Директор департаменту управління персоналом та комунікацій агроіндустріального холдингу МХП («Миронівський хлібопродукт») Ксенія Прожогіна розповіла про те, як моніторинг емоцій вплине на процеси взаємодії з співробітниками.
- Розкажіть, будь ласка, про суть проекту моніторингу емоцій співробітників, який ви зараз впроваджуєте в холдингу.
- Якщо говорити про ключовій тезі програми, то вона полягає в тому, що щасливі люди більш ефективні в своїй діяльності. Не дивно, що дослідження ступеня задоволеності персоналу – поширена практика кращих компаній провідних економік світу. У багатьох країнах на рівні державних програм досліджують емоції людей. В ОАЕ до національних показників відносять індекс соціальної згуртованості та індекс щастя.
Відповідно, ми імплементуємо кращі світоглядні напрацювання у власну практику. Адже на роботі людина проводить значну частину життя, і якість життя має бути високою. Щаслива людина дійсно краще працює, але тут мова йде не про математичну калькуляцію продуктивності праці, а про позитивну енергію, вкладену у свою працю і, відповідно, в кінцевий продукт.
Ми говоримо про технічну інновацію. Про інструменті комп'ютерного моделювання, який допоможе керівнику, фахівців HR-служби та інших задіяних підрозділів зрозуміти, чи не знаходиться людина в прикордонному стані, в якому вона системно руйнує сама себе. Я кажу не про з'ясування причини короткострокового поганого настрою, а про виявлення довгострокового «нещастя».
- Це власна розробка чи впровадження міжнародного досвіду? Чи існують якісь аналоги в Україні або, можливо, у світі?
- Як я казала, дослідження ступеня задоволеності є достатньо поширеною практикою зарубіжних компаній. Її використовують або тестують такі відомі компанії, як Google, Twitter, Facebook, Flickr, YouTube, Ricoh, Fujifilm, Canon, Nikon. Наш проект враховує наявний досвід, але є розробкою вітчизняних IT-фахівців і авторів ряду стартапів.
Вони активно співпрацюють з міжнародними дослідницькими інститутами та бібліотекою Behavioural Science Institute. Це якщо ми говоримо про технічну сторону питання. Але є ще й друга частина команди, представлена сертифікованими психологами та експертами. Цю частину робочої групи очолює відомий психолог Вадим Колесников. Тобто задіяно досить багато фахівців різних галузей.
- На якому етапі впровадження знаходиться проект?
- На даний момент він проходить тестування. У ньому беруть участь 70 співробітників, які підтримали нашу пропозицію або самостійно висловили намір стати частиною такого експерименту. З їх допомогою група психологів і кращих IT-експертів «навчає» техніку розпізнавати емоції, працювати з цими даними, аналізувати і сигналізувати про проблеми.
Маючи доступ до раніше згадуваних бібліотек і баз розпізнавання емоцій, ми розписуємо алгоритми та сценарії для 70 різних умов, які, в свою чергу, є основою розрахунку «формули щастя» або залученості співробітника. Як вже говорилося, це дозволяє завчасно виявити співробітника, якому може знадобитися допомога.
- Система відповідного моніторингу буде впроваджуватися одночасно по всіх підрозділах або поетапно?
- Спочатку ми повинні завершити тестовий проект, в якому беруть участь наші добровольці. Це переважно представники відділів HR і IT, адже їх рівень знань і залучення в проект на момент запуску «пілота» були найвищими.
Але інформація стала досить швидко розповсюджуватися в колективі – бонус openspace. З'явилися співробітники інших підрозділів, також побажали взяти участь в експерименті. Адже спільна зацікавленість заряджає енергією і спонукає бути більш активним.
- Яка механіка процесу?
- Наша система навчена розпізнавати співробітників. Таким чином, вона фіксує, що зараз в кадрі знаходиться умовний Іван Петренко. Камера також визначає його емоцію: маючи базу і відповідні міжнародні бібліотеки, машини здатні її ідентифікувати. Це не банальне «посміхається – значить щасливий». Все значно складніше. Оцінюється навіть положення голови, тривалість конкретної емоції, черговість і зміна настрою.
Маючи всі ці дані, можна вивести формулу задоволеності або, іншими словами, залученості в той конкретний процес, якою людина займається в даний час. Отже, ми знаємо, що співробітник робив і як на цей процес реагував. Припустимо, він був спантеличений на 10%, злий на 5%, щасливий на 20%. На підставі цього робляться висновки. Отже, спочатку працює машина, потім HR-фахівець, а в подальшому – якщо є така необхідність – психолог.
- Що зміниться для співробітників компанії, коли він буде повністю впроваджений?
- Ми говоримо про поліпшення якості діалогу зі співробітниками. Часто люди не можуть озвучити своєму керівникові або колективу причину свого стану, а тим більше – впоратися з ним самостійно. Система моніторингу емоцій дозволить диференціювати таких людей, завчасно запобігти так зване «вигоряння», надати підтримку і допомогу.
- Якими показниками буде вимірюватися ефективність впровадження проекту? Коли розраховуєте отримати перші позитивні результати?
- Хочу ще раз акцентувати увагу на тому, що проект знаходиться на стадії тестування, за результатами якого буде проведено аналіз і корекція з урахуванням «зворотного зв'язку» від учасників експерименту. Тільки потім можна буде говорити про повноцінне впровадження. Розраховуємо, що цей процес займе не менше одного року. Будемо «йти» від підрозділу до підрозділу, від підприємства до підприємства.
Після новорічних свят першими приєдналися стануть співробітники центрального офісу. Ближче до кінця першого кварталу підведемо підсумки цього етапу. Паралельно за рахунок внутрішніх корпоративних комунікаційних ресурсів плануємо провести широку інформаційну кампанію з роз'яснення суті проекту.
- Враховуючи інноваційність вашої ідеї, чи збираєтесь розповідати про цей проект та особливості його запровадження в Україні на міжнародних майданчиках?
- Говорити про це ще рано. Коли будуть перші позитивні результати, ми зможемо представити їх громадськості. Але хочу підкреслити, що ми не створюємо проект заради проекту або заради презентацій на міжнародних майданчиках. Це проект для наших співробітників, для Центру розвитку МХП, який, зокрема, займається внутрішньою мотивацією співробітників, їх розвитком в самих різних напрямках, для компанії, у цілому.
Вадим Колесников, керівник робочої групи психологів проекту:
"Весь світ зараз знаходиться в пошуку нових моделей соціальної взаємодії і взаємодії співробітників усередині компанії. Є компанії більш інноваційні, є менш інноваційні, але силами одного підприємства неможливо створити щось принципово нове. Відповідно, технології взаємодії «перетікають» з компанії в компанію, запозичуються, розвиваються та ін.
Це пошук того, як максимально розширити можливості людини в рамках бізнесу. І коли ми говоримо про те, наскільки людина щаслива на роботі, ми фактично говоримо про ступінь її залучення. Лише тоді, коли людина на своєму робочому місці може дозволити собі випробувати весь спектр емоцій (вона може бути зла, весела, здивована, засмучена), тільки тоді можна говорити, що вона дійсно розкриває свій потенціал, а не діє, як робот.
Тобто в даному випадку ми маємо справу з певною спробою не просто залучити співробітників (співробітники МХП – це люди, які однозначно залучені і пов'язують своє майбутнє з компанією), а з наміром компанії відповісти на залучення співробітника пропозицією розвивати його.