Конституційний суд України визнав неконституційним положення закону про Державну комісію цінних паперів і фондового ринку від 30 жовтня 1996 р., згідно з яким ДКЦПФР підпорядковується Президенту України. Дане рішення було оприлюднено сьогодні головою КСУ Андрієм Стрижаком.
КСУ, керуючись ст. 147, 150, ч. 1 та 2 ст. 152, ст. 153 Конституції, ст. 13, 51, 61, 63, 65, 67, 69, 73 закону "Про Конституційний суд України", вирішив:
1. Визнати неконституційними положення закону "Про Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р., а саме:
- третього речення ч. 3 ст. 5 щодо затвердження Президентом України складу Координаційної ради та Положень про Координаційну раду;
- першого речення ч. 1 ст. 6 щодо підпорядкування Президенту України ДКЦПФР;
- ч. 5 ст. 6 щодо призначення та звільнення Президентом України голови ДКЦПФР, її членів;
- першого речення ч. 12 ст. 6 щодо затвердження Президентом України Положення про ДКЦПФР.
2. Визнати неконституційним положення ст. 1 указу Президента України "Про Державну комісію цінних паперів і фондового ринку" від 14 лютого 1997 р. щодо затвердження Положення про ДКЦПФР.
3. Положення закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р., ст. 1 указу Президента України "Про Державну комісію цінних паперів і фондового ринку" від 14 лютого 1997 р. визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення.
4. Рішення КСУ є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Нагадаємо, справа була відкрита за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 1, 5, 12 статей 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р., пунктів 1, 9 Положень про ГКЦБФР, затвердженого указом Президента України від 14 лютого 1997 р.
На думку народних депутатів України, відмічені норми Закону, Положення суперечать вимогам пунктів 91, 92 статті 116 Конституцій України (у редакції Закону України від 8 грудня 2004 р. в 2222-IV) щодо створення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, а також щодо призначення на посади та звільнення з посад за поданням прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету міністрів України, оскільки ці повноваження належать уряду, а не главі держави.