Безкоштовного сиру не буде: українців змусять платити за медицину по-чесному

МОЗ нарешті набрався сміливості і офіційно визнав, що повністю безкоштовної медицини в Україні ніколи не буде. Через пару років українці зможуть розраховувати лише на невеликий перелік гарантованих безкоштовних послуг. За все інше пацієнтам доведеться доплачувати. Саме так у міністерстві бачать реалізацію реформи фінансування системи охорони здоров'я. Де-факто, результатом змін стане "відбілювання подяк", який пацієнти платять лікарям в конвертах.

Все по-чесному

"Реальних масштабних реформ у сфері охорони здоров'я в Україні, на відміну від більшості інших постсоціалістичних країн, не проведено", - як не дивно, йдеться в заяві опозиційного політика, а в проекті нової Концепції реформування фінансування охорони здоров'я, яку днями оприлюднило Міністерство охорони здоров'я

Розробники документа пояснюють, що відсутність реформ було обумовлено "браком політичного консенсусу щодо зміни положень ст. 49 Конституції України. У ній задекларовано надання безкоштовної медичної допомоги в необмеженому обсязі".

При цьому автори Концепції нової реформи впевнені, що необмежений законом обсяг цих гарантій неможливо покрити лише за рахунок публічних фінансів. "Тому громадяни змушені нести значні витрати на оплату медичних послуг і ліків безпосередньо з власних кишень. Існуюча система фінансування охорони здоров'я не може захистити їх від катастрофічних витрат в разі хвороби", - впевнені в МОЗ.

МОЗ має намір бороться і з несправедливістю розподілу засобів і медичних послуг, фінансової незахищеністю людей у разі хвороби, низьким рівнем доходів медичного персоналу, відсутністю необхідних ресурсів там, де це потрібно для лікування пацієнта.

Основною новацією прийдешньої реформи стане фактичне визнання державою того, що воно здатне надавати всі медичні послуги безкоштовно. Натомість уряд візьме на себе зобов'язання сформувати чіткий перелік послуг, які будуть повністю оплачуватися з держбюджету. Тобто, планується ввести так званий державний гарантований пакет медпослуг, які будуть надаватися пацієнтам безкоштовно медичними установами всіх форм власності. За решту - пацієнтам доведеться доплачувати самостійно.

Проектний менеджер по реформі охорони здоров'я проектного офісу Національної ради реформ, один з розробників Концепції Павло Ковтонюк уточнив РБК-Україна, що зараз можна лише в загальних рисах передбачити, які саме послуги ввійду в гарантований список. "Туди точно потрапить первинна допомога. В Україні дуже поширена практика надмірного використання послуг вторинної допомоги, тобто, вузьких фахівців. Щоб мотивувати людей користуватися спочатку послугами сімейних лікарів, їх прийоми повинні бути доступними для пацієнтів. Крім того, у гарантованій список увійдуть всі види екстреної допомоги. Все інше буде додаватися, виходячи з того, що держава може собі дозволити", - зазначив Ковтонюк.

За його словами, швидше за все, держава також буде оплачувати консультації вузьких спеціалістів при наявності направлення від сімейного лікаря. "Пацієнт, який звернеться до вузького спеціаліста, минаючи сімейного лікаря, повинен буде оплатити консультацію зі своєї кишені", - пояснив Ковтонюк.

Він також зазначив, що неправильно називати гарантованої список медпослуг мінімальним. "Це просто пакет послуг, який держава може собі дозволити. Україна, у міру зростання економіки, буде додавати туди послуги. Якщо ми зараз назвемо його мінімальним, то спочатку встановимо, що його можна розширити", - пояснив Павло Ковтонюк.

Нові та старі обіцянки

Очікується, що медичні установи будуть отримувати кошти за надані пацієнтам безкоштовні послуги від єдиного національного замовника. Судячи з проектом Концепції, чиновники поки не визначилися з організаційно-правовою формою такого замовника. Оптимальним варіантом для України, на думку розробників, є створення Національного агентства з фінансування охорони здоров'я, яке буде дотуватися з держбюджету.

У свою чергу, агентство та його регіональні відділення будуть укладати контракти з лікарнями, поліклініками, амбулаторіями всіх рівнів і форм власності для закупівлі медичних послуг у межах гарантованого пакету. При цьому, агентство буде позбавлена повноважень з керівництва медустановами. "Таким чином, руйнується багаторічна практика конфлікту інтересів, коли заклад фінансується з бюджету того органу влади, в підпорядкуванні якого знаходиться", - зазначено в Концепції.

Важливим у проекті реформи є й те, що держава навмисно відмовитися від утримання інфраструктури медичних установ, виходячи з розрахунку кількості ліжко-місць. "Держава поступово переходить до оплати медичним установам реальних послуг, що надаються пацієнтам", - йдеться в документі.

Свої реформаторські ініціативи чиновники обіцяють втілити в життя до 2020 року. До 2017 року планується сформувати держпакет гарантованих безкоштовних послуг, визначити, які послуги в нього не увійдуть, механізм доплати за них пацієнтом, а також вирішити питання забезпечення додатковими медпослугами пільгових категорій громадян.

Крім іншого, чиновники запевняють, що, нарешті, буде проведена автономізація медичних закладів, впроваджена реімбурсація, розпочнеться використання нових методів фінансування медустанов в пілотних областях, визначена вартість медпослуг.

В 2018-2019 роках - гарантований пакет медпослуг буде прийнятий в якості окремої бюджетної програми, в установах запрацюють механізми спільної оплати послуг медустановою і пацієнтом, розпочне свою роботу Національне агентство з фінансування охорони здоров'я, будуть укладені договори на надання послуг з гарантованого пакету.

До 2019-2020 років система запрацює повністю: агентство буде замовляти послуги на основі запланованих обсягів і встановлених тарифів за контрактами, запрацює система щорічного перегляду гарантованого мінімуму, контракти з агентством зможуть укладати приватні медустанови. Крім того, до покриттю з-оплати та оплати послуг по гарантованому мінімуму будуть залучені страхові компанії, що надають послуги добровільного медичного страхування.

Жорсткий контроль

Член "Асоціації виробників ліків України", директор торгового дому "Інтерхім" (Одеський фармзавод) Олександр Чумак переконаний, що для того, щоб переходити на оплату роботи медустанови, виходячи з числа наданих послуг, а не ліжок, необхідно спочатку затвердити стандарти лікування по кожному захворюванню і зробити їх обов'язковими

"В цих стандартах будуть вказані ліки, якими можна лікувати те або інше захворювання. І тільки, знаючи, якими саме препаратами буде лікуватися людина, тобто, як буде надаватися медуслуга, можна отримати її вартість. І тільки в такому випадку реформа охорони здоров'я отримає якийсь ефективний результат. Держава буде бачити, скільки саме йому необхідно витрачати грошей на фінансування охорони здоров'я, а фармвиробники - намагатися наповнити ринок необхідними для протоколів лікування препаратами. В іншому випадку, все обмежиться популізмом, порожніми розмовами і марною тратою життів і грошей", - вважає він.

Позитивно оцінюють реформаторські ініціативи МОЗ у благодійному фонді "Пацієнти України". "Нова концепція реформи - досить прогресивний документ, що відображає основний європейський принцип надання медичної допомоги населенню: "гроші йдуть за пацієнтом". Жодного разу за всю історію України я не бачила більше чесного документа, який відповідає на питання, чому у нас не дотримується 49-та стаття Конституції про безкоштовної медичної допомоги. Тому що ця стаття - суцільна брехня і самообман, люди давно платять практично за всі послуги", - запевнила РБК-Україна директор фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина. Вона також сподівається, що новий документ "не залишиться на папері у вигляді концепції, а вже у вигляді законів буде затверджений парламентом".

Разом з тим, Стефанишина дивується, чому чиновники мають намір забезпечити універсальний доступ для всіх категорій населення до базових послуг. "Навіть приблизний підрахунок дає зрозуміти, що при нинішньому бюджеті на одного українця в середньому в рік держбюджет виділяє досить мізерну суму - всього 1 тисячу гривень. Які послуги на цю суму зможе отримати кожен пацієнт - мені складно уявити. Можливо, варто було б почати з найбідніших верств населення і надати їм більший перелік послуг, а потім нарощувати кількість людей, які отримують якісні послуги від держави безкоштовно", - зазначила директор благодійного фонду.

"Зараз МОЗ працює над двома великими реформістськими проектами - "Національної лікарської політики", завдяки впровадженню якої має поліпшитися забезпечення ліками українців, і "Концепцією реформування фінансування охорони здоров'я". І те, і те документах порушуються питання забезпечення фінансування закупівель ліків, наприклад, реімбурсація. Поки вони розробляються, необхідно, щоб зміни, які в них закладаються, були взаємопов'язаними, інакше ми ризикуємо отримати два стратегічно різних документа", - говорить партнер юрфірми Marchenko Danevych Борис Даневич.

У відповідь Павло Ковтонюк повідомив, що незабаром розробка обох реформ буде здійснюватися в рамках одного проекту за підтримки ВООЗ. "Ми плануємо обов'язково працювати разом, оскільки гарантований пакет медпослуг буде включати і забезпечення ліками", - пояснив він РБК-Україна.

За єдиним національним замовником послуг, так званим Нацагенством, на думку експертів, потрібен буде "пильний нагляд громадських та пацієнтських організацій, а також журналістів". В іншому випадку, хороша ідея може перетворитися в "мильна бульбашка", побоюється Ольга Стефанишина.

Павло Ковтонюк каже, що ніякого особливого унікального контролю за діяльністю створюваного агентства не буде: "Це завдання правоохоронних органів контролювати можливі правопорушення у роботі агентства. Зі свого боку, ми зробили максимум для мінімізації корупційних ризиків. Наприклад, агентство не буде володіти якимись медичними установами, що нівелює ризики оплати послуг, які будуть надавати "свої", а не "чужі" клініки"".

Втім, є в новій Концепції і істотний недолік. Зокрема, в документі чітко не задекларовані умови надання безкоштовних ліків населенню, особливо людям з важкими захворюваннями, такими як онкологія, гепатит, СНІД. "У проекті Концепції це питання відображено однією-єдиною фразою про впровадження механізму реімбурсації. Вважаю, що цей розділ повинен бути значно деталізований, щоб кожен пацієнт із важким захворюванням розумів, що чекає в майбутньому", - зазначила Ольга Стефанишина.

А Павло Ковтонюк запевнив, що лікування пацієнтів з тяжкими захворюваннями буде покриватися за рахунок спеціальних державних програм, гарантованого переліку медпослуг і якоїсь частки з-оплати з боку пацієнтів. "Бюджет за гроші платників податків не може дозволити собі все. Ми це повинні розуміти", - підкреслив він.