Держава вирішила відновити українське ТБ і радіо в Криму. На півдні країни встановлять вишки, сигнал радіостанцій з яких буде "добивати" до Сімферополя. У Севастополь спробують "зайти" з боку Туреччини. Що стосується телебачення, то тут держава розраховує забезпечити сигнал із супутника і готується створити Кримський філіал Національної суспільної телекомпанії України.
Держава вирішила відновити українське ТБ і радіо в Криму. На півдні країни встановлять вишки, сигнал радіостанцій з яких буде "добивати" до Сімферополя. У Севастополь спробують "зайти" з боку Туреччини. Що стосується телебачення, то тут держава розраховує забезпечити сигнал із супутника і готується створити Кримський філіал Національної суспільної телекомпанії України.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 18 лютого прийняла рішення створити робочу групу з розвитку мовлення в південних районах Херсонської області та в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
Як розповів РБК-Україна голова робочої групи і член Нацради Сергій Костинський, вже розроблений попередній план. Встановлення передавачів на вишках державного Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) на півдні материкової частини дозволить покрити частину населених пунктів Криму радіомовленням в FM-діапазоні. Поблизу Чонгара, де зараз знаходиться прикордонний пункт пропуску, планується встановити вишку висотою в 150-170 м. Передавачі потужністю 1-5 КВт дозволять поширити сигнал навіть до околиць Сімферополя.
Організувати FM-мовлення у Севастополі теоретично можна з боку Туреччини. "З цього приводу йде робота, результати зможемо оприлюднити пізніше", - говорить Костинський. За його словами, навіть зараз сигнал "Українського радіо", яке здійснює мовлення на середніх хвилях (549 кГц), охоплює 70% території Криму. Завдяки отриманій минулого тижня ліцензії, "Громадське радіо" стало доступно для кримчан по супутнику. Деякі радіостанції, такі як "Перець FM", можна почути на півночі Криму та на Керченському півострові. На частоти в прикордонних районах Нацрада планує провести конкурс для радіомовців.
Рішення поки тільки готується, а Український державний центр радіочастот (УДЦР) проводить аудит радіочастот. За словами Костинського, є частоти в Генічеську, Херсоні, Чаплинці. Замовлені також частоти на Чонгарі, але вони ще повинні пройти міжнародну координацію у країн Чорноморського басейну. "Росія, швидше за все, не погодить нам ці частоти, але узгодять інші: Туреччина, Болгарія, Румунія, Грузія", - розповідає чиновник. Нацрада також розглядає варіант організації радіостанцій безпосередньо в селах Херсонської області.
Медіаексперт Олександр Глущенко вважає, що вишку в Чонгарі можна використовувати і для трансляції ТБ-сигналу. "Ніщо не заважає встановити там ТБ-передавачі", - говорить він. Враховуючи, що степовий ландшафт, за оцінками Глущенко, можна буде покрити ТВ-сигналом весь північний Крим.
Як розповів РБК-Україна перший заступник генерального директора КРРТ Олександр Богданов, дальність мовлення ТБ-каналів буде залежати від потужності передавача, частоти ТБ-каналу і висоти підвісу антени.
Для прикладу, передавач на 5 кВт, встановлений в Чаплинці, при висоті підвісу антени в 100 м зможе охопити територію півдня Херсонщини і північну частини Кримського півострова до Красноперекопська. Богданов також розповідає, що за замовленням КРРТ в УДЦР проведено попередній розрахунок ТБ каналів (частот) і визначена принципова можливість встановлення аналогових передавачів на об'єктах. Для підготовки цих об'єктів КРРТ необхідно посилити системи електроживлення об'єктів та встановити додаткові антенні системи, що потребує відповідних витрат. "Найголовніше - для організації будь-якого мовлення необхідний замовник, тобто телекомпанія, яка буде здійснювати мовлення свого програмного продукту і готова оплачувати витрати на трансляцію ТБ каналу. КРРТ - оператор, який реалізовує замовлення телекомпанії", - пояснив Богданов. Втім, як уточнює Костинський, держава розглядає можливість запуску Кримської філії Національної суспільної телекомпанії України (екс-НТКУ). Він і може стати таким замовником.
Поки що поширення телевізійного сигналу на півострові державу покладається на супутник. За словами Костинського, до російської анексії 46% домогосподарств в Криму брали ТБ-сигнал із супутника з допомогою супутникових тарілок. Зараз для жителів півострова це один з небагатьох способів отримання інформації про Україну. Незважаючи на те, що частина українських інтернет-ресурсів у Криму блокується Роскомнаглядом, більшість українських сайтів залишаються для жителів Криму доступними. Серед них активно поширюється інформація про те, як обійти блокування російського регулятора.
Відключати українські телеканали у Криму почали ще в 2014 році. Спочатку були відключені і замінені на російські ефірні телеканали. У кабельних мережах українські телеканали продовжували працювати, поки на півострові були присутні українські ТБ-провайдери. Але коли український бізнес пішов з півострова, почалися відключення. До середини 2015 року в кабельних мережах на півострові не транслювався жоден з телеканалів, зареєстрованих в Україні. При цьому близько 50 українських телеканалів транслюється з супутника Amos, стільки ж - з супутника Astra 4A.
На його думку Глущенко, Україні варто скористатися ситуацією і також домовитися про трансляцію ефірного ТБ і радіо з боку Туреччини. Він вважає, що сигнал може "добити" до Південного берега Криму. Крім того, такий спосіб доставки можна використовувати, щоб заглушити російські канали в Криму. "Туреччина цілком може піти нам назустріч, враховуючи погіршення відносин між нею та Росією", - вважає Глущенко. Одночасно державі варто подумати над спрощенням умов мовлення на окуповані території. Як говорить Глущенко, для того, щоб розпочати мовлення зараз на Крим і Донбас потрібно пройти чи ні повноцінну процедуру, яка займає багато часу. "Ми намагаємося грати за правилами, коли проти нас грають без правил. Тому я вважаю, що процедури для таких виняткових випадків потрібно спростити до мінімуму: можеш мовити - віщає. Проти нас ведуть інформаційну війну", - говорить він.
На питання про те, чому саме зараз держава зайнялося відновленням мовлення в Криму, Костинський відповів, що є як суб'єктивні, так і об'єктивні фактори. "По-перше, я кримчанин", - наводить він перший аргумент. Костинський прийшов у Нацрада одним з останніх, Президент призначив його восени 2015 року. Що стосується об'єктивних факторів, то тут, за словами чиновника, роль зіграв досвід держави відновленню мовлення на сході України. "Робота вже налагоджена в зоні АТО - як з технічної точки зору, так і з точки зору злагодженої роботи Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування національного телебачення і радіомовлення", - розповідає він. Ця комісія була створена при Міністерстві інформаційної політики України навесні 2015 року.