КСУ визнав чинну процедуру обрання спікера ВР неконституційною (відео)
Конституційний Суд України (КСУ) визнав не відповідним Конституції положення закону "Про регламент Верховної Ради" в частині, що передбачає таємне голосування при призначенні та відкликанні голови парламенту. Це рішення оголосив голова КСУ Анатолій Головін, передає кореспондент РБК-Україна.
Неконституційними визнані положення частин 5 і 6 статті 75, а також частини 4 статті 77 закону "Про регламент Верховної Ради України". Зокрема, як зазначив суд, таємне голосування за обрання та відкликання спікера не гарантує відкритості в роботі парламенту.
Відзначимо, голова Верховної Ради (ВР) Володимир Литвин направив до КСУ лист з інформацією за конституційним поданням 51 народного депутата щодо конституційності положень чинного регламенту ВР про порядок обрання керівника парламенту. Литвин вважає, що Конституція не містить застережень і об'єктивно не в змозі регулювати спосіб і порядок проведення голосування з питань обрання та відкликання посадових осіб ВР, в тому числі, її голови. Крім того, Литвин зазначає, що процедура обрання та відставки спікера ВР, які прописані в регламенті, захищає волевиявлення депутатів.
Нагадаємо, 4 липня Литвин подав заяву про відставку з посади спікера парламенту. Заяву про відставку подав і його заступник Микола Томенко. Такі рішення парламентаріїв пов'язані з прийняттям напередодні закону про мови, який розширює сферу застосування російської мови в Україні. В день подання у відставку ВР поквапилась прийняти в першому читанні як закон проект закону, яким пропонується змінити порядок призначення і звільнення спікера ВР. Згідно зі змінами, рішення про обрання голови ВР має прийматисся відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу парламенту. Зараз рішення щодо кандидатур на посаду голови Верховної Ради приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
Згідно з чинним законодавством, обраним главою ВР вважається кандидат, який отримав більшість голосів народних депутатів від конституційного складу парламенту, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менше двох третин народних депутатів від їхньої фактичної чисельності.
Подати у відставку Литвин і Томенко вирішили після прийняття закону про мовну політику, який розширює використання російської мови в Україні. Питання було поставлено на голосування за відсутності спікера, який виступає разом з опозиційними силами проти даного документа. З 2 тис. поправок, підготовлених до законопроекту до другого читання, не було прийнято жодної. Литвин заявляв, що не підпише закон, оскільки він був прийнятий в порушення регламенту. Литвин опинився між Сциллою і Харибдою: парламентська більшість погрожувала спікеру судом за небажання підписувати закон, а опозиція погрожувала піти до суду, якщо закон буде підписаний. Керівник парламентської більшості Олександр Єфремов не бачить порушень процедури в ухваленні закону про мови, проте не виключає, що за наявності необхідної кількості голосів у залі, це питання може бути переголосоване.
Нагадаємо, 6 липня Рада відмовилася включити до порядку денного питання про розгляд заяви Литвина про відставку. А вже 10 липня стало відомо, що Литвин пішов у коротку відпустку.
