Практично до кінця вересня гривня подавала явні ознаки зміцнення. В перших числах вересня міжбанківський курс знаходився на позначці близько 22 грн/дол., а рівно через місяць національна валюта зміцнила свої позиції рівно на 1 гривню. Готівковий ринок був не менш красномовний: гривня в обмінниках за перший місяць осені зміцнилася з 23,6 грн/дол. до 22,7 грн/долар. Але в жовтні ситуація різко змінилася. За три тижня другого місяця осені національна валюта неабияк ослабла, знизившись на міжбанківському і готівковому ринках на 6-7%. Особливих надій на рух у зворотний бік поки немає.
Практично до кінця вересня гривня подавала явні ознаки зміцнення. В перших числах вересня міжбанківський курс знаходився на позначці близько 22 грн/дол., а рівно через місяць національна валюта зміцнила свої позиції рівно на 1 гривню. Готівковий ринок був не менш красномовний: гривня в обмінниках за перший місяць осені зміцнилася з 23,6 грн/дол. до 22,7 грн/долар. Але в жовтні ситуація різко змінилася. За три тижня другого місяця осені національна валюта неабияк ослабла, знизившись на міжбанківському і готівковому ринках на 6-7%. Особливих надій на рух у зворотний бік поки немає.
Динаміка міжбанківського курсу гривні (на основі даних "Укрділінг")
Динаміка курсу готівкового курсу гривні
Тягар боргів
Банкіри та фінансові експерти в унісон співають про те, що на затиснутому адміністративними рамками українському валютному ринку такі коливання були в межах норми. Та й кінець жовтня на носі, час бюджетних платежів, а також продаж валютної виручки експортерами, що створює додаткові хвилі.
Ці фактори не можна списувати з рахунків. Як і те, що в жовтні і листопаді очікуються виплати чергових траншів на адресу МВФ. Всього сума зовнішнього держборгу, що підлягала до виплати у серпні-грудні, за даними Мінфіну, становила близько 4,5 млрд дол.
Так, українському уряду вдалося досягти консенсусу з кредиторами, і реструктурувати частину зобов'язань. Але це зовсім не означає, що повертати більше нічого не доведеться.
Також у підвішеному стані залишається 3 млрд дол. боргу за облігаціями Росії, які не включені в програму реструктуризації і можуть стати предметом тривалої суперечки між Україною і РФ (їх доля вирішиться 29 жовтня в Лондоні). Все це створює потенційний тиск на резерви Національного банку і, як наслідок, на валютний курс.
НБУ, до речі, про поповнення цих самих резервів аж ніяк не забуває. І, починаючи з травня, їх обсяг планомірно зростає.
Динаміка ЗВР НБУ з початку 2015 року (дані наведено станом на кінець кожного місяця), млрд дол.
Нагадаємо, що у травні, червні та липні НБУ проводив інтервенції на міжбанку по продажу та викупу іноземної валюти. А з серпня Нацбанк продавати долар перестав.
17 вересня регулятор відновив валютні аукціони, заявивши про намір купувати у банків до 10 млн дол. щодня. Але особливої дії на обмінний курс це поки не мало.
Можливо, причина того, що валютні аукціони не дають бажаного результату і в тому, що на міжбанк вийшов НАК "Нафтогаз України", який скуповує валюту для розрахунку за газ з "Газпромом".
Якщо абстрагуватися від факторів, що явно впливають на валютні коливання, варто задуматися про причини, взаємозв'язок яких з курсом не так очевидний. Насамперед, згадати кількість банків, які були оголошені неплатоспроможними з початку 2015 року. І прикинути обсяг вкладів, які отримали або все ще отримують вкладники в межах гарантованих законодавством 200 тис. грн.
Наприклад, тільки "Дельта Банк", про ліквідацію якого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) офіційно оголосив 2 жовтня, повинен компенсувати клієнтам-фізособам (400 тис. осіб) близько 7,6 млрд грн. Гроші на ці потреби ФГВФО отримує від банків-учасників, але левову частку - від НБУ та уряду.
За даними ФГВФО, в 2014-2015 рр НБУ і Мінфін виділили фонду понад 50 млрд грн. А вже у вересні керівництво фонду запросило ще 21,5 млрд грн на свої потреби. І до середини жовтня перші 5 млрд грн надійшли в його "скарбничку".
Офіційно ці гроші виділив Кабмін у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, кошти від продажу яких йдуть на поповнення фонду. Але в реальності це ніщо інше, як прихована емісія, яка знецінює гривню. А вкладники збанкрутілих банків цього з радістю допомагають, конвертуючи отримані депозити у валюту.
І, хоча НБУ кілька місяців рапортує про те, що попит на долар значно нижче пропозиції (у вересні, наприклад, банки продали населенню 48 млн дол., а купили у громадян 215 млн дол.), ризикнемо припустити, що в жовтні-листопаді картина зміниться.
Також не варто забувати, що більша частина угод також проводиться на "чорному" ринку. І його впливу на курс виключати жодним чином не можна. НБУ про обіг валюти "мимо каси" відмінно знає, але боротися з ним, крім як на словах, не поспішає.
На міжбанку теж не все так гладко. Після того, як НБУ відновив аукціони, вималювалася цікава картина: велика частина операцій проводиться вже після аукціонів, обсяги контрактів зростають в 1,5-2.
Іншими словами, дилери, граючи під себе, фактично, розкручують курс. А на малих обсягах, якими живе ринок зараз, це добре відчувається.
Але катастрофічних коливань гривні очікувати в найближчі місяці не варто. До кінця року і експортери, і населення більш схильні до скидання валюти, а не накопичення запасів. Тому, незважаючи на не великі угоди на міжбанку, легка "розгойдування" валюти навряд чи переросте в щось більш серйозне.
До того ж, НБУ більше не стане грати в "вільний курс", побоюючись гніву МВФ. Адже на початку 2015 року саме бравада Нацбанку щодо фривольного курсоутворення трохи не зірвала домовленості з Фондом.
Тому ми зацікавлені в його утриманні гривні. Навіть анонсоване Нацбанком пом'якшення валютних обмежень не зробить серйозного впливу - населення це пом'якшення, по суті, не стосується.
Так що, 24-25 грн/дол. і навіть 26 грн/дол. у найближчі місяці - це явно стелю. Для великих "стрибків" у гривні поки що не вистачає сил.