На конкурсній основі: як Держгеонадра будуть розподіляти надра

Вже кілька місяців галузь видобутку корисних копалин відчувала велику напругу. Законодавчі нововведення і старі конфлікти зійшлися в одній тимчасово точці і загострилися.

По-перше, з початку року вступив в дію закон про екологічну оцінку впливу на навколишнє середовище. Згідно з новим документом для отримання нових спецдозволів або продовження старих – потрібно проводити екологічні дослідження та узгодження з місцевим населенням.

Звісно, не всюди в Україні у видобувних компаній настільки хороші відносини з місцевим населенням, щоб згода людей на видобуток і розширення розробок можна було б легко отримати. Звичайно, можна роками вести цивілізований діалог та домагатися розуміння, але це може зайняти роки. При цьому пошук компромісів будуть коштувати країні зриву планів з видобутку газу і нафти, вугілля і залізної руди. У все це в період війни.

Тому урядом було прийнято рішення поки перекласти роботу з оцінки екологічних ризиків на Мінприроди. Так, чиновникам відведено лише 15 днів для того, щоб вони дати свій висновок – чи шкідлива розробка надр на тому чи іншій ділянці. Після чого екологи повинні погодитися з видобутком, або надати якісь вагомі причини того, чому він не може вестися там.

З початку 2018 року вступив в силу закон про оцінку впливу на навколишнє середовище дуже, що сильно блокував розвиток видобутку, будівництва, розвитку інфраструктури та промисловості. Адже з'явився ще одні складний етап погоджень. Тривалістю десь в півроку-рік. За цей час інвестор повинен отримати схвалення місцевої громади щодо того, що нове виробництво не зашкодить екологічному комфорту цієї самої громади. Це гуманний посил і зрозуміла думка законодавців.

Однак розвиненої практики виконання цього закону поки немає. І не зовсім зрозуміло, чи з'явиться вона взагалі. Тому геологічна галузь знизила для себе рівень дії цього суворого закону, так як робота зі свердловинами – це не будівництво, яку спокійно можна відкласти на рік?",– прокоментував ситуацію економіст IMF Group Михайло Кухар.

Іншим важливим нововведенням реформи є скасування вимоги про те, що претендент на розробку надр не може отримати родовище, якщо у нього є податкові борги. Кабмін тут застосував логіку законодавства розвинених країн і яка відрізняється від радянської. Тобто принцип, "щось робите не так – відключимо газ" визнаний неприйнятним.

Якщо у компанії є податковий борг, то для його сплати у фіскалів є юристи, а у держави є суди. А геологічне відомство має займатися своїми справами, а не підміняти собою профільне відомство і турбується про його турботи.

Перехід до такої логічної моделі відразу дав можливість подолати дуже складну проблему. Справа в тому, що в країні є великий видобувач нафти і газу – компанія "Укрнафта". Її контрольний пакет належить державі, але фактично нею керують міноритарні акціонери з групи Приват.

Так от, проблема цього великого здобувача полягала в тому, що в середині 2010 років Приват поставив тодішньому уряду Юлії Тимошенко багато газу вітчизняного видобутку. Але з оплатою чомусь виникли проблеми. Тому після спорів у судах, які ніяк не хотіли ставати на сторону противну державної, компанія просто не сплатила податків на суму раніше відпущеного газу державі.

З тих пір вже не раз змінювалася влада, але так і не стало ясно куди тодішній прем'єр Тимошенко справи газ на багато мільярдів гривень, а борг компанії "Укрнафта" перед бюджетом, з пенями і штрафами, в 14 млрд. грн. так і продовжує існувати до цього дня.

Отже, коли прийшов час компанії продовжувати спецдозволу на видобування корисних копалин, то борги перед бюджетом стали проблемою і могли привести до зупинки сотень свердловин по всій країні. Адже добувати вуглеводні після закінчення спецдозволу – заборонено. А оперативно передати працюючу свердловину іншої компанії – практично неможливо.

"Кожне відомство має займатися своєю справою. Не можна, щоб геологи вирішували завдання фіскалів, а енергетики вирішували питання оборони, військові питання цивільної інфраструктури. Можливість брати участь у конкурсах на отримання спецдозволів на видобуток надр повинні мати всі компанії – незалежно від їх відносин з податковою, Мін'юстом або МОЗ. Адже чим менше чиновників своїм підписом можуть впливати на кількість претендентів на конкурсі – тим більше буде учасників і тим краще буде інвестклімат в країні", – вважає економіст Борис Кушнірук.

Так само, усунення обмежує пункту про податковий борг вирішило ще одну важливу проблему. Адже всі знають, що в нашій країні не рідко змінюється податкове законодавство. Ще частіше відбуваються суперечки щодо його застосування. Тому не повинно бути такої можливість – викинути компанію з конкурсу на якесь родовище, якщо раптом конкуренти організували їй якісь суперечки і неприємності з податковою.

Так само урядом з подачі Держгеонадр скасована лазівка у законодавстві, що залишилася від минулої влади. Мова йде про те, що у компаній була можливість брати деякий родовище на дослідження. При цьому було записано, що якщо компанія вклала в вивчення якоїсь ділянки свої кошти, встановила масштаби покладів та їх властивості – то значить вона внесла великий внесок у розвиток геологічних знань і збільшення бази природних копалин в країні. Отже, така компанія отримувала право поза конкурсом отримати спецдозвіл на видобуток корисних копалин на вивченому родовищі.

Однак у такого методу є один очевидний недолік – частина покладів непогано відома ще з радянських часів. І тому деякі компанії отримували можливість, зазнавши зовсім невеликі витрати на імітацію геологорозвідки – виписувати собі спецдозволу на видобування надр.

Тепер же уряд докорінно змінило ситуацію. Всі спецдозволу на видобування нафти і руди будуть видаватися тільки на відкритому електронному конкурсі. В якому зрозумілою процедурою зможуть взяти участь компанії з усього світу. Норма почне діяти з початку 2019 року.

Так само існує проблема освоєння морського шельфу України. Ситуація виглядає так. В сотні кілометрів від берега є перспективний ділянку. Є компанії бажаючі його розробляти. Але є складність – компанії не розуміють, навіщо їм на роботу потрібна згода найближчого берегового облради, з його мріями про нові дороги і дитячі садки. Чому компанії повинні якось вмовляти цей облрада дати свою згоду на роботу на дільниці – який з берега навіть з гори не видно в бінокль.

Тому норму про згоду місцевої влади берегових територій на роботу бурових далеко в море скасували. Що безумовно зробить роботу компаній на українському шельфі набагато привабливішою.

Одночасно впорядкована система платежів за видобування надр. З геологічного напрямку їх залишили всього два. Це плата за отримання дозволу на видобуток та рентна плата за тонни видобутої сировини. Всі. Повністю скопійована довела свою ефективність модель використовується у ЄС та інших розвинених країнах світу.

Таким чином, давно очікувана іноземними інвесторами та українськими компаніями реформа у сфері надрокористування фактично відбулася. Так як ключові етапи і сфери роботи – позбулися місцевих особливостей і стали стандартизовані з добротної світовою практикою.

Довідка. Природні копалини України.

На території країни виявлено 20 тис. родовищ і проявів 117 корисних копалин. 94 види мінеральної сировини мають обсяги промислового значення. Україна має більш ніж 100 родовищ цементної сировини. Сотні родовищ сировини для виробництва скла. Володіє великою кількістю родовищ граніту, вогнетривких глин.

Є родовища мармуру і абразивних матеріалів. У великих кількостях присутній сировина для виробництва майже всіх видів мінеральних добрив для сільського господарства. Присутні запаси руд чорних і кольорових металів планетарного значення. При цьому запаси нафти і газу оцінюються в 9,3 млрд т умовного палива, а 27% з них залягають на глибині 5 - 7 км.

Промислово зараз розробляються тільки 2 868 родовищ, що становить всього 40% від відомих.