куди українці поїдуть відпочивати у 2017 році

З початком весни відкривається черговий сезон відпусток. Представники туристичного бізнесу прогнозують збільшення кількості поїздок українців за кордон на 30% за умови стабільності курсу гривні і відсутності терактів за кордоном. Але основні напрямки для них залишаться колишніми - Туреччина і Єгипет. У той же час їм потрібно готуватися до зростання цін на відпочинок у Туреччині. При цьому експерти кажуть, що може статися відтік туристів з українських курортів на березі Чорного моря - за ту ж ціну за кордоном вони можуть розраховувати на кращий сервіс. Лідером екскурсійного відпочинку в Україні залишиться Львів, який планує цього року прийняти до 3 млн туристів. Чому Туреччина і Львів залишаються пріоритетними напрямками, що зміниться у разі введення безвізового режиму з ЄС, і як у Мінекономрозвитку планують розвести внутрішні туристичні потоки - у матеріалі РБК-Україна.

Закордон нам допоможе

Директор мережі турагенств "Поїхали з нами" Олег Кулик заявив РБК-Україна, що у 2017 слід очікувати чергового приросту туристів на 30%, які поїдуть відпочивати за кордон. Перешкодити цьому може різке падіння курсу гривні або теракти за кордоном. За словами Кулика, зростання можливе за рахунок тих, хто ще недавно їздив відпочивати до Криму або на південний берег України. "Коли наші готелі почали піднімати з кожним роком ціни, і курорти все одно були заповнені, але сервіс не відповідав витраченим грошам, то люди зрозуміли, що потрібно щось вирішувати, - пояснює він. - У мене є друзі, які, наприклад, у 2015 році поїхали до Затоки (Одеська область, - ред.) відпочивати. Після вони сказали, що вони туди не поїдуть, і за будь-якої можливості поїдуть за кордон".

Втім, підрахувати, скільки українців виїжджали за кордон у якості туристів, досить складно. За даними Державної прикордонної служби, у 2015 з України виїжджало 23,3 млн громадян. За минулий рік державний кордон на виїзд перетнуло 25,2 млн українців. Найбільше виїжджали до Польщі - 10,1 млн осіб, Росії - 4, 1 млн., Угорщини - 2, 9 млн, Молдови - 1, 7 млн, Білорусії - 1, 2 млн. Але скільки з цієї кількості українців туристів, які виїхали, ніхто не знає. У той же час, за даними Держстату, минулого року у рамках організованого туризму за кордоном побувало майже 225 тис. українців. Лідером назвали Туреччину (понад 93 тис.), Єгипет (понад 23 тис.) і Грецію (більше 11 тис.). Хоча ці дані не враховують, наприклад, індивідуальні та службові поїздки, які можуть поєднувати з туристичним відпочинком.

За інформацією директора департаменту туризму і курортів Мінекономрозвитку Івана Ліптуги, минулого року майже 1 млн українських туристів побували у Туреччині, Єгипті - понад 500 тис. осіб.

Всі опитані туроператори і експерти також визнають лідерство Туреччини у туристичній сфері. За нею слідують Єгипет, Болгарія, Кіпр і Греція. Виконавчий директор туроператора Join UP! Дмитро Сєроухов пояснює популярність Туреччини тим, що вона асоціюється з відпочинком "all inclusive", який має зараз найбільший попит. "Це безвізова країна зі схожим кліматом, як в Україні, до якої летіти всього лише дві години. У Туреччині туристам доступний високий рівень сервісу, обширна екскурсійна програма за привабливими цінами. Попит на відпочинок у Єгипті обумовлений комфортними для туристів цінами при аналогічному рівні сервісу, як і в Туреччині. Болгарія - це дешева альтернатива Туреччині та Єгипту", - говорить він.

При цьому директор Центру розвитку туризму в Україні Володимир Царук зазначив, що, незважаючи на лідерство Туреччини, питання, яка кількість українських туристів, які поїдуть туди відпочивати цього року, залишається актуальним. Причина - зростання цін. "Ціни будуть такими, як були минулого сезону, буде менше привабливих спецпропозицій. Ціни будуть на 10-15% вищі через подорожчання авіапалива. По-друге, відкрився російський ринок, - пояснив Царук РБК-Україна. - Хоча туроператори відкривають нові напрями у Туреччині, але не думаю, що вони матимуть великий вплив. Там ціни вищі, ніж у Анталії, і рейсів не так багато".

Директор туристичного агентства "Магазин Горящих Путівок" Ганна Шевчук-Барабаш відзначає, що у середньому відпочинок за кордоном обійдеться у розрахунку на одну особу від 100 євро на автобусних та екскурсійних турах з проживанням у двомісному номері та від 200 доларів - тур з авіаперельотом і номером у готелі. "Ціни, звичайно ж, залежать від класу обраного відпочинку і його тривалості. До стандартної вартості більшості пакетних турів входить: переліт/проїзд, проживання, вибраний тип харчування, трансфер, страховка. Для візових країн додатково оплачується вартість оформлення візи", - уточнила вона.

На турецькому напрямку, за словами директора мережі турагенств "Поїхали з нами" Олега Кулика, "середній чек" для відпочиваючого за тиждень - 600 доларів на двох. "У Туреччині, як правило, відпочинок починається від 300 доларів на тиждень на людину і вище, - говорить він. - Але хтось їде за 300, а хтось - за 2000 доларів".

У Єгипті ж ціни вищі, зазначає голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха. "Починаючи від 500-600 доларів на тиждень. Велика конкуренція, і вона спонукає операторів виставляти досить ризиковані ціни, доступні для українців".

При цьому, за словами Ганни Шевчук-Барабаш, кожен рік до популярних маршрутів додаються нові. Наприклад, екзотичні напрямки, такі як Занзібар, або курорти у Єгипті - Марса-Алам Ель-Аламейн, Мерса-Матрух.

Стають цікавими для українських туристів і деякі європейські напрямки. Наприклад, на думку Володимира Царука, цього року одним з них може стати Іспанія через лояльність консульств при видачі віз.

Як зазначив Ігор Голубаха, головна умова для виникнення нових популярних напрямків для відпочинку- збільшення доходів населення для того, щоб вони могли дозволити собі якісний відпочинок за кордоном. "На жаль, цей відсоток населення не цікавий для великих авіакомпаній, які б заходили в Україну і збільшували кількість рейсів. Це не дає українським та іноземним туроператорам збільшувати частоту перельотів і відкривати нові напрямки, пропонуючи більш дорогий відпочинок", - говорить він.

Візова лібералізація як допомога

Їздити до Туреччини для українців стане ще простіше. 14 березня під час офіційного візиту прем'єр-міністра Володимира Гройсмана до Туреччини було підписано угоду про можливості громадян України та Туреччини використовувати внутрішні ID-паспорти з безконтактним електронним носієм для безвізового перетину кордонів двох держав. Але це не принесе великого приросту відпочиваючих українців у цій країні, впевнений Олег Кулик. "Внутрішніх паспортів - ID-карт - у населення набагато менше, ніж закордонних паспортів, - пояснив він. - Можливо, якась частина і поїде, але, як правило, якщо людина отримала новий український паспорт, то що заважає їй отримати закордонний? Ніяких причин немає. Тому поїхати до Туреччини через те, що у нього немає закордонного, але є український - це смішно".

У прес-службі Державної міграційної служби РБК-Україна уточнили, що, станом на 23 березня, "загальна кількість виданих паспортів громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм становить 350 028 одиниць".

Зараз Україна очікує введення безвізового режиму з ЄС. В Адміністрації президента розраховують, що юридичне рішення про "безвіз" може бути прийняте вже у середині червня 2017 року. Європарламент голосуватиме за безвізовий режим для України 6 квітня.

Олег Кулик вважає, що скасування візового режиму з Євросоюзом може спровокувати відтік українських туристів із популярних зараз Туреччини, Єгипту та Чорногорії. Але тоді перетинати кордон з ЄС українцям доведеться за біометричними паспортами, яких "на руках" у громадян ще недостатньо. "Відразу всі українці їх не отримають, тому це може загальмувати відтік туристів. Крім того, коли вводили безвізовий режим у Болгарії, також було безліч нюансів. Майже половину літака, що летів до Європи, могли повернути назад. Наприклад, людей запитували: "Покажіть, скільки у вас грошей при собі"; "Покажіть, скільки у вас на рахунку", "Які у вас були операції з рахунком за останній місяць?" або "Покажіть бронювання готелю". Якщо щось не збігалося, людину "повертали" і вона їхала назад", - розповідає Кулик.

Ганна Шевчук-Барабаш запевняє, безвізовий режим не стане для українців можливістю безперервно подорожувати. "Подорожувати стане легше, витрати туристів зменшаться на вартість візи. Чи є ця сума вирішальною у плануванні поїздки? Очевидно, що ні. Основний фактор, що стримує українців від регулярних подорожей, не візи, а вартість авіаперельоту", - зазначила вона.

Але один з координаторів турклубу бюджетних поїздок "Бідняжка" Андрій Рибачок запевняє, що саме вартість візи була істотним чинником при загальній ціні доступного туру, наприклад, у 250 євро. Після лібералізації візового режиму з ЄС, запевняє він, кількість бюджетних поїздок на захід має збільшитися. "Більше року немає групових заявок на візи. Кожна людина має індивідуально оплачувати візу і реєструватися у візовому центрі, самостійно заносити документи. Все це ускладнює подорож, - говорить він. - Я давно планував поїздку до Польщі. Але виходило так, що сама поїздка була трохи дорожча, ніж віза. І люди говорили: "Круто, хочу, але так не хочеться витратити на тижневу візу майже стільки ж, як і на поїздку".

Якщо все ж візовий режим з ЄС для українців буде скасовано з 1 липня, то у другій половині сезону зросте кількість туристів до Греції або Іспанії, впевнений Володимир Царук. "Якщо людина вирішувала за тиждень поїхати до Іспанії чи Греції, то для багатьох віза була перешкодою", - заявив він.

Відпочивати вдома

У внутрішньому туризмі популярні напрямки, порівняно з минулим роком, також не змінюються. Лідером залишається південний берег України. "Узбережжя Чорного моря і Азовського моря мають дуже великий попит. Починаючи від Бердянська і Маріуполя, і закінчуючи тією ж Одесою. Всі міста Скадовськ, Одеса, Херсон - мають великий потенціал, також рекламують себе, очікують туристів", - заявив РБК-Україна голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха.

Але щодо балансу ціни і якості українського сервісу, хоч і є зрушення у позитивну сторону, але все ж не істотне. Головна причина - низька конкуренція, при якій "ті чи інші заклади можуть дозволити собі домовлятися про певний рівень ціни".

Сприяти розвитку конкуренції, на думку Голубахи, можуть податкові преференції, як для українського бізнесу, так і для іноземних інвесторів. Мова йде і про зниження податків на землю для місць туристичної інфраструктури, і про зменшення фіскального навантаження на готельєрів. "Купівлю інвентарю, фірмового одягу і всього іншого туристичний бізнес здійснює за рахунок своїх доходів. Все це треба дозволити включати у витрати, - пропонує Голубаха. - Друге - треба легалізувати діяльність більшості туристичних компаній, турагентів, які у нас зараз знаходяться на "сірій" стороні бізнесу. Вони не сплачують податки й можуть дозволити собі досить багато порушень, як у стандартах безпеки туристів, так і у професійному наданні послуг".

Андрій Рибачок заявив РБК-Україна, що за останні роки багато туристів "тікають з розкручених місць" і шукають менш розвинені і популярні населені пункти, як наприклад, Приморське на півдні Одеської області. "Затока, Коблево, Залізний порт вже протягом двох-трьох років забиті туристами під зав'язку. Бази відпочинку не дуже хочуть приймати організовані групи, тому що їм це не так вигідно. Вони у сезон індивідуальними заїздами заробляють більше. Ціни там просто злетіли нереально, - каже Рибачок. - Цього ж року тенденція така, що десятки туристичних компаній, особливо з Києва, "накинулися" на Приморське та подібні села. Порівняно з минулим роком, у Приморському також відбулося подорожчання, тому що вони бачать, що попит зростає".

Також Ігор Голубаха зазначає, що лідерство у сфері екскурсійного туризму всередині країни залишиться за Львовом. Заступник начальника управління туризму Львівської міськради Галина Гриник заявила РБК-Україна, що за останні 10 років у місті кількість туристів збільшилася у чотири рази. У 2015 році до Львова приїжджали відпочивати 2 млн осіб, 2016 - 2,6 млн, а цього року очікується 3 млн. Третина з них - іноземці. Однією з причин вона назвала проведення у місті футбольного чемпіонату ЄВРО-2012, коли у розвиток міста і його інфраструктури вкладали значні ресурси, а готелі, кафе і ресторани також поліпшили свій сервіс. Поштовхом для розвитку туризму стало відкриття аеропорту, і співпраця з ним авіакомпаній-лоукостерів, а також просування Львова як туристичного бренду на міжнародних виставках. Через великий потік туристів у Львові планують "змістити акцент" і увагу туристів з центру на прилеглі райони. "Вже є багато ресторанів, кафе, у яких неможливо розташуватися, заздалегідь не забронювавши місця, як окремим людям, так і групам, - пояснює Гриник. - Ті екскурсії, які стосуються об'єктів і подій, розташованих за межами центру міста, не менш привабливі, але менш популярні. Всі зусилля нашого бізнесу і міської влади спрямовані на те, щоб популяризувати ці об'єкти і заходи в місті".

За словами Івана Ліптуги, крім Карпатського і південного регіонів, в Україні активно розвиваються і інші області. Вони не мають класичного туристичного потенціалу, але починають запускати свої специфічні продукти. "Наприклад, Кривий Ріг розвиває промисловий туризм і проводить екскурсії на шахтах, кар'єрах. Харків розробляє свої студентські туристичні, навчальні програми. У центральній Україні пропонується багато релігійних паломницьких турів", - говорить він.

При цьому Андрій Рибачок зазначає, що зібрати групи для екскурсійних поїздок на західну Україну - Львів, Чернівці, Кам'янець-Подільський, Тернопіль - набагато простіше, ніж до центральної України. "Ми дуже б хотіли відвідати ту ж Полтавську, Чернігівську, Черкаську область, але вони, на жаль, не користуються невеликим попитом. У нас було кілька спроб організувати, але вони так і не відбулися", - скаржиться він.

Збалансувати туристичні потоки всередині країни - одна з цілей Стратегії розвитку туризму і курортів до 2026 року, яку Кабмін схвалив 16 березня. Через дев'ять років уряд очікує збільшення кількості іноземних туристів у 2,5 рази, внутрішніх - у 5 разів, а витрати туристів під час подорожей по країні складуть до 80 млрд гривень на рік. "Майже півтора року ми відстоювали стратегію, щоб інші міністерства - Міністерство фінансів, наприклад, - погодилися з тим, що туризм, як галузь в країні повинна фінансуватися", - каже Іван Ліптуга.

Він також уточнив, що на реалізацію Стратегії вже заплановані 30 млн гривень на цей рік. При цьому, для порівняння, Грузія у подібну програму у 2017 році вкладе 18,5 млн доларів. "Планується, по-перше, створення національної туристичної інформаційної системи, яка об'єднає і внутрішній адміністративний портал, і зовнішній портал Visit Ukraine. Це і кадастр курортних територій, який ми повинні вести в електронному вигляді, і створення смарт-реєстрів для обліку всіх туристичних суб'єктів. Також передбачається участь України у виставках. Спочатку було заплановано 15, але ми вже кілька пропустили, тому що не затверджений порядок використання (коштів - ред.)".