В Україні тисячі людей продовжують хворіти на COVID-19. До того ж вірус швидко адаптується до людської популяції та навчився ухилятися від використовуваних проти нього ліків. Остаточно зупинити епідемію заважає ще й масова недовіра населення до вакцини. Чи є привід для занепокоєння через появу нових штамів коронавірусу та чому попри його нові форми – вакцинація єдиний спосіб порятунку – у спецпроекті РБК-Україна.
Цієї осені Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зареєструвала новий штам коронавірусу. "Омікрон" став п'ятим штамом, який викликає занепокоєння, тобто може бути заразнішим, небезпечнішим та таким, що оминає захист від вакцинації. Крім нього в цій групі є ще "Альфа", відомий також як британський, "Бета" (південноафриканський) і "Гамма" (бразильський), які вперше зафіксували наприкінці минулого року. Ще один штам – "Дельта", родом з Індії – став причиною останньої ударної хвилі епідемії у світі й в Україні зокрема.
"Омікрон" нині вважається найбільш агресивним штамом, оскільки в ньому нарахували близько 50 мутацій. У якомусь сенсі вірус зробив справжній еволюційний стрибок. Наприклад, у "Дельти" було тільки 13 мутацій.
Деякі з виявлених змін в структурі коронавірусу вчені вже спостерігали в попередніх штамах. Але є і такі, які до цього не зустрічалися. І як вся ця палітра мутацій разом позначиться у пристосуванні вірусу – поки точної відповіді немає.
Ще питання, яке хвилює багатьох у цій ситуації – чи дієва наявна нині вакцина проти нових мутацій вірусу? Чи потрібно робити щеплення проти коронавірусу, якщо все одно існує ризик захворіти на ковід, навіть коли людина вакцинована? А якщо вже перехворів – який тоді сенс у вакцинації? Спробуємо знайти відповіді.
Вакцинація – найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Організм реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет до хвороби.
У різні часи вакцинації рятували людство від цілого ряду небезпечних інфекцій. Серед них – кір, віспа, свинка, поліомієліт, кашлюк, правець, дифтерія. Епідемію коронавірусу теж можна зупинити за допомогою щеплень, вважають експерти.
Попри те, що імунітет до коронавірусу через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання все одно залишається стабільним.
Зокрема, дослідження, проведені в Центрах з контролю та профілактики захворювань США за період з квітня по липень 2021 року, свідчать про те, що невакциновані від коронавірусу люди піддаються в 11 разів більшому ризику померти від коронавірусу, ніж вакциновані. Ризик захворіти у невакцинованих у 6 разів вищий у порівнянні з тими, хто отримав дві дози вакцини.
У Міністерстві охорони здоров'я України також стверджують, що українці, які отримали щеплення, вп'ятеро рідше інфікуються коронавірусом. Ризик потрапити до лікарні у вакцинованих у 10 разів нижчий, ніж у тих, хто щеплення не отримав, що підтверджується практично. Так, за даними Електронної системи охорони здоров’я, в Україні з серпня по жовтень 94% госпіталізованих із COVID-19 хворих не пройшли повний курс вакцинації. Якби частка вакцинованих серед населення України була нижчою, система охорони здоров'я країни зараз опинилася б на межі колапсу. Водночас з-поміж 96,5% померлих від ускладнень COVID-19 за серпень-жовтень в Україні – саме невакциновані.
А за даними німецького Інституту Роберта Коха, небезпека опинитися в лікарні з тяжким перебігом хвороби або померти у 25 разів менша в тих, хто щеплений. Захист від тяжкого перебігу хвороби, при якому необхідне лікування в палаті інтенсивної терапії, становить 92%.
Останнім часом викликає тривогу той факт, що всі наявні вакцини проти коронавірусу у випадку з новим, більш агресивним штамом "Омікрон" діють не повною мірою. Це означає, що й ті, кого повністю вакциновано, і навіть ті, хто має бустерне щеплення, можуть заразитися цим варіантом коронавірусу. Тобто "Омікрон" навчився частково оминати імунну відповідь організму.
Крім того, у фармацевтичній компанії Moderna заявили, що люди, особливо з ослабленим імунітетом, можуть заражатися відразу двома штамами коронавірусу – і "Дельта", і "Омікрон". Це може призвести до появи ще більш заразного варіанту.
То чи має сенс робити щеплення, якщо переважатиме "Омікрон" або, навіть, більш його агресивні форми? – Однозначно, має.
Наявні вакцини проти нових форм коронавірусу запобігатимуть тяжкому перебігу COVID-19 – хоч би яким варіантом була інфікована людина.
"Ми маємо вакцини, які довели свою ефективність проти всіх штамів з точки зори тяжких захворювань та госпіталізацій. Немає причин очікувати, що з "Омікроном" буде інакше", – переконаний директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій Майкл Райан.
Водночас відразу декілька великих фармацевтичних виробників підтвердили готовність оновити свої вакцини проти коронавірусу через появу нових штамів. Зокрема, у Pfizer заявили, що готові оновити та поширити свою вакцину протягом 100 днів, якщо поточне щеплення виявиться неефективним проти "Омікрона".
Крім того, як і з раніше відомими мутаціями, ефективними профілактичними заходами проти "Омікрону" залишаються використання захисних масок, відстеження контактів та дотримання дистанції.
Станом на 19 грудня в Україні принаймні першою дозою вакцини від коронавірусу щепилися понад 14,3 млн людей. Це 46% дорослого населення. Повністю імунізовані та отримали дві дози – майже 13 млн людей, отримали додаткову дозу – 92 людини. Загалом проведено 27,3 млн щеплень.
Щоби кількість госпіталізацій і людських жертв від "ковіду" була якомога меншою, вчені закликають вакцинувати не менше 70% населення. Про таке завдання заявляли й у МОЗ. За оцінкою очільника МОЗ Віктора Ляшка, до такої позначки можна наблизитися, якщо нинішній попит і темп вакцинації збережуться.
Найбільше щеплень роблять у столиці: приблизно 70% дорослого населення Києва вже вакциновані хоча б однією дозою біопрепарату. В "аутсайдерах" – Закарпатська та Чернівецька області, там принаймні одне щеплення отримали приблизно 31% та 36% дорослих жителів.
Ключовим поштовхом до вакцинації в Україні, найімовірніше, стали обмеження для нещеплених в "червоних" зонах, введення обов'язкової вакцинації для деяких професій і нові умови перевезень в міжобласному транспорті.
Нещодавно Віктор Ляшко також підписав наказ, відповідно до якого деяким громадянам України дозволяється вводити третє щеплення від коронавірусу. Зокрема, йдеться про людей з ВІЛ, онкологією, після трансплантації органів, тих, хто проходить імуносупресивну або імуномодулюючу терапію, пацієнтів із низкою інших імунодефіцитних станів.
Третю дозу вводитимуть через 28-90 днів після другої дози, незалежно від типу вакцини. Разом з тим, у МОЗ наголошують, що додаткову дозу можна отримати тією вакциною, якою було введено дві попередні дози.
Вакцинацію можна зробити у найближчому пункті щеплення. А от дія сертифікату про вакцинацію навіть після третьої дози продовжуватися не буде, документ буде чинним 365 днів з дати введення другої дози.
Як зазначали у МОЗ, третя доза не є бустерною та наразі вводитиметься лише зазначеній категорії громадян. Як відомо, в США та європейських країнах саме після бустерної дози вважається, що людина пройшла повний курс вакцинації. В Україні ж повним курсом вважається отримання двох доз вакцини.
Крім того, пандемія змусила більшість країн закрити кордони. Попри "відкритість світу" не можна просто взяти квиток на літак та вирушити в іншу країну не досліджуючи правила в’їзду. Більшість вимагає сертифікат або свідоцтво про вакцинацію.
За даними онлайн-видання про візові вимоги різних країн VisaGuide.World: AstraZeneca європейського та корейського виробництва визнана в 150 країнах світу. AstraZeneca/Covishield індійського виробництва — у 70 країнах, Comirnaty/Pfizer — понад 130 країнах, Moderna — більш ніж 90, CoronaVac/Sіnovac приймають у понад 50 країнах.
Нагадаємо, що в Україні доступні 4 вакцини: AstraZeneca, CoronaVac від Sinovac, Comirnaty від Pfizer та Moderna. Кожна з цих вакцин ефективно запобігає тяжкому перебігу хвороби й рятує життя. Оберіть найближчий пункт щеплень чи центр масової вакцинації на сайті vaccination.covid19.gov.ua.