Курс іранського ріала впав на неофіційному ринку на 10%, досягши нового мінімуму, на тлі введення Євросоюзом санкцій на імпорт нафти з Ірану, що додало проблем Президентові ІРІ Махмуду Ахмадінежаду, який заявив раніше, що міжнародні санкції не зможуть зашкодити економіці країни, передає Reuters.
Курс іранського ріала впав на неофіційному ринку на 10%, досягши нового мінімуму, на тлі введення Євросоюзом санкцій на імпорт нафти з Ірану, що додало проблем Президентові ІРІ Махмуду Ахмадінежаду, який заявив раніше, що міжнародні санкції не зможуть зашкодити економіці країни, передає Reuters.
На тлі інформації про введення санкцій іранці почали позбавлятися від ріала, конвертуючи заощадження в "тверду валюту". Всі спроби іранської влади "перекрити" неофіційний валютный рынок не увінчалися успіхом. У порівнянні з курсом на 21 січня 2012 р. курс долара по відношенню до ріала виріс 23 січня ц.р. на 7% - до 20,5 тис. ріалів, порівняно з курсом минулого тижня - на 15%, порівняно з курсом минулого місяця - майже на 50%. Про це свідчать дані фінансового порталу Mesghal.
Обвал ріала, ймовірно, спровокує прискорення інфляції, яка в даний момент вже досягає 20%. Зростання споживчих цін неминуче, оскільки Іран покладається в основному на імпорт, який сильно подорожчав на тлі знецінення національної валюти ІРІ, відзначають експерти.
Курс долара на неофіційному ринку на 80% перевищує офіційний курс, встановлений Центробанком Ірану на позначці 11,3 тис. ріалів за долар.
Процес знецінення ріала триває вже протягом декількох місяців після того, як в квітні 2011 р. було прийнято рішення знизити процентні ставки за банківськими депозитами до рівня нижче інфляції. Санкції Вашингтона і Брюсселя прискорили цей процес.
Введені санкції ЄС поширюються на всі нові контракти (на існуючі контракти діє відстрочка до 1 липня 2012 р., протягом якої раніше укладені контракти продовжують виконуватися, після 1 липня 2012 р. всі існуючі контракти автоматично припиняють свою дію), що передбачають закупівлю або транспортування іранської нафти і нафтопродуктів, що створює додатковий тиск на Тегеран з метою змусити його відмовитися від ядерної програми.
Раніше сьогодні рада Євросоюзу ввела заборону на імпорт, придбання і транспортування іранської нафти і нафтопродуктів, а також належні до них фінансові та страхові операції. Заборона серед іншого накладена на експорт до Ірану нафтохімічного устаткування і передачу відповідних технологій, на інвестиції в іранські компанії нафтового сектора і створення спільних підприємств.
Крім того, Брюссель заморожує активи Центробанку Ірану, що знаходяться в ЄС, і вводить заборону на торгівлю з ЦБ та державними установами Ісламської Республіки золотом, коштовними металами і діамантами, а також постачання в Іран ряду товарів подвійного призначення.
Нагадаємо, останнє значне падіння курсу іранської валюти було відзначено 2 січня. Під впливом посилення санкцій з боку США та інших західних країн стосовно Ірану курс ріала до долара США за один день впав приблизно на 15%.
Різке падіння курсу ріала пояснювалося тим, що 31 грудня 2011 р. Президент США Барак Обама підписав законопроект про оборонний бюджет, в якому передбачається введення додаткових санкцій відносно Ірану, які спрямовані проти закордонних фінансових структур, що мають комерційні контакти з Центральним банком Ірану.
Це викликало побоювання щодо того, що фінансова і енергетична галузі Ірану можуть серйозно постраждати від односторонніх санкцій Заходу, тому люди почали скуповувати долари, що призвело до падіння курсу ріала.
На початку 2011 р. на ринку Ірану курс ріала до долара становив 11 тис. до 1, протягом року цей показник впав більш ніж на 60%.
Влада Ірану знайшла оригінальний спосіб боротьби з валютною кризою - заборонила використовувати слово "долар" в sms.
США, Ізраїль і країни Євросоюзу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить виключно мирний характер і спрямована на забезпечення країни електроенергією.
Нагадаємо, 21 листопада 2011 р. США, Великобританія і Канада оголосила про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції запропонувала ввести нові "безпрецедентні" санкції, у тому числі заморозити активи Центрального банку Ірану, а також припинити закупівлю іранської нафти.
Причиною нових санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині.
Іран - другий найбільший виробник нафти серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії. У 2010 р. Іран перебував на третьому місці в світі за обсягами експорту нафти після Саудівської Аравії і Росії. На частку країн Євросоюзу в даний час припадає близько 20% іранського експорту сирої нафти. Найбільшим же споживачем іранського "чорного золота" є Китай, що закуповує 20% нафти республіки. За інформацією ОПЕК, загальна вартість річного експорту іранської нафти становить 71,6 млрд дол.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Ростам Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії". На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер, і тільки зашкодить глобального ринку.
Обстановка загострилася 27 грудня 2011 р., коли перший віце-президент Ірану Мохаммад Реза Рахімі повідомив, що ВМС країни заблокують прохід танкерів з Ормузської протоки, якщо Захід введе санкції стосовно нафтової галузі Ірану. Вслід за цим в район навчань іранських ВМФ поблизу Ормузської протоки увійшла американська ударна група бойових кораблів. Пізніше Іран відмовився від ідеї блокування протоки.
Нагадаємо, 31 грудня повідомлялося, що Іран готовий відновити зі світовими державами переговори з питання про свою ядерну програму у форматі 5+1.