Тютюнові виробники входять до ТОП-10 найбільших платників податків України. Однак, як й по іншим легальним бізнесам, на дохід тютюнників з кожним роком все більше "б'є" наявність значного тіньового ринку. РБК-Україна розбиралася, як сьогодні працює ринок тютюну, чи вплинув на доходи компаній карантин, чому обсяг нелегальної продукції з кожним роком зростає і як держава може допомогти вивести контрабанду з тіні.
Український тютюновий ринок, умовно кажучи, можна розділити на два сегменти - легальний і нелегальний.
Легальний ринок формують чотири категорії гравців: виробники, оптові торговці, роздрібні торговці та споживачі.
За січень-травень в Україні офіційно виробили 25,5 млрд сигарет, а на зовнішні ринки відвантажили понад 13 тисяч тонн тютюнових виробів.
Своєю чергою, нелегальний ринок тютюну формується з контрафакту - підробок, вироблених в Україні, та контрабанди — сигарет, які незаконно потрапляють в Україну з-за кордону.
75% обсягу нелегальної продукції реалізується на стихійних ринках, у кіосках, невеликих магазинчиках, а також серед вуличних торговців, що продають сигарети "з рук". Приваблює така продукція курців нижчою ціною.
До коронакризи частка нелегальної продукції в Україні становила близько 8,5%. У 2020 році "тіньовий" сегмент знизився до 5,4%, в основному через зниження рівня нелегально ввезеної продукції. Однак, з цієї ж причини, зріс рівень підробленої продукції, досягнувши 1,2%.
Варто також відзначити, що активно тіньовий ринок росте останні чотири роки. Для порівняння, у 2016 році частка нелегальних цигарок становила всього 1%.
Основними постачальників контрабандних сигарет залишаються Білорусь, Молдова і Росія, оскільки вироблені там сигарети дешевше українських.
Серед найбільш поширених марок Compliment з маркуванням Duty Free, Jin Ling, Marshall, NZ, Fest, Credo і Marvel, частка яких становить 58% у структурі нелегально ввезеної продукції.
Примітно також, що 76% обсягу нелегальної продукції реалізується в 6-ти прикордонних областях України.
Сьогодні на тютюновому ринку працює шість виробників. Серед них 4 представництва транснаціональних компаній, які контролюють близько 80% ринку. Це — British American Tobacco, яка виробляє продукцію на фабриці в Прилуках, Philip Morris з виробництвом в Харкові, JTI — в Кременчуці, і "Імперіал Тобакко" – в Києві.
Крім того, сигарети виробляють і вітчизняних виробників: Львівська тютюнова фабрика "Юнайтед Табако" з Дніпропетровської області. Сукупно локальні виробники займають приблизно 12% ринку.
Фото: заводи тютюнових виробників в Україні (з відкритих джерел)
Від виробника продукція потрапляє на опт, який ділиться на дистриб'юторів, ключових клієнтів і оптовиків.
Найбільшим дистриб'ютором тютюнових виробів є "Тедис-Україна", яка здійснює близько 55% доставки сигарет і обслуговує понад 45 000 торгових точок по всій країні.
На ринку видано 115 оптових ліцензій на торгівлю сигарет, але зрозуміти, хто є реальними гравцями, а хто фіктивним – дуже складно. У число великих оптовиків входять такі компанії, як: "Галичинатабак", "Волиньтабак", "Вірджинія", "Основа Інфо", "Табакум", "Юнайтед Тобакко Груп", "Востокопт", "Вектор ЛД".
Ключовими клієнтами є торговельні мережі АТБ, "Сільпо", Метро. В цілому, на ключових клієнтів і оптовиків припадає 30% ринку.
На ціну пачки сигарет впливає два основних фактори: держава, яка встановлює ціну відвантаження (у т. ч. податки) і виробники, які встановлюють МРЦ (максимальну роздрібну ціну). Вона вказана на кожній пачці сигарет.
В ціну сигарети закладаються виробничі витрати - податки, а також націнки виробників і продавців.
Разом з Угодою про асоціацію Україна взяла на себе зобов'язання підвищити акциз до європейського рівня, тому з 2015 року ціни на сигарети ростуть.
До 2025 року Україна планує збільшити акциз до 90 євро за 1 тис. сигарет, що є мінімальним значенням в країнах ЄС. Щоб вийти на цей показник, щорічно акциз треба підвищувати на 20%. Це призводить до зростання цін на 5-7 грн на пачці щорічно.
Собівартість продукту — це комерційна таємниця. При цьому не є секретом приблизна структура доходів від продажу сигарет, розрахована Федерацією роботодавців України.
За їх даними, собівартість у пачці сигарет, яка продається за 35 грн, становить лише 6 грн або 16,5%. А податки — понад 70%.
Продавцям — оптовим торговцям і роздробу - дістається максимум 10%. Причому заробіток оптових торговців — до 4%, роздріб — до 7%.
Ціни на сигарети в Україні зростають швидше, ніж середній рівень доходу (фото: РБК-Україна)
Кінцеву ціну на сигарети формує виробник. У компаній є право двічі на місяць встановлювати максимальну роздрібну ціну сигарет.
В JTI Україна відзначають, що в Україні показник доступності сигарет становить 25%. Це означає, що споживач витрачає 25% свого денного доходу на покупку сигарет. І це найвищий показник в Європі.
Ситуація може погіршитися, оскільки акцизи і вартість сигарет продовжать рости. Коли сигарети стають занадто дорогими для споживача, попит на нелегальні сигарети також зростає.
Головними проблемами галузі є ухилення від сплати податків, контрабанда і контрафакт, а також незаконне виробництво та реалізація нелегальних тютюнових виробів.
Так, через несплату податків бюджет втрачає близько 7-8 млрд грн щорічно. Роздрібний акциз "б'є" по держскарбниці ще близько 2 млрд грн, а втрати від нелегальної торгівлі обчислюються 5-6 млрд грн. Разом за рахунок сірих схем держава на рівні оптовиків і роздрібних втрачає 15-17 млрд грн щорічно.
Як зазначав голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, продаж сигарет за готівку - основна схема прикриття "скрутки" ПДВ. Від виробників сигарети надходять на три основних канали збуту, після чого розходяться на різних суб'єктів – де і відбувається "скруток" ПДВ.
З втратами від роздробу ситуація схожа. Як відомо, податок з роздрібного продажу тютюнових виробів всі магазини платять з 2015 року. Його розмір — 5% від вартості кожної пачки сигарет. Однак, У 2018 році роздрібний акциз був сплачений лише з 55% реалізованих сигарет.
"У 2019 році значний недобір від плану надходжень теж є. Немає підстав стверджувати, що ситуація зміниться У 2020 році", - повідомляє директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександр Яворський.
Крім цього, за даними аналітиків Kantar, на кожну пачку легальних сигарет припадає одна сигарета підроблена або контрабандна. Через те, що нелегальний ринок також не платить податки, втрати для бюджету України обчислюються мільярдами.
У серпні 2020 року частка нелегального ринку сигарет досягла 6,9% — це найвищий показник за останній рік.
"Для нас як легальних виробників це велика проблема, оскільки 75-80% вартості кожної пачки сигарет – це податки, які ми платимо, але не платять виробники нелегального продукту. В результаті ми змушені конкурувати з нечесними гравцями, єдина конкурентна перевага яких – низька ціна на продукт", - повідомив РБК-Україна директор з корпоративних питань компанії JTI Україна Гінтаутас Диргела.
За словами директора з корпоративних та правових питань "Імперіал Тобакко" в Україні Юлії Завалішиної, через занадто високий темп підвищення акцизів на сигарети ціна за пачку сигарет зростає непропорційно збільшенню доходів споживачів.
" З 2017 року ціни на сигарети зростають швидше, ніж середній рівень доходу в Україні. Іншими словами, все більший відсоток своїх доходів курець витрачає на сигарети. Для порівняння: за останні три роки середня ціна пачки сигарет зросла в два рази. У такій ситуації нелегальний продукт стає привабливим для курця – він коштує на порядок дешевше, оскільки з нього не платяться податки", - коментує Юлія Завалішина.
У цілому ж, всі виробники сигарет відзначають, що основна причина зростання нелегальної продукції в Україні – "сприятливі" законодавчі та економічні умови, недостатня ефективність правоохоронних органів, відсутність кримінальної відповідальності за контрабанду і правої оцінки систематичним "схем" ухилення від сплати податків.
"Виходячи із світового досвіду, найбільш ефективними заходами боротьби з цим явищем є підвищення уваги до проблематики з боку правоохоронних органів, впровадження автоматизованої системи контролю обігу тютюнових виробів, а також підвищення відповідальності за контрабанду тютюнових виробів у великих розмірах", - зазначає директор із зовнішніх зв'язків Phillip Morris Ukraine Наталія Бондаренко
Крім того, тютюнові виробники звертають увагу і на необхідність реалізації плану заходів в рамках Стратегії у сфері протидії незаконному обігу сигарет, яка була прийнята Кабміном ще в 2017 році.
"Довгий час цей документ був абстракцією, оскільки не було розроблено конкретних заходів і механізмів втілення стратегії. У січні 2020 року після підписання Меморандуму між урядом та індустрією нарешті був затверджений План заходів для реалізації стратегії, але, на жаль, він теж залишається тільки на папері. Реальна робота не ведеться", — резюмує Юлія Завалішина.
Мабуть, розуміючи всю складність та неоднозначність ситуації на ринку тютюну, на початку вересня уряд підтримав проект розпорядження про реалізацію пілотного проекту "Національний оператор на ринку тютюнових виробів", який за задумом Кабміну повинен надавати логістично-інформаційні послуги для ринку і держави.
Як повідомляли раніше представники Мінекономіки на засіданні уряду, зазначений документ розроблений Мінекономіки разом з Мінфіном з метою посилення контролю та прийняття невідкладних заходів для боротьби з ухиленням від сплати податків, контрабандою і контрафактом на виконання доручення прем'єр-міністра України, а також за підсумками погоджувальних нарад в СБУ за участю Мінекономіки, Мінфіну, МВС, АМКУ
Також в задачах оператора — моніторинг виконання Україною зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС в частині контролю обігу тютюнових виробів.
За словами голови Національної організації роздрібної торгівлі Миколи Ганула, у світі існує багато моделей регулювання тютюнового ринку. В деяких країнах вже існують єдині оптові оператори (як приватні компанії, так і державні), створені з метою контролю ринку і наповнення бюджету.
"Застосування тієї чи іншої моделі в різних країнах залежить від культури ринку, історично сформованих традицій, дисципліни споживачів та учасників ринку. До речі, наше законодавство, що регулює тютюнову галузь, одне з найбільш жорстких у світі", - зазначає Микола Ганул.
В Кабінеті міністрів знайшли спосіб, як вірішити проблему з ухиленням від сплати податків та контрабандою (фото: РБК-Україна)
Опитані РБК-Україна експерти вважають, що рішення Кабміну про створення Національного оператора на тютюновому ринку логічне і виправдане. Але за умови, що цей оператор, дійсно, виключить можливість продажу нелегальних сигарет, а значить і "скруток" з ПДВ та ухилень від сплати роздрібного акцизу.
"Завдання уряду і Нацоператора - забезпечити чесні і справедливі умови діяльності гравців на тютюновому ринку за рахунок нівелювання можливості ухилятися від сплати податків багатьма недобросовісними підприємцями. І я нагадаю, ми зобов'язані вирішити цю проблему, тому що це частина зобов'язань України згідно з Угодою про Асоціацію", - вважає політичний експерт Кирило Сазонов.
У свою чергу, учасники ринку реагують на пропозицію Кабміну більшою мірою позитивно.
Так, в "Тедіс-Україна" вважають, що прийнята постанова "вдарить" по чорному тютюнового ринку, і за всім тим, хто не платить або ухиляється від сплати податків.
"У сірих оптовиків і роздробу не буде можливості мінімізувати податкові зобов'язання, зокрема, - несплати ПДВ і роздрібного акцизу. Нацоператором можуть стати всі ті, хто має відповідну інфраструктуру, досвід і бажання інвестувати у розвиток індустрії. Такі гравці на ринку є", - заявили РБК-Україна в "Тедісі".
Дистриб'ютор також додає, що з тексту постанови вони не бачать загроз для гравців ринку, які працюють на ньому чесно, прозоро і законно.
В "Імперіал Тобакко" заявили, що також підтримують бажання і дії уряду України щодо боротьби з нелегальною торгівлею тютюнових виробів. Що стосується ідеї про національного оператора, то їх компанія не була частиною переговорного процесу.
"Зараз ми вивчаємо і аналізуємо цей документ і будемо звертатися до відповідних державних органів за роз'ясненнями. Як міжнародна компанія зі значним досвідом роботи на різних ринках, ми завжди відкриті до діалогу", - повідомила директор з корпоративних та правових питань компанії Юлія Завалішина.
Інші тютюнові виробники також зазначили, що до кінця не розуміють, як ця пропозиція буде працювати і до чого в підсумку приведе, тому не можуть коментувати сьогодні його плюси чи мінуси.
У цілому ж, за оцінками експертів, впровадження єдиного оператора на ринку підакцизних товарів зможе поповнити бюджет на 15 млрд грн.
"Впровадження на ринку Національного оператора підакцизних товарів може принести в бюджет понад 15 млрд грн за рахунок виведення з тіні роздрібного акцизу, ПДВ, ринку нелегальної торгівлі сигарет. Схожі моделі функціонування тютюнового ринку існують в багатьох країнах Європи і світу: Італія, Франція, Іспанія, Угорщина, Швеція, Японія, Бразилії", - зазначає економіст Валерій Клочко.
Національним оператором можуть стати дистриб'ютори, оптовики та великі роздрібні мережі, які працюють безпосередньо з виробниками.
"У будь-якому випадку, це повинен бути той, хто наведе порядок на ринку, підвищить прозорість та наповнить бюджет податками. Звичайно, буде опір. Він вже є. Тому що, якщо держава не отримала свої законні 15 млрд, їх отримав хтось інший. Сірих грошей на цьому ринку досить, щоб люди активно боролися за збереження старих схем", - резюмує Сазонов.