"Я не має наміру йти зі своєї посади цієї осені, а тим більше очолювати партію. Я маю намір домогтися результативності від ГПУ", - сказав журналістам генеральний прокурор України Юрій Луценко після засідання регламентного комітету в середу, 5 липня. Інтерес ЗМІ зрозумілий - доля і подальша траєкторія головного ньюсмейкера останніх місяців хвилює багатьох, і ця тема з кожним днем стає все більшим шаром конспірології. Діапазон припущень широкий – від продовження роботи у ГПУ до претензій на пост №1 у країні. Варіанти називають різні: будь то операція "наступник", або ж своя гра через створення власної політичної сили. Що говорять у кулуарах влади і політичний ринок, скільки "важить" Луценко в українській політиці сьогодні - в матеріалі РБК-Україна.
Політична біографія Юрія Луценка багата і різноманітна в рамках певної логіки - він завжди вмів знаходити впливового покровителя і доводити того свою користь у справі очищення поля від політичних конкурентів шляхом їх дискредитації. Луценко красномовний, іронічний і володіє швидкою реакцією - ідеальна характеристика для "нападника" в політичній команді.
Нинішній генпрокурор часто міняв команди, і завжди робив це, вміло відчувши момент ослаблення свого покровителя і зміни політичної кон'юнктури. Про це дуже добре пам'ятають Олександр Мороз, Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Вийшовши з в'язниці в квітні 2013 року після трохи більше, ніж річного ув'язнення - незадовго до початку Революції Гідності - Луценко незабаром приєднався до команди нового президента Петра Порошенка.
У серпні 2014 року Луценко очолив президентську партію Блок Петра Порошенка і з тих пір він є незмінним адвокатом президентських ініціатив і починань – спочатку на посаді голови фракції БПП у Верховній Раді, потім - з травня 2016 року на посаді генерального прокурора. До речі, на численні питання про його політичної мобільності Луценко має заготовлений відповідь. На зразок того, який він дав журналістам через годину після свого обрання главою БПП в 2016-м "За 20 років у політиці я багато де був. Різниця в тому, що президент Ющенко не виконав свого призначення, йому було легше говорити з п'ятьма олігархами, ніж з українцями. Я вже приніс вибачення на Майдані-2014 за свою роботу в тій команді. Сьогодні ж ми маємо справу з повторенням спроби партії нового президента, якого підтримала більшість українців в першому турі, виконати свої суспільні завдання", - сказав Луценко.
Джерела на Різницькій, та й сам Юрій Віталійович у неформальному спілкуванні з журналістами не раз говорив, що прийшов у ГПУ не більше, ніж на півтора-два роки і місія головного прокурора країни не є межею його особистих амбіцій.
Луценко не приховує, що розглядає роботу на нинішньому відповідальному посту, в тому числі, як майданчик і трамплін у майбутнє. "Якщо я зможу показати реальний результат (гучні посадки та/або заочне засудження екс-президента Януковича - ред.), то буду вважати, що цілком заслуговую розгляду моєї кандидатури на посаду прем'єр-міністра", - сказав Луценко на зустрічі зі ЗМІ восени 2016-го.
На Банковій підтверджують, що генпрокурор хоче змінити головне крісло на вулиці Різницькій на аналогічне, але вже на вулиці Грушевського. "Луценко хоче бути прем'єр-міністром. Президент робить вигляд, що не має нічого проти, але насправді не поспішає з висновками і планами. З одного боку це дозволяє зберегти повну лояльність Луценка, з іншого - тримати в тонусі" грає в самостійність Гройсмана. До листопада нинішній прем'єр у кріслі всидить, але навіть якщо до кінця року в Україні з'явиться новий голова уряду, то зовсім не факт, що це буде Луценка", - сказав джерело РБК-Україна в керівництві Адміністрації президента.
"Звичайно, хмари над Гройсманом згущуються, але не до тієї міри, щоб змінити його на Луценка. І вже точно не в найближчі місяці", - сказав в коментарі РБК-Україна політолог Андрій Золотарьов. На думку експерта, додатковим бар'єром на шляху до прем'єрської посади для нинішнього генпрокурора буде необхідність для президента, навіть якщо у нього виникне таке бажання, домовлятися з Народним фронтом. "Буде непросто, адже у лідерів НФ своє бачення перспективи майбутнього глави Кабміну", - сказав Золотарьов.
У Народному фронті підтверджують, що не бачить зараз необхідності зміни прем'єр-міністра. "Кабмін працює, Гройсман на даний момент - найкраща кандидатура з усіх можливих", - кажуть фронтовики. Та про що взагалі мова, якщо сам Арсеній Яценюк на минулому в березні 2017-го форумі з безпеки публічно назвав Гройсмана найкращим прем'єром за всю історію України.
Розробок конкретного проекту на майбутні вибори президента зараз у Луценка немає, хоча про це з кожним днем чути все частіше з різних сторін. Єдиний момент в цьому напрямку - Борис Ложкін деякий час тому на засіданні "стратегічної дев'ятки" (або сімки - кількість учасників "ситуативної кімнати" змінюється) пропонував почати розробку проекту "наступник" з різними кандидатами в цій ролі, включаючи Луценка. На випадок, якщо перспектива другого терміну для Порошенка ближче до виборів почне танути в тумані.. Президент відмовився давати добро на початок цього проекту, а, якщо говорити точніше, підвісив ситуацію в повітрі - як це часто з ним трапляється.
Президентські амбіції Луценка поки сумнівні виходячи з декількох обстоятельста. По-перше, нинішня сила Петра Порошенка - Луценко, як вже говорилося, не вплутується у відкриту боротьбу з сильним конкурентом. По-друге - відсутність фінансового ресурсу. "Неможливо будувати власний президентський проект, не маючи грошей", - сказав Луценко на зустрічі з журналістами восени 2016-го. З цим можна погодитися, причому президентську кампанію Луценка "не потягнув би" навіть в разі активної участі його давнього друга - Олександра Третьякова, багато років супроводжує Луценка і допомагає йому в різних проектах - від Народної Самооборони 2007 року до Третьої республіки у 2013-му. До речі кажучи, прем'єрський пост цілком став би в нагоді Луценка і в контексті вирішення питання фінансового ресурсу для майбутніх проектів.
По-третє, на сьогодні Луценко не може похвалитися особистої політичною підтримкою. Його рейтинг і популярність - це сам Луценко, його красномовство, харизма і Facebook . Але у нього немає партії, ні своїх людей у великій політиці. Відповідно, популярність і впізнаваність Луценко дуже важко трансформувати зараз в політичні дивіденди. Або хоча б як-то заміряти.
"Мало для кого секрет, що Юрій Луценко тримає в умі варіант з об'єднанням усіх провладних політичних сил і політиків в одну велику партію з робочою назвою Республіканська партія, або щось на зразок того. Природно, з прицілом на те, що очолити цей черговий "мегаблок" очолить ні хто інший, як Юрій Віталійович", - сказав в коментарі РБК-Україна політолог Петро Олещук.
"Луценко вже давно пропонує подібний проект і переконує в його життєздатності, як президента, так і учасників "стратегічної сімки". Підтвердження він поки не отримав, так само як і відмови – тема зависла в повітрі. Адже будь-яке об'єднання, це в тому числі і "ущільнення", обмеження можливостей і маневру для міноритарних учасників, тому процес непростий", - додав експерт.
А поки реальних перспектив очолити якусь партію, або ж створити і розвивати з нуля новий проект у Луценка немає, він працює на особистий імідж і впізнаваність. Ймовірно, що у випадку з "регламентним серіалом" йому важливий не результат, а процес і публічність. Особливо в небагаті політичними подіями літні місяці.
У будь-якому випадку, повернутися з ГПУ статус партійного лідера з найближчій президентській орбіти - "план Б" для Юрія Луценка, якщо більш кращий варіант з прем'єрством до кінця року так і не буде реалізований.
Для успішної реалізації грандіозних планів Луценка необхідно показати реальний результат на нинішній посаді генпрокурора. Він це розуміє і намагається обзавестися політично необхідним "портфоліо" свого перебування на чолі ГПУ. Яке можна буде вигідно "продати", як виборця, так і політичних покровителів відразу ж після відставки, коли б вона не сталася.
Затримання численних корупціонерів середньої та нижчої ланки з обов'язковим звітом у Facebook – це дрібно. Юрію Віталійовичу, як він сам висловлюється, потрібна "велика риба", яка все частіше зривається. "З Божою допомогою" зависло в повітрі справа Вадима Новинського, майстерно йде з-під удару Олесь Довгий, про "вишки Бойка" немає навіть і мови, а кремлівські куратори Януковича роблять все, щоб затягнути процес з його засудженням заочним. Дещо як, поки що, вдалося "зачепитися" за Борислава Розенблат і, можливо, вдасться дотиснути Михайла Добкіна - принаймні, є обережний оптимізм в цю сторону. Без цього похвалитися електорально привабливими результатами роботи в ГПУ Луценко поки не може.
За даними джерел у ГПУ і парламенті, двома наступними "привітами" від Луценка, крім депутатів, можуть мати один з телеканалів - лідерів новинних ефірів в Україні і високопоставлений член уряду з особистої орбіти Володимира Гройсмана. Адже Не дарма в інтерв'ю одному з телеканалів тиждень тому Луценко зізнався, що ГПУ проводить розслідування щодо деяких міністрів в тому числі і діючого складу Кабінету міністрів.