Хто з великого бізнесу в Україні не платить податки
Заборгованість компаній перед держбюджетом за 2017 рік зросла на 17,1 млрд гривень. 12,1 млрд гривень бізнес погасив, а 5 млрд гривень ГФС списала, як безнадійний борг.
Податковий борг бізнесу в минулому році виріс на 30% - до 76 млрд гривень. Найбільші борги перед держбюджетом сформували підприємства нафтогазового сектора, неплатоспроможні банки і державні шахти. Причому більше 40% заборгованості накопичили всього двадцять компаній. Докладніше про те, хто і чому в Україні не платить податки – в матеріалі РБК-Україна.
До початку цього року загальна сума податкового боргу перед державним бюджетом склала 75,8 млрд гривень. За минулий рік заборгованість зросла на 17,1 млрд гривень, повідомили РБК-Україна в Державній фіскальній службі. Разом з тим, ГФС в минулому році вдалося повернути в держбюджет 12,1 млрд гривень податкової заборгованості.
Нафту, газ і олігарх
Всього в реєстрі податкових боржників значаться тисячі підприємств і підприємців. Заборгованість понад 100 млн гривень, що символічно, має сто компаній. На частку цієї сотні доводиться 47,5 млрд гривень несплачених податків або близько 62% від загальної суми боргу. Тоді як топ-20 компаній, що мають заборгованість перед держбюджетом, прострочили виплат майже на 32 млрд гривень, що становить 42% від усього боргу.
Лідер за цим показником - "Укрнафта". До початку року обсяг заборгованості компанії у вигляді податку на прибуток та рентної плати досяг 13,8 млрд гривень, випливає з даних ГФС. Нагадаємо, контрольний пакет акцій компанії належить державі через НАК "Нафтогаз України", більше 40% - компаніям, афільованим з Ігорем Коломойським і його бізнес-партнерами.
Голова правління "Укрнафти" британець Марк Роллінс, який очолив компанію в вересні 2015 року, називає цей податковий борг історичним, оскільки основна сума заборгованості, за винятком пені і штрафів, сформувалася при іншому менеджменті.
Проблеми зі сплатою податків в "Укрнафті" почалися в 2014 році, коли Кабмін і Верховна Рада збільшила ставки рентної плати за користування надрами. Протягом 2014-2015 років компанія різко накопичила дебіторську заборгованість, під яку довелося формувати резерви, що також вплинуло на її платоспроможність. Нагадаємо, офшорні компанії, пов'язані з міноритарними акціонерами "Укрнафти", звернулося в Стокгольмський арбітраж з позовом до України, звинувачуючи державу, серед іншого, у різкому збільшенні ставок за надрокористування, і вимагаючи компенсації в розмірі близько 4,8 млрд доларів.
Поточні податкові платежі "Укрнафта" сплачує в повному обсязі. Крім того, в компанії заявили про намір погасити в цьому році частину боргу, якщо не буде проблем з продовженням дозволів на видобуток і з проведенням аукціонів з продажу нафти. інтерв'ю РБК-Україна Марк Роллінс пояснював, що правління компанії запропонувало ГФС план фінансового оздоровлення "Укрнафти", який передбачає розстрочення податкового боргу на три роки. "Державна фіскальна служба розглянула цей план. На їхню думку, він реалістичний. У ГФС вважають, що Мінфін повинен підтвердити їм можливість розстрочення суми податкового боргу на період понад одного календарного року", - пояснював Роллінс.
Пізніше, за інформацією РБК-Україна, компанія запропонувала ГФС план санації, розрахований на 5 років, протягом яких борг погашатиметься "живими" грошима за рахунок прибутку. У ГФС виданню підтвердили, що в минулому році кілька разів отримували від правління "Укрнафти" пропозиції щодо врегулювання проблеми податкового боргу. Але жодна з пропозицій відомство не підтримало. "Оскільки надані пропозиції не відповідали чинному законодавству, їх було відхилено", - повідомили в прес-службі ГФС, уточнивши, що інших звернень по частині податкової кредиту від "Укрнафти" в 2018 році до них не надходило.
Ще одна компанія, що входить в структуру "Укрнафти", - "Полтаванафтогаз" повинна держбюджету ще більше 1,8 млрд гривень. Ця заборгованість сформувалася за договорами спільної діяльності (ДСД), на підставі яких здійснюється видобуток нафти і газу.
За договорами спільної діяльності накопичилася заборгованість у газодобувних компаній, пов'язаних з нардепом Олександром Онищенком. Борг його трьох компаній ("Надра Геоцентр", "Фірма ХАС" і "Карпатнадраінвест") перед держбюджетом становить близько 2 млрд гривень. Нагадаємо, саме через розстрочення боргів підприємствам Онищенка з посади голови ГФС в минулому році отримав кримінальну справу, був відсторонений, а пізніше звільнений Роман Насіров.
За "Укрнафтою" у списку боржників слідує компанія "Стейт Оіл", що керувала оперативною діяльністю мережі автозаправних станцій "БРСМ-Нафта". Її податковий борг перевищує 2 млрд гривень.
У минулому році ГФС і Генеральна прокуратура, перевіривши компанію, з'ясували, що в 2015-2016 роках підприємство продавало в роздріб нафтопродукти, які нібито були прийняті на зберігання від пов'язаних з "Стейт Оіл" компаній. Наприкінці минулого року Вищий адміністративний суд підтвердив рішення попередніх інстанцій, зобов'язавши "Стейт Оіл" доплатити 1,8 млрд гривень акцизів і податку на прибуток за реалізовані нафтопродукти.
У списку найбільших боржників перед державною скарбницею нещодавно з'явився "Концерн Стирол", що входить в холдинг Ostchem Дмитра Фірташа. До середини лютого, за даними ГФС, заборгованість "Концерну Стирол" перевищила 1,3 млрд гривень. Знаходиться в Горлівці Донецької області завод припинив свою діяльність через бойових дій ще в травні 2014 року. Податковий борг компанії нарахували за результатами документальної перевірки, уточнили в Державній фіскальній службі.
"Мертвим вантажем" на державу лягли податкові борги агрохолдингу "Креатив" і пов'язаної з ним компанії "Еллада", яку суд наприкінці січня цього року визнав банкрутом і запустив процедуру ліквідації. За інформацією ЗМІ, банкрутство "Креативу" почалося ще в 2016 році. Борг "Еллади" перед бюджетом становить понад 800 млн гривень, "Креативу" – майже 720 млн гривень. Не виключено, що ці суми ГФС доведеться списати. Всього в 2017 році, як повідомили РБК-Україна в ГФС, було списано податкових боргів на 5 млрд гривень, з яких 3,9 млрд гривень – компаніям-банкрутам, ліквідованих за рішенням суду.
Завсідники списку податкових боржників – державні шахти. Тільки в топ-20 компаній, що мають заборгованість перед держбюджетом, таких відразу чотири – "Селидіввугілля", "Макіїввугілля", "Львіввугілля" і ДП "Антрацит". Все, як випливає з реєстру ГФС, у першій сотні боржників 22 компанії представляють вуглевидобувний сектор. Загальна сума їхнього боргу перед держбюджетом перевищує 6,2 млрд гривень.
Державні шахти збиткові підприємства. У держбюджеті на 2018 рік на підтримку виробництва вугілля і реформування держсектора вугільної промисловості передбачено 1,3 млрд гривень. Ще 752 млн гривень заплановано на ліквідацію збиткових шахт.
Одні з найбільших боржників перед держбюджетом – неплатоспроможні банки, які знаходяться на стадії ліквідації. За даними ГФС, до початку року на цю категорію боржників довелося 9,4 млрд гривень заборгованості. З цієї суми 89% боргу склав податок на прибуток, майже 9% - ПДВ. Найбільші борги "зависли" на "Дельта Банку" – понад 2 млрд гривень, банку "Фінанси і Кредит" – 0,9 млрд гривень, "Південкомбанку" – 0,8 млрд гривень.
"Збільшення суми боргу банківських установ сталося після віднесення їх до категорії неплатоспроможних та відкликання банківських ліцензій. Основною причиною збільшення розміру заборгованості є декларування зобов'язань з податку на прибуток за рахунок перевищення розміру страхових резервів над лімітом", – прокоментували в Державній фіскальній службі.
Задекларовані "полуживыми" банками податкові зобов'язання ніколи не будуть сплачені до держбюджету, заявляв минулого року керівник Офісу великих платників податків ГФС Євген Бамбизов. "Згідно законодавства, при здійсненні ліквідації банку не виникає жодних додаткових зобов'язань щодо сплати податків і зборів, крім витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. У той же час, ці показники будуть світитися скрізь як борг платників перед державою", – говорив чиновник.
Як виходити з ситуації з "збанкрутілими" банками – ГФС не знають, оскільки порядок дій у таких випадках не регулюється жодним нормативним документом. За словами Бамбизова, відомство пропонувало законодавчо припинити нарахування податкових зобов'язань після відкликання ліцензій у банків.