Є контакт: інтернет стає "вікном у світ" для українських брендів
Інтернет-сервіси стали можливістю для українських брендів
Через курсову різницю в Україні сформувалося вікно можливостей для місцевих виробників. Вартість українських товарів у рази нижча, ніж імпортних товарів аналогічної якості. Нашими брендами починають цікавитись міжнародні інтернет-сервіси. З їх допомогою товари made in Ukraine можуть завоювати закордонну аудиторію. Залишилося тільки привести в порядок законодавство і спростити умови доставки товарів за кордон.
Увага до українського
Інтернет - це відносно легкий спосіб виведення товарів і послуг на глобальний ринок, не потребує значних інвестицій. І його можливості починають відкривати для себе українські виробники.
Цієї весни міжнародний шопінг-клуб Lamoda заявив про запуск в Україні маркеплейса - майданчики, де виробники, у тому числі локальні, зможуть виставляти свої товари. Першими партнерами стали українські бренди одягу і взуття MustHave, Las Espadrillas, Forester і Dasti. Вони отримають доступ до аудиторії інтернет-магазину, яка в Україні становить близько 5 млн відвідувачів в місяць. Крім того, їм нададуть маркетингову підтримку і часткову інфраструктуру: колл-центр Lamoda.ua для замовлень, а також інформування про статус замовлення по електронній пошті. За це Lamoda стягує комісію, її розрахунок здійснюється в залежності від вартості підтверджених замовлень.
Поки бренди на маркеплейсе доступні тільки для України, проте в перспективі Lamoda планує вивести їх на інші ринки групи. Крім України, Lamoda працює в Казахстані, Білорусі, Росії. Як розповідає директор Lamoda в Україні Катерина Микула, для цього українським брендам потрібно забезпечувати достатній обсяг виробництва і надавати сервіс на високому рівні. Це розуміють і самі виробники. "Поки ми націлені на український ринок. Коли будуть дозволяти потужності виробництва, будемо освоювати і зарубіжний", - розповідає PR-директор MustHave Аліна Еловенкова.
За словами Микули, інтерес до українського виробництва сильно зріс в останні роки. Але в більшості випадків мова йде про молодих виробниках, які доступні офлайн тільки у великих містах України, найбільше їх у Києві. Власні інтернет-майданчика цих виробників поки що не забезпечують такий трафік, який можна отримати, наприклад, на Lamoda. Дуже часто українські бренди – це дрібні ательє, у яких немає навіть юридичної особи, вони часом не розуміють своїх перспектив і куди хочуть рухатися. "Ті, хто дивиться на своє виробництво не як хобі, яке реалізується в Instagram, а як на перспективний бізнес, саме тих і чекає успіх і визнання", - вважає Микула.
Директор з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Юлія Шилова розповідає, що розвиток дистрибуції зараз є першочерговим завданням українських виробників. Частка товарів українських виробників в LeBoutique вже сягає від 30% до 42% в залежності від сезону. Шопінг-клуб навіть випустив спільний з українським виробником бренд Loca - це молодіжна повсякденний одяг. У LeBoutique найсильніші позиції в цьому сегменті, тому Шилова припускає, що в цілому продажу українських виробників через інтернет становлять не більше 15%.
Український стартап з підбору одягу Cluise також розглядає можливість співпраці з українськими брендами. Cluise являє собою мобільний додаток і свого роду соціальну мережу для тих, кому потрібна допомога в підборі щоденного вбрання. Можна завантажити фотографії речей зі свого шафи і програма видасть кращі варіанти поєднання, а також запропонує, що можна докупити.
В даному випадку Cluise виступає посередником між покупцем і брендом, вся логістика залишається на стороні продавця. Тримати актуальне кількість товару, необхідні розміри, відправляти все вчасно - цим зараз займаються продавці. При цьому для продавців діє правило: вони повинні відправляти товар тільки через служби, де є трекінг посилок, тобто їх можна відстежити. Самих продавців теж вибирають з ряду критеріїв. Наприклад, це мають бути якісні речі, виробник яких ще не розрісся до рівня мас-брендів.
Зі свого боку Cluise надає продавцям доступ до значної аудиторії сервісу. Як розповідає засновниця проекту Людмила Небожак, у Cluise вже 285 тис передплатників по всьому світу. Більшість з них, 55%, живуть в США. Ще 35% - в Європі, а самі активні користувачі в Італії, Франції, Нідерландах. Решта живуть в СНД.
Для цієї аудиторії ціна українських товарів приваблива навіть без знижок. Якість створюваної в Україні одягу, за спостереженнями Небожак, за останні кілька років зросла. "Є хлопці, які роблять чудові речі. Це зовсім не те, що було років, скажімо, шість тому, коли хтось випускав колекцію і це були просто футболки з принтами", - ділиться враженнями вона. І місію Cluise, серед іншого, вона бачить у тому, щоб відкрити якісні українські бренди світу.
Другий Китай
Керівник міжнародних проектів компанії Ukrainian E-commerce Expert Юлія Павленко підтверджує: через курсову різницю в Україні сформувалося вікно можливостей для місцевих виробників. "Зараз, приміром, українські бренди набагато доступніше для країн СНД, а крім того сам стиль нашого бренду їм більш зрозумілий і привабливий", — додає Аліна Еловенкова з MustHave. Серед інших переваг вона також називає територіальну близькість до Європи і якість - це якщо порівнювати з фабриками в Азії.
"Україна - це зараз другий Китай. Це інкубатор, це полігон, це виробництво. Наш проект нереально було б зробити у США чи Німеччині з тією швидкістю, з якою ми його зробили", - ділиться досвідом співзасновник проекту uGears Денис Охріменко.
Бізнес uGears - це продаж механічних 3D-моделей, пазлів, які складаються в рухомі конструкції без допомоги клею або спеціальних інструментів. Виробництво знаходиться під Києвом. Якщо б проект починався в Європі або США, то, за словами Охріменка, обійшовся б у десятки і сотні разів дорожче. "Витрати на зарплати, оренду, обладнання за кордоном значно вище", - пояснює він.
Свої 3D-моделі uGears продає по всьому світу, навіть в Китаї і Південній Кореї. В кінці 2015 року проект зібрав понад 400 тис доларів через інтернет-платформу Kickstarter, донорами стало майже 4,4 тис осіб. Частина з них вже отримала свої моделі, а деякі ще чекають відправки. Як розповідає Охріменко, Kickstarter - це "парадний вхід" на ринок і дуже потужний інструмент міжнародного піару.
"Після успіху на Kickstarter на нас почали виходити магазини з Європи та інших регіонів. Найчастіше це наші екс-земляки, які вже багато років живуть у Польщі, Франції, Німеччині, Нідерландах, Чехії, Італії, у яких є свої інтернет-магазини", — говорить він. Такі магазини купують товар у uGears, повністю оплачуючи його, без відстрочок платежу. З відстрочкою платежу в Україні проблема, так як валюту потрібно завести в країну протягом 90 днів. "Якщо буде прострочено почнуться великі проблеми. Тому українцям з іноземцями працювати банально ризиковано", - розповідає підприємець.
Справа за логістами
За словами Охріменка, магазинах uGears відправляє товар, в основному, на умовах FCA - це коли покупець сам надсилає транспорт під склад. Але це вигідно компаніям, які експортують хоча б по 2 євро-палети за раз. А відправляти товари невеликими партіями або поштучно дуже складно, тому багато відправляють через "Укрпошту" від фізособи. "Так можна хіба що "по дрібниці" подторговывать. І по суті це нелегально", - розповідає Охріменко. Він упевнений, що Україна торгувала б на мільярди, якби можна було легко експортувати невеликі обсяги.
"У нас немає умов для системної торгівлі за кордон", - підтверджує Юлія Павленко. За її словами, приклад uGears – це, швидше, виняток. Серед яскравих проектів, яким вдалося через інтернет вийти на іноземну аудиторію, Павленко називає MyBookmark і Owlsome. MyBookmark вдалося продати майже 10 тис закладок для книг через інтернет-сервіс речей ручної роботи Etsy. Одяг українського бренду Owlsome також продається за кордон.
"Але в цілому на ринку електронної комерції відсутнє розуміння того, який реальний обсяг експорту у вигляді В2С-посилок (від компанії кінцевому споживачеві - ред.) зараз існує", - каже Павленко.
При цьому видно, що українці більше купують в іноземних інтернет-магазинах, ніж самі продають за кордон. Навіть за статистикою одного оператора, "Укрпошти", у 2014 році з України за кордон пішло лише 33,8 тис застрахованих посилок. При цьому обсяг застрахованих посилок з-за кордону перевищив 1 млн. І це не рахуючи мільйонів бандеролей, у яких в Україну приходять товари з китайських торгових майданчиків. У інших поштових компаній обсяги доставки за кордон ще менше.
Як розповіла директор з маркетингу і комунікацій "Укрпошти" Олена Юрковська, у "Укрпошти" вже є постійні клієнти - інтернет-магазини, які торгують за кордон. Найчастіше товари з України вирушають до США, Ізраїль, Іспанію. В цілому у держкомпанії є можливість відправки посилок у понад 200 країн світу. Для фізичних і юридичних осіб, які підписують з "Укрпоштою" договір на міжнародну відправку, працює програма лояльності. Але взагалі, як пояснює Павленко, на даний момент спеціальні умови для продавців можуть запропонувати небагато. В основному використовуються високі базові тарифи. "Покупець за кордоном не готовий буде заплатити за доставку 25 доларів при вартості товару в 20 доларів. Хіба що це унікальний і дуже необхідний товар", - пояснює вона.
У прес-службі "Нової пошти" РБК-Україна повідомили, що компанія також планує до кінця 2016 року запустити доставку з українських інтернет-магазинів за кордон. Мова йде про країни, де є представництва компанії - Молдові та Грузії.
Умови експорту в цьому році також можуть бути спрощені на законодавчому рівні. Ініціативна група під егідою Ukrainian E-commerce Expert підготувала і подала в Мінфін і Нацбанк рекомендації з приводу спрощення валютних операцій, бухгалтерського і податкового обліку. "найближчим часом ми очікуємо підтвердження, коли й як наші пропозиції будуть внесені в нормативні акти", - розповідає Павленко.
Українські виробники, в свою чергу, сподіваються, що в майбутньому поставки за кордон будуть таким же простим і легким питанням, як і по Україні.
