Крістін Лагард провела дебютну прес-конференцію в якості глави Міжнародного валютного фонду (МВФ), на якій розповіла про пріоритети фонду та пообіцяла, що організація буде змінюватися відповідно до "тектонічних зсувів" у світовій економіці.
Крістін Лагард провела дебютну прес-конференцію в якості глави Міжнародного валютного фонду (МВФ), на якій розповіла про пріоритети фонду та пообіцяла, що організація буде змінюватися відповідно до "тектонічних зсувів" у світовій економіці, передає РБК.
Лагард повідомила, що пріоритетом МВФ зараз є вирішення проблеми суверенних боргів, які не обмежується Грецією і єврозоною. "Ми спостерігаємо такий пострецесійний розвиток світової економіки, який не можна назвати стійким. З одного боку, перед нами стоять питання суверенних боргів, які охоплюють всі розвинені економіки - від США до Японії, але з явним фокусом на єврозоні та, особливо, на Греції. З іншого боку, якщо ми подивимося на ринки, що розвиваються, в деяких країнах назрів ризик перегрівання економіки, а також зберігаються інфляційні ризики ", - сказала Лагард.
Нова керівниця МВФ також пообіцяла продовжити реформування фонду з тим, щоб задовольнити потреби країн у більш вагомому представництві в МВФ. "Світ продовжує змінюватися на наших очах, і ці тектонічні зрушення повинні бути відображені в структурі управління фонду", - зазначила Лагард.
Лагард, колишній міністр фінансів Франції, була обрана на пост директора-розпорядника МВФ 28 червня 2011р. і напередодні приступила до нової роботи. Вона стала першою в історії жінкою, яка очолила МВФ.
55-річна Лагард призначена головою фонду на п'ятирічний термін. Вибори нового керівника фонду знадобилися після того, як у травні 2011р. колишній керуючий МВФ Домінік Стросс-Кан був звинувачений у спробі зґвалтування покоївки нью-йоркського готелю і пішов у відставку у зв'язку з кримінальним переслідуванням.
Як підкреслюють спостерігачі, Лагард очолила МВФ в той момент, коли фонд активно бере участь у вирішенні боргових проблем Греції і єврозони в цілому. Француженка добре обізнана про ці проблеми, оскільки займалася ними на посту міністра фінансів своєї країни. Проте тепер їй належить виступати від імені міжнародної організації, яка формально представляє 187 країн і останнім часом активно критикується за несправедливий "перекіс" на користь розвинених західних держав.
Нагадаємо, криза суверенного ринку продовжується в зоні євро вже півтора року. Вона почалася з Греції в грудні 2009 р, втягнувши у свою орбіту Ірландію, Португалію та Іспанію. Проблемні моменти цих країн носять наступний характер.
Для Португалії - дефіцит бюджету становить 9,3% ВВП, що втричі вище норм ЄС. В Ірландії дефіцит бюджету 12% ВВП. У самому скрутному становищі опинилася Греція: її держборг - 300 млрд євро - перевищує розмір економіки країни, бюджетний дефіцит підходить до 13% ВВП. Іспанія б'є рекорди з безробіття: на біржі праці стоять майже 19% іспанців, а це в два рази вище середньоєвропейського показника.