КС відмовив президенту у праві призначати суддів
Конституційний суд України прийняв рішення, згідно з яким положення ч. 5 ст. 20 закону "Про судочинство України", відповідно до якого голови судів, їх заступники та судді призначаються на посаду та звільняються Президентом України за поданням голови Верховного суду (або головою відповідного вищого спеціального суду – у випадку з призначенням/звільненням суддів спеціальних судів) – не відповідає Конституції. За це рішення проголосували 10 суддів, проти – 5 і 3 відсутніх на засіданні участі у голосуванні не взяли, повідомили у прес-службі КС. У рішенні також вказується, що положення про право президента призначати суддів визнається неконституційним і втрачає свою силу з дня прийняття рішення КСУ, тобто від 16 травня. Нагадаємо, КС не міг оприлюднити винесене раніше рішення через відсутність під документом підписів двох суддів. Тепер же КС рекомендує Верховній раді негайно врегулювати питання про призначення та звільнення суддів законодавчо. Втім, суддя-доповідач Павло Ткачук заявив, що це рішення стосується лише суддів загальної юрисдикції. Тобто, за президентом залишається право призначати суддів КС. Рішення КС, котре вступило у силу 16 травня, може бути невиконане, оскільки робота парламенту на сьогодні є нелегітимною з огляду на підписаний 26 квітня ц.р. президентського указу про дострокове припинення повноважень ВР. Варто зазначити, що КС саме зараз розглядає справу про конституційність цього указу глави держави. Не легітимність рішення КС підтвердили у Секретаріаті президента. Так заступник голови СП Ігор Пукшин, коментуючи рішення КС, заявив, що воно не матиме жодних юридичних наслідків, адже з точки зору кримінального права, ця ухвала є неправосудною, тому правоохоронні органи, зокрема Генеральна прокуратура, мають вжити відповідних заходів. У свою чергу представник президента у Верховній Раді Роман Зварич зазначив, що, згідно зі ст. 106 Конституції України утворення судів входить до повноважень президента. "Якщо посадова особа утворює суд, очевидно, вона повинна мати повноваження призначати на адміністративні посади відповідних суддів", - заявив Р.Зварич. Думку СП поділяє і Блок Юлії Тимошенко. У заяві, розповсюдженій прес-службою БЮТ, нагадується, що після звільнення за порушення присяг судді суддів Сюзанни Станік, Валерія Пшеничного та Володимира Іващенка, а також після того, як "українське суспільство та міжнародна громадськість дізналися, що КСУ перетворився на гніздо корупції, хабарництва та прийняття замовних рішень", цієї установи просто не існує. БЮТ також наголошує, що постанови КСУ, прийняті "суддями-самозванцями" не мають жодної юридичної сили. Загалом, 16 травня, уже після припинення повноважень Верховної ради 2 квітня, В.Ющенко підписав указ "Про кількісний склад суддів адміністративних судів", котрим постановив склад Вищого адміністративного суду України збільшити на 32 суддів, а штат місцевих адміністративних та місцевих апеляційних адміністративних судів збільшити на 743 суддів. В указі від 16 травня також вказано на скільки суддів більше має стати у кожній із областей України. 21 травня глава держави своїми указами призначив 23 суддів загальної юрисдикції, 2 – господарських судів, 2 апеляційних і 15 суддів адміністративних судів, у тому числі 4 голів адмінсудів (у Волинській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях), заступника голови Харківського апеляційного адміністративного суду і заступника голови та першого заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Загалом нових суддів було призначено у Київській Львівській, Чернігівській, Одеській, Івано-Франківській, Донецькій, Житомирській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Херсонській, Волинській, Хмельницькій, Черкаській, Тернопільській областях Автономній республіці Крим та місті Києві.
