
Лана Зеркаль: Проблема не в бойових діях. Проблема в кількості тимчасових переселенців. Коли це вже більше мільйона осіб, то згідно з усіма нормативами ООН, це вже гуманітарна катастрофа. Адже фактично контролювати переміщених осіб навіть всередині держави стає проблематично, не кажучи вже про те, що треба стримувати ці потоки, щоб вони не пішли в сусідні країни - саме це створює міграційні ризики, а не сам конфлікт.
РБК-Україна: Чи введе Україна візовий режим з Росією?
Лана Зеркаль: Це питання більш політичне, і політики дуже люблять спекулювати на ньому. Водночас воно має дуже соціальне забарвлення. Навіть введення Україною поїздок за закордонними паспортами для росіян було як зворотна реакція на те ж саме регулювання, введене Російською Федерацією.
Звичайно, люди стають більш обмеженими в можливості контактів зі своїми родичами. Водночас неможливо сказати, що цієї ситуації не буде, оскільки візовий режим побудований на принципах взаємності. І, звичайно, що його введення з нашого боку призведе до зворотного введення з боку Російської Федерації. І навпаки. З соціальної точки зору тут треба бути дуже виваженими.
РБК-Україна: 9 лютого в Україні побувала місія ЄС для перевірки виконання Україною програми другій стадії лібералізації візового режиму. Які результати?
Лана Зеркаль: В нас цей процес відбувається постійно, постійно у нас працюють якісь групи експертів, які оцінюють прогрес у тій чи іншій сфері. 9 лютого тут працювала група експертів, яка оцінювала питання контролю за захистом персональних даних. Робота групи була дуже успішною, вони були дуже задоволені тим станом контролю, який існує в Україні. Дуже добре відпрацювали органи державної влади. І треба подякувати окремо офісу омбудсмена, тому що відгуки, які ми отримали від експертів, є дуже позитивними. Я думаю, що у нас буде висока оцінка в цьому напрямку. Це не остання місія - у нас буде ще дві місії, пов'язані з оцінкою роботи правоохоронних органів, а також питання запобігання та боротьби з корупцією.
РБК-Україна: Коли може відбутися обіцяна донорська конференція?
Лана Зеркаль: Конференція вже не називається донорською, вона називається конференцією з підтримки України.
Це залежить від основних бенефіціарів, тобто від українців, наскільки ми будемо підготовлені і що ми хочемо представити. Зараз іде узгодження позицій щодо остаточного формату конференції та щодо того, які документи і які плани будуть представлені на ній.
Один з документів, який ми пропонуємо на конференції і який зараз хоче представити уряд, - це звіт за перші 100 днів роботи нового уряду і плани щодо реформ на майбутнє.
Водночас зараз існує кілька бачень того, як повинна проходити ця конференція. Я думаю, що вже найближчим часом все це якось узгодиться, і ми вийдемо на якесь спільне бачення всередині України формату цієї конференції.
РБК-Україна: Які шанси в української влади добитися в міжнародних судах притягнення Росії до відповідальності за події в Криму і на Донбасі? Яких успіхів вже вдалося досягнути МЗС у цьому напрямку? І які прогнози?
Лана Зеркаль: Міністерство юстиції вже подало три позови до Європейського суду з прав людини. Більшість з цих позовів стосуються питання Криму і дітей.
Я вже неодноразово говорила про те, що фактично міжнародне право - це ще дитя, яке тільки розвивається. Воно не є таким розвинутим, як цивільне, господарське або, наприклад, кримінальне право. Тому сказати, що є універсальні механізми притягнення держави до відповідальності, досить важко.
Водночас відповідальність країни-агресора чітко зафіксована в статутних документах ООН. Проблема полягає в тому, що Росія є країною-засновницею, і вона є постійним членом Ради безпеки ООН. Саме тому і міністр закордонних справ України на слуханнях у Раді безпеки ООН говорив про те, що фактично ця криза відкрила всю безпорадність системи міжнародного права, системи ООН. Взагалі, світова система безпеки потребує перегляду, враховуючи виклики, які зараз спостерігаються.
Що стосується можливості притягнення Росії до відповідальності, то вона дійсно існує. Але для того, щоб зуміти це зробити, треба докласти дуже багато зусиль. Ми зараз співпрацюємо з різними міжнародними організаціями з приводу збору доказів, формування файлу, оскільки цей процес є тривалим і неможливо залучити агресора до відповідальності, коли в нас фактично стадія агресії. Все це робиться вже постфактум, після завершення агресії, коли є мирний процес і тоді вже відбуваються певні заходи, пов'язані з компенсацією втрат за цю агресію.
Що стосується решти, то ми працюємо над питаннями можливості розгляду Міжнародним судом ООН позовів щодо Росії, пов'язаних з невідповідним виконанням конвенцій, відповідно до яких Росія визнала юрисдикцію Міжнародного суду ООН, а таких дуже небагато. Також ми співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом. Ви знаєте, що Україна скористалася статтею 12 про визнання компетенції Міжнародного кримінального суду по подіях на Майдані, а нещодавно Верховна Рада прийняла ще одну додаткову заяву щодо подій, які відбуваються у Донецькій і Луганській областях.
Розмовляла Юлія Молочко
