Кабінет міністрів поки що не збирається посилювати карантин, незважаючи на гнітючу статистику по COVID-19 і другу хвилю "локдаунів" по всій Європі. Але якщо ситуація буде й надалі погіршуватися, чиновники готові йти на крайні непопулярні заходи і вже розглядають низку додаткових обмежень. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Пандемія коронавірусу продовжує утримувати в заручниках весь світ. З початком осені, як і прогнозували багато епідеміологів, вона вдарила з новою силою. Найбільше цей удар відчули європейські країни. У Франції, Італії, Великобританії, Іспанії та Польщі щодня фіксують десятки тисяч хворих. З новою силою вірус розбушувався і в Німеччині.
Влада цих країн після літнього "перепочинку" знову змушена вдаватися до часткового або повного "локдауну". В основному страждають розважальна та ресторанна сфера.
В Англії, Бельгії та Італії для громадян ввели комендантську годину. А жителям Франції дозволено виходити тільки на роботу, за їжею, до лікаря і для короткої прогулянки поруч з будинком. Для інших цілей знадобиться спецпропуск, так само як і навесні.
В Україні, на відміну від усіх цих країн, епідемія не вщухала. З березня динаміка заражень рухалася по наростаючій. Наприкінці вересня, коли у нас вперше зафіксували понад 4 тисяч нових хворих, у ВООЗ допускали, що "в найближчі місяці" ця цифра може досягти "7-9 тисяч".
Реальність виявилася більш гнітючою: уже через місяць, 7 листопада, щоденна статистика показала цифру в 10746 інфікованих. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що ситуація з коронавірусом в країні швидко перетворюється "зі складної на катастрофічну".
Незважаючи на жахливі оцінки, тотальний "локдаун" в Україні поки не планується. Але якщо ситуація з коронавірусом погіршиться, уряд посилить карантин, заявив минулої середи прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Максим Степанов припустив, що українців чекає суворий карантин, якщо добове число нових хворих перевищить 20 тисяч. Саме за такого показника в країні будуть заповнені всі ліжко-місця для пацієнтів з "ковідом", уточнив він.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко уточнив, що поки система охорони здоров'я здатна витримати 15-20 тисяч хворих на добу, але навіть такого сценарію краще не допустити.
"Будь-яка система охорони здоров'я небезмежна і ключовим має бути дотримання санітарних норм. Наша задача – готуватися до найпесимістичних сценаріїв. Коли ми говоримо, що вийшли на цифри 7-8 тисяч на добу, то наше завдання – переорієнтувати систему охорони здоров'я від запобігання хвороби до зменшення смертності", – пояснив РБК-Україна Ляшко.
За останній місяць у владі вже щонайменше тричі називали різні порогові цифри, після яких Україні загрожує "локдаун". У середині жовтня президент Володимир Зеленський передбачав жорсткий карантин, якщо число нових хворих перевищить показник 9,5 тисяч. Він сказав, що ця відмітка стане критичною для системи охорони здоров'я країни.
Тоді навіть на рівні побутових розмов українці висловлювали здогадки, що влада знову введе "локдаун" після місцевих виборів. Але кілька днів потому Зеленський назвав вже іншу цифру – 15 тисяч.
Медична система України не стоїть на місці, каже голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький ("Слуга народу"). Звідси й "різнобій" у заявах і цифрах влади.
"Постійно створюються додаткові ліжка в лікарнях, облаштовуються польові шпиталі, щоденно нарощується потужність медичної системи. На сьогоднішній день ми розуміємо, що вона може впоратися з 15-20 тисяч хворих на добу. Але якщо буде більше ніж 20 тисяч – до цього наша система на сьогодні не готова", – пояснив РБК-Україна Радуцький.
В Офісі президента, у свою чергу, стверджують: одного параметра добових випадків недостатньо для посилення карантину. Обсяг і інтенсивність нових обмежень будуть залежати насамперед від індексу важких форм хвороби в загальній статистиці, індексу смертності і від кількості зайнятих лікарняних ліжок, сказав виданню радник голови ОП Михайло Подоляк.
"Тим не менш, якщо суспільство не буде з розумінням ставитися до масочного режиму, до соціального дистанціювання, можливий сплеск. Тоді негайно буде введений загальнонаціональний жорсткий карантин", – пояснив Подоляк.
З огляду на темпи поширення вірусу і заповнення лікарень, медична система може вийти на пікове навантаження вже найближчим часом. Уже з понеділка всі регіони країни опинилися в "помаранчевій" та "червоній" зоні епідемічної небезпеки.
Керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, колишній заступник глави МОЗу Павло Ковтонюк вважає, що владі слід негайно ввести обмеження, співмірні з тими, що діяли під час першого етапу адаптивного карантину на початку травня. Інакше вже в найближчому майбутньому доведеться вводити загальнонаціональні обмеження, як наприклад, у Франції або Німеччині.
"При розробці нового пакету обмежень слід враховувати досвід європейських країн, зокрема такі фактори. Готовність людей дотримуватися обмежень значно нижча, ніж була навесні. Економіка значно більш послаблена. Школи та дитячі садки, а також транспорт більшість країн залишає відкритими. Обмеження застосовуються в першу чергу до кількості контактів для окремої особи, у другу – до сфер діяльності", – зазначив Ковтонюк.
У владі опираються жорсткому карантину не менше, ніж інші громадяни. І в Кабміні, і в правлячій команді влади не перестають повторювати, що весняний "локдаун" був необхідним, щоби знизити потенційне навантаження на медичну систему і підготувати її. Але ще один простій всієї ділової і підприємницької активності – неприпустима "розкіш".
Один із можливих форматів обмежень, який зараз обговорюється в уряді – це карантин "вихідного дня". Якщо його введуть, розважальні заклади, ресторани, кафе, спортзали й непродуктові магазини доведеться зачиняти на суботу і неділю.
Крім того, згідно з проектом постанови, який є в розпорядженні РБК-Україна, в Кабміні можуть відмовитися від кольорових зон карантину. Натомість по всій країні під заборону потраплять масові заходи, робота нічних клубів і дискотек. Заклади громадського харчування не зможуть працювати після 22:00 і до 07:00, крім доставки і замовлень на винос.
Для людей старших 60 років можуть ввести окремі години для відвідування магазинів і та інших закладів із сфери послуг – з 10:00 до 12:00.
Також пропонується заборонити планові госпіталізації в лікарні, за винятком екстрених випадків і крайньої необхідності – пологи, допомога онкохворим і так далі.
Жорсткий локдаун буде досить складно пережити з економічної точки зору, говорить Ляшко. Тим більше, що захист здоров'я неможливий без економічної складової, додав він.
"Тому й шукаємо цей баланс, коли буде дозволено функціонувати певним суб'єктам або сферам господарської діяльності для того, щоб поповнювати економіку. Проте, якщо будемо спостерігати стрімке зростання захворюваності, яке може призвести до колапсу системи охорони здоров'я, то, звичайно, будемо розглядати жорсткі обмеження", – зазначив головний санітарний лікар.
Екс-заступник головного санітарного лікаря, лікар-епідеміолог Людмила Мухарська вважає, що будь-які карантинні обмеження мають бути компромісним рішенням медиків та економістів. Щоби, з одного боку, уникнути стрімкого зростання захворюваності, а з іншого – не допустити економічного колапсу, уточнила епідеміолог.
"Але на сьогодні вже існує чимало обмежувальних заходів. Інша справа – не всі вони виконуються. Тому перш ніж вводити якісь більш суворі заходи, потрібно зробити так, щоб, принаймні, виконувалися ті, які є. Можливо, якби виконувались нинішні норми, не довелося б вводити й нові", – прокоментувала РБК-Україна Мухарська.
Минулого тижня Рада вже посилила покарання за порушення карантину. За словами Михайла Радуцького, новий закон дозволить поліції виписувати такий протокол, як під час порушення правил дорожнього руху. І він матиме законну силу.
"Ми вже ухвалили законопроект (№3891), розроблений Мін'юстом. Ми значно знижуємо суми штрафів. Але цей документ дозволяє поліції штрафувати на місці власників закладів або людей, які не дотримуються карантинних правил. Тому що раніше ця система штрафів майже не працювала: люди оскаржували їх в судах, їх просто не сплачували", – пояснив глава комітету з питань здоров'я нації.
У нашої економіки точно немає такого запасу "міцності", як у європейських країн, що закрилися на карантин. Хоча навіть там громадяни почали виходити на вулиці, бунтуючи проти обмежень і зупинки їхнього бізнесу. І якраз соціальне невдоволення – ще один фактор, що стримує українську владу від "локдауну". Народне обурення, яке виплеснеться на неї в разі нових обмежень, може повністю "потопити" рейтинги правлячої команди.
З вересневого дослідження групи "Рейтинг" випливає, що українці куди більше побоюються наслідків карантину, ніж коронавірусу: 61% опитаних відповіли, що більше бояться економічних наслідків "коронакризи", ніж самого захворювання. І тільки 29% вважають навпаки.
Зараз про карантин нагадують тільки маски у відвідувачів торгових центрів і магазинів. А загалом українці здебільшого нехтують протиепідемічними заходами.
Цілком логічно, що громадяни не хочуть і не можуть знову відсиджуватися по домівках. Але водночас – і не готові дотримуватися навіть того мінімуму правил, який, імовірно, міг би зменшити обороти епідемії, а отже – і запобігти швидкому обвалу медичної системи. Після того, як лікарні не зможуть справлятися з навантаженням, тотальний "локдаун" буде неминучим – іншого виходу у влади не залишиться.